У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні теоретичних положень та фактичного стану побудови обліку і аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ в умовах багатоканальної системи фінансування та розробці науково-методичних і практичних рекомендацій щодо їх вдосконалення. В результаті проведеного дослідження діяльності закладів охорони здоров'я України в умовах активізації ринкових відносин, дисертантом зроблені такі основні висновки: 1. Здоров’я є невід’ємною умовою гармонійного розвитку людей і, в той же час, показником рівня соціально-економічного розвитку суспільства. Адже чим розвинуті й багатші суспільство та держава, тим більше коштів вони вкладають в охорону здоров’я своїх громадян, у їх медико-санітарне обслуговування. 2. До економічних умов фінансового забезпечення охорони здоров’я відносяться рівень ВВП і темпи його зростання, динаміка доходів і видатків загального фонду, реальні доходи населення та його платоспроможність і інші. Вивчення цих показників свідчить про те, що Україна в даний час має досить обмежені можливості фінансового забезпечення охорони здоров’я. 3. В економічно-розвинених країнах фінансування сфери медичного обслуговування здійснюється за рахунок різних джерел. Залежно від цього можна виділити три моделі: приватна медицина, заснована на ринкових принципах з використанням приватного медичного страхування; державна медицина з бюджетною системою фінансування; страхова система оплати медичної допомоги на принципах соціального страхування. В жодній країні ці моделі не реалізовано в „чистому” вигляді. Як правило, спостерігається поєднання всіх трьох моделей з переважанням однієї з них. 4. Найбільш перспективними з погляду можливого використання у вітчизняній практиці є такі напрямки розвитку й удосконалення системи обов’язкового медичного страхування: реорганізація стаціонарної медичної допомоги, перенесення основного акценту на амбулаторно-поліклінічну допомогу, широкий розвиток інституту лікаря загальної практики (досвід Великобританії); застосування диференційованого внеску на обов'язкове медичне страхування громадян. Галузевий принцип формування страхового тарифу (досвід Німеччини); поєднання програм соціального і медичного страхування населення (досвід Швеції); застосування методу часткової оплати пацієнтом медичних послуг в умовах обов'язкового медичного страхування (досвід Франції). 5. Для України найбільш прийнятною є багатоканальна система фінансування, яка включає гарантовані платежі з державного та місцевих бюджетів, державне соціальне медичне та добровільне медичне страхування, ініціативні фонди та програми, накопичувальні програми, державні медичні позики, благодійні програми, безпосередні платежі населенню. 6. Діючий порядок обліковування операцій з надходження і використання бюджетних коштів загалом відповідає вимогам багатоканальної системи фінансування. Для облікового процесу базовим є положення про роздільний облік доходів і видатків загального фонду і спеціального фонду на окремих рахунках, субрахунках і облікових регістрах. 7. Важливим напрямком посилення інформаційної та управлінської функції обліку в бюджетних установах є об’єднання плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів із планом рахунків з виконання кошторисів і надання офіційного статусу управлінському обліку. В дисертаційній роботі сформульовані базові положення, на яких грунтуються можливості об’єднання цих планів рахунків, а також концептуальні вимоги до єдиного плану рахунків. 8. Становлення управлінського обліку в бюджетних установах диктується необхідністю отримання інформації про доходи і видатки за центрами їх виникнення і відповідальності, а також адаптації його категорійного апарату до методики калькулювання медичних послуг. 9. Матеріальна база охорони здоров’я Чернігівської області, забезпеченість лікарями та середнім медичним персоналом достатні для обслуговування населення регіону за умови його повного фінансування. 10. На основі проведеного математичного моделювання напрацьована методика визначення додаткових коефіцієнтів для мотивованого коригування фінансування закладів охорони здоров’я залежно від рівня захворюваності та хворобливості населення Чернігівської області. Дана формула може використовуватись як для стратегічного планування видатків на охорону здоров’я в межах України, так і для оперативного у розрізі області, району, міста. |