У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні і розробці науково-методичних і практичних підходів щодо вдосконалення методики визначення, обліку та аудиту фінансових результатів господарської діяльності підприємств цукрової галузі України. На основі проведеного дисертаційного дослідження як теоретичних засад обліку та аудиту фінансових результатів діяльності, так і практичного аспекту цього питання можна зробити наступні висновки та пропозиції. Окремі пропозиції внесено щодо вдосконалення чинної методики формування в обліку і звітності показників фінансових результатів діяльності: реформовано форму Головної книги при журнальній формі обліку, удосконалено методику відображення в обліку показників валових доходів і валових витрат, розроблено алгоритм формування окремих показників податкової звітності на ПЕОМ. При цьому валові доходи основної діяльності визначаються як вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт) без ПДВ та акцизного збору і вартість зміни за звітний період суми залишку оплаченої замовником і не відвантаженої продукції (збільшення або зменшення). Валові матеріальні витрати відображаються як вартість одержаних матеріальних ресурсів за звітний період з коригуванням згідно з чинною методикою залишків на складах, у незавершеному виробництві і готовій продукції, а також коригуванням на суму авансів, перерахованих постачальникам за неодержані матеріальні ресурси. Приведено методику коригування відповідних показників за іншими особливостями податкового законодавства: при бартерних операціях, оплаті продукції за рахунок коштів державного бюджету тощо. Ці пропозиції висвітлено також у публікаціях автора. У роботі визначено особливості цукрової промисловості, які впливають на формування фінансових результатів діяльності: сезонний характер виробництва, його велика матеріаломісткість, особливості технології виробництва, великий обсяг втрат при виробництві, сезонне коливання наявності виробничих запасів, готової продукції, дебіторської заборгованості, зобов’язань. Важливе місце у роботі посідають пропозиції щодо вдосконалення методики обліку формування фінансових показників за видами діяльності. Згідно з національними П(С)БО та новим Планом рахунків визначено види діяльності: основна, операційна, фінансова, інвестиційна, звичайна, від надзвичайних подій та інша. В окремих нормативних документах при визначенні видів діяльності виявлено недостатню конкретизацію, а іноді і суперечності. Так, згідно з Інструкцією до Плану рахунків і П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” одержані відсотки і дивіденди віднесено до фінансової діяльності, а згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” – до інвестиційної діяльності. Така невідповідність має значний негативний вплив на формування фінансових показників діяльності, їх використання для аналізу при прийнятті управлінських рішень. У роботі розглянуто напрями вирішення цієї проблеми, пропозиції щодо удосконалення рахунків класів 7 та 9 Плану рахунків. Проаналізовано недоліки у формуванні показників П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, основними з яких є: різна методика визначення окремих показників операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; складність розрахунку показників операційної діяльності; відсутність механізму врахування бартерних операцій тощо. Наведено конкретні пропозиції удосконалення цієї методики. Основним напрямом удосконалення є пропозиція розробки формування показників операційної діяльності прямим методом. Ці пропозиції автора також висвітлено у публікаціях. При розгляді питань методики аудиту фінансових результатів діяльності досліджено формування аудиту як виду господарської діяльності, методи, стадії та етапи аудиторської перевірки. Акцентовано увагу і подано конкретні пропозиції щодо удосконалення методики аудиту показників податкової звітності виходячи з даних бухгалтерського обліку, особливостей проведення аудиту в цукровій промисловості. Однією з важливих складових аудиту є аналіз фінансових показників діяльності підприємства. Це має особливе значення тому, що більшість підприємств є відкритими акціонерними товариствами, які повинні здавати аудиторські висновки до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), згідно із затвердженою нею методикою складання і аналізу окремих показників фінансової звітності. Дослідження показали, що у зв’язку з введенням у 2000 р. національних П(С)БО і нового Плану рахунків методика формування показників фінансових результатів зазнала значних змін. Це призвело до невідповідності більшості однойменних показників у звітних періодах 2000 р., що необхідно обов’язково враховувати при зіставленні показників за окремі звітні періоди. Зокрема, на зміну методики формування показників фінансової діяльності вплинули: розмежування в балансі дебіторської заборгованості, зобов’язань і фінансових інвестицій на поточні і довгострокові, виведення зі складу МШП малоцінних необоротних матеріальних цінностей, введення показника еквіваленту грошових коштів, облік оборотних МШП тощо. Внесено пропозицію щодо удосконалення поділу фінансових інвестицій на поточні, довгострокові і еквіваленти грошових коштів. Розроблено алгоритм формування окремих показників аналізу фінансової звітності (ліквідності балансу) минулих років за методикою 2000 р. Відповідно до зміненої методики 1999 р. проведено порівняльний аналіз ліквідності балансу 13 підприємств асоціації “Київцукор” за 1999 – 2000 р.р. Приведено висновки за результатами аналізу. Окремі пропозиції, представлені в роботі, можуть бути використані при автоматизації облікових робіт: ведення Головної книги з визначенням кореспондуючих рахунків як за дебетом, так і за кредитом основного рахунку, алгоритми складання показників податкової звітності, а також фінансової звітності минулих років за методикою 2000 року. Впровадження зазначених рекомендацій у практику дасть змогу підприємствам спростити процес визначення та відображення в обліку фінансових результатів діяльності, підвищити оперативність та ефективність аудиту їх достовірності. | 