У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання щодо удосконалення організаційно-методичних підходів у здійсненні обліку, аналізу та контролю операційної діяльності підприємств міського електротранспорту. За результатами дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції. 1. Сутність операційної діяльності підприємств міського електротранспорту характеризується виконанням операцій, пов’язаних з підготовкою та здійсненням транспортних перевезень пасажирів рухомим складом за допомогою електричної тяги відповідно до встановлених маршрутів. На побудову обліку, контролю і аналізу операційної діяльності підприємств галузі впливають фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. До першої групи факторів віднесено наявність державного регулювання галузі та особливості у відносинах зі споживачами, а до другої – організаційно-виробничу структуру підприємства, технологічні особливості діяльності структурних підрозділів, специфічний характер створюваної продукції та матеріальних витрат. 2. З метою врахування галузевих особливостей та потреб управління операційною діяльністю підприємств міського електротранспорту уточнено класифікацію витрат і доходів. Через значну питому вагу витрат на електроенергію у складі матеріальних витрат виокремлено додатковий субелемент “Купована електроенергія”, що дозволить посилити контроль за витрачанням прямої та реактивної електроенергії на технологічні цілі і, водночас, за дотриманням умов цільового спрямування бюджетних субвенцій. Доходи операційної діяльності згруповано відповідно до запропонованої розширеної класифікації видів наданих послуг. Кошти цільового бюджетного фінансування необхідно відносити до доходів основної діяльності у розрізі центрів відповідальності, що здійснюють пасажирські перевезення. 3. Враховуючи організаційно-технологічні особливості операційної діяльності підприємств галузі, необхідно здійснювати групування витрат та доходів за центрами відповідальності з метою більш повного інформаційного забезпечення потреб оперативного управління. Центрами відповідальності слід визнати службу руху депо з поділом на маршрутні лінії та поїзні бригади, керівники яких впливають на процес формування витрат та доходів від надання транспортних послуг. Службу ремонту рухомого складу, енергогосподарство та шляхове господарство віднесено до допоміжних центрів відповідальності. 4. Для формування належного інформаційного забезпечення процесу управління облік доходів і витрат операційної діяльності рекомендовано організовувати за місцями виникнення та центрами відповідальності. У роботі запропоновано концептуальну модель формування доходів і витрат за центрами відповідальності, сутність якої полягає у визначенні проміжного результату діяльності маршрутних ліній та поїзних бригад. 5. Додаткові можливості для проведення контролю та аналізу процесу формування результативних показників центрів відповідальності створюють удосконалені форми аналітичних відомостей до журналів обліку витрат і доходів та розроблені форми первинного обліку операцій квиткового господарства. З цією метою сформовано алгоритм для уніфікації опрацювання квитково-облікових листів поїзних бригад, у яких відображається процес виникнення доходу. 6. Для формування повної інформації, що надасть можливість аналізувати стан та відстежувати динаміку галузевої кон’юнктури, статистичний Звіт про роботу трамвайно-тролейбусних господарств (форма 1-етр) в частині розділу VI “Продукція транспорту” необхідно доповнити фінансовими показниками про доходи від надання транспортних послуг усім категоріям пасажирів та про витрати на здійснення перевезень. 7. Внутрішньогосподарський контроль доходів та витрат трамвайно-тролейбусних підприємств є упорядкованою системою пізнання процесів формування витрат, доходів та фінансових результатів окремих структурних підрозділів, дослідження відповідності їх діяльності визначеним критеріям господарювання. З метою підвищення ефективності контролю доходів і витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності розроблено узагальнюючу систему оціночних показників, сформовано перелік взаємних претензій та визначено структуру факторних відхилень для відображення у звіті про результати внутрішнього контролю діяльності центрів відповідальності. 8. Всебічну оцінку рівня транспортного обслуговування необхідно здійснювати за кількісними та якісними показниками. Для цього розроблено структурно-логічну модель багаторівневої системи факторної оцінки ефективності процесу надання транспортних послуг. Аналіз якості наданих транспортних послуг доцільно проводити шляхом комплексної рейтингової оцінки експертів за критеріями надійності, безпеки, комфортності, інформативності та зручності оплати, що дозволить уникнути проблему непорівнянності показників. 9. Для вирішення завдань в системі управління операційною діяльністю підприємств міського електротранспорту доведена доцільність застосування методики стохастичного факторного аналізу. Розроблена багатофакторна регресійна модель забезпечує вимірювання впливу системи факторів на рівень субвенцій з метою визначення обґрунтованих обсягів бюджетного фінансування для відшкодування недоотриманих доходів, пов’язаних із перевезенням пільгових категорій пасажирів. До таких факторів віднесено обсяги виконаної транспортної роботи та наданих транспортних послуг, доходність основної діяльності та питому вагу пасажирів, що користуються пільгами в оплаті. |