Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і вирішення завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад обліку та аудиту доходів на підприємствах харчової промисловості. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки: 1. У сучасних наукових працях та багатьох працях з історії економіки спостерігається зацікавлення вивченням джерел виникнення доходів. Економісти намагалися дослідити виникнення та зростання доходів як конкретної сім’ї, підприємства, так і держави та суспільства в цілому. Однак джерела виникнення доходу трактувалися неоднозначно, що обумовлено різним економічним розвитком країн, їх суспільним устроєм (рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний), а також розвитком економічної теорії. 2. Стабільна та ефективна діяльність підприємства в ринкових умовах залежить від соціально-політичних факторів, грошово-кредитної системи, конкуренції. Розкрито та систематизовано зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на формування доходів і результатів діяльності підприємства. Щоб зменшити їх вплив, слід своєчасно реагувати на зміни в економічній ситуації, відтак покращувати організацію роботи підприємства. 3. На багатьох підприємствах харчової промисловості відсутня система бухгалтерського обліку, яка б забезпечувала повну автоматизацію не тільки виробничого, але й облікового процесу. Складність автоматизації бухгалтерського обліку доходів і фінансових результатів полягає в тому, що для її повного здійснення необхідно автоматизувати всі інші ділянки обліку, адже визначення доходу та фінансового результату і їх облік – завершальний етап перед складанням бухгалтерської звітності. Спираючись на вищезазначене, в роботі були подані рекомендації щодо удосконалення автоматизації облікового і виробничого процесу шляхом інтеграції діючих на підприємстві двох систем автоматизації – технологічних процесів (АСУТП) та управління підприємством (АСУП). 4. Аналіз нормативної бази, яка регулює визначення та формування доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, засвідчив багато неврегульованих питань, зокрема, немає чіткої класифікації доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, що ускладнює точне відображення доходів від різних видів діяльності. У роботі запропоновано додатково внести статті доходів і витрат від інвестиційної діяльності до Звіту про фінансові результати та доповнити класифікацію доходів у П(С)БО 15 „Дохід” доходами від інвестиційної діяльності, а також запропоновано зміни до класифікації субрахунків до рахунків класу 7 „Доходи і результати діяльності”. 5. У разі надання відстрочки платежу за відвантажену продукцію в договорі може передбачатися плата за таку відстрочку, яка згідно П(С)БО 15 „Дохід” визнається як дохід у вигляді процентів. Але, як оцінити такий дохід у національних П(С)БО, не розглядається. У світовій практиці дохід від отриманих відсотків залежить від ставки відсотка, яка використовується для дисконтування майбутніх надходжень і визначається як домінуюча ставка на подібний інструмент емітента з подібною кредитною ставкою або ставка відсотка, яка дисконтує номінальну суму компенсації інструмента до поточної грошової ціни реалізації продукції, товарів чи надання послуг. В роботі запропоновано доповнити П(С)БО 15 „Дохід” методами визначення доходу у вигляді відсотків та прикладами щодо їх застосування. 6. Дохід від реалізації продукції може бути визнаний тільки у випадку, коли виконані умови, зазначені у п. 8 П(С)БО 15 „Дохід”. У результаті аналізу практичного їх застосування на промислових підприємствах було з’ясовано проблеми у дотриманні всіх умов для визнання доходу від реалізації продукції (зберігається право власності на товар, а ризики і вигоди передані покупцю; залишається незначний ризик від володіння; відсутня достатня впевненість в одержанні економічних вигід підприємством), що пов’язано з особливостями операцій купівлі-продажу. В роботі доведено, що підприємства в кожному окремому випадку повинні самостійно визначати метод відображення доходу від реалізації продукції у звітному періоді. 7. Підприємство отримує доходи від надзвичайних подій. Через недосконалість формулювань щодо надзвичайних доходів та витрат у нормативних документах економісти висловлюють різні точки зору щодо методики заповнення рядків Звіту про фінансові результати, які відображають надзвичайні доходи та витрати. У роботі рекомендовано уточнити формулювання п. 35 П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”; врегулювати нормативно-правову базу щодо організації обліку надзвичайних доходів; запропоновано виокремити рядки у Звіті про фінансові результати для відображення фінансового результату від надзвичайних подій до оподаткування і фінансового результату від надзвичайної діяльності, а також подано рекомендації щодо удосконалення обліку податку на прибуток від надзвичайних подій. 8. Нормативного регулювання і удосконалення потребують питання заповнення податкової звітності, визначення бази оподаткування прибутку на основі даних бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим, варто знаходити шляхи взаємоузгодженності бухгалтерського обліку та системи податкових розрахунків. Для розв’язання зазначеної проблеми було показано взаємозв’язок бухгалтерського та податкового обліку, вплив нормативно-законодавчої бази та відмінність у формуванні податкового та бухгалтерського прибутку; запропоновано механізм заповнення рядків декларації з податку на прибуток підприємства за даними рахунків бухгалтерського обліку та рекомендовано розрахунок визначення суми матеріалів у складі незавершеного виробництва для складання податкової звітності (декларації з податку на прибуток підприємства). 9. Аудиторська перевірка доходів є однією з найскладніших у практиці аудиторських перевірок, оскільки вона узагальнює майже всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Для проведення ґрунтовної аудиторської перевірки доходів та висловлення об’єктивної думки аудитора щодо об’єкта дослідження необхідно значну увагу приділити послідовності виконання аудиторських робіт на всіх етапах аудиторського процесу, вибору методичних прийомів та способів проведення, а також складанню робочих документів аудитора. 10. Проаналізувавши стан харчової промисловості в Україні та пріоритети розвитку у цій галузі, в роботі зроблено висновок, що необхідно гармонізувати екологічні та економічні аспекти розвитку народного господарства з метою підтримки конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку; впровадження сертифікованих за європейськими стандартами виробництв та ресурсозберігаючих технологій, стимулювання природоохоронної діяльності та збільшення інвестицій у галузь. Вирішенню цього питання може допомогти запровадження на підприємствах харчової промисловості обов’язкового екологічного аудиту разом із здійсненням аудиту фінансової звітності. 11. Вдосконалення законодавчого та нормативного врегулювання потребують питання проведення аудиторської перевірки об’єктів екологічного аудиту. У дослідженні було поглиблено теоретичні засади організації і методики проведення екологічного аудиту, а саме: визначено коло суб’єктів-користувачів екологічного висновку; основні етапи проведення екологічного аудиту, а також проблеми, які заважають запровадженню та проведенню екологічного аудиту в Україні. 12. Витрати на природоохоронні цілі становлять значну частину від загальної суми витрат підприємства. Водночас аналіз обліку екологічних витрат виявив, що він ведеться на більшості підприємств без виокремлення природоохоронних витрат від загальної кількості витрат підприємства. Тому при проведенні екологічної аудиторської перевірки аудитору важко їх виокремити, визначити фактичну величину здійснених природоохоронних витрат за звітний період, провести перевірку правильності віднесення таких витрат на собівартість продукції, визначити суму доходів від реалізації екологічно чистої продукції та провести всебічний аналіз природоохоронної діяльності підприємства для написання аудиторського висновку, на основі якого внутрішні та зовнішні користувачі зможуть приймати обґрунтовані рішення. | 