У дисертації розроблено теоретичні положення, які покладено в основу теоретичних і практичних рекомендацій з удосконалення методики та організації бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів підприємств нафтопереробної промисловості. Це забезпечить їх ефективне функціонування в сучасних умовах господарювання. Проведено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення організації та методики обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів в умовах автоматизованого опрацювання облікової інформації. На основі проведеного дослідження, вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду запропоновано наступні висновки теоретичного й науково-практичного спрямування згідно з поставленою метою та завданням дослідження: 1. Діюча методологія обліку й контролінгу потребує чіткого визначення сутності та змісту таких понять: „матеріальні ресурси”, „запаси”, „виробничі запаси”, „контролінг” і „контроль”. Проведений критичний аналіз літературних джерел та обґрунтування визначень виробничих запасів й оперативного контролінгу покладено в основу їх аналітичного обліку під час зберігання та використання на виробництві. Виробничі запаси – це активи, до складу яких входять сировина і матеріали, напівфабрикати, паливо й енергія власного виробництва, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини й інші матеріали, необхідні для використання у процесі виробництва продукції і не призначені для подальшого продажу. На нашу думку, для подальшого продажу призначено товари або товарні запаси. Що стосується оперативного контролінгу, то, виходячи з результатів дослідження, він базується на системі управління, за допомогою якої досягається мета підприємницької діяльності та своєчасність прийняття управлінських рішень. 2. Класифікація виробничих запасів є вихідним моментом побудови їх обліку. На підставі теоретичних положень і практичних аспектів обліку розроблено структурну схему, що обґрунтовує їх класифікацію шляхом узагальнення за спільними ознаками, а саме: виробничі запаси, які входять до складу готової продукції; виробничі запаси, які забезпечують процес виробництва; виробничі запаси, призначені для обслуговування діяльності підприємства. 3. Важливим показником обґрунтування собівартості продукції та розрахунку виробничих витрат є оцінювання виробничих запасів. При порівнянні методів оцінювання вибуття запасів досліджено їх негативний та позитивний вплив на методику ведення обліку. Дослідження довело доцільність застосування методу середньозваженої собівартості, оскільки він є нескладним і враховує галузеві особливості нафтопереробних підприємств. Метод середньозваженої собівартості через достатню простоту передбачає найменшу трудомісткість розрахунку та не призводить до суттєвого відхилення собівартості від реальних показників. Таким чином, при використанні цього методу не має потреби поштучно обліковувати виробничі запаси і, відповідно, буде раціонально використовуватись робочий час. 4. З метою підвищення ефективності діяльності нафтопереробних підприємств удосконалено групування енергоресурсів за видами: паливо виробничого призначення (рідке, газоподібне); енергія (електрична і теплова); допоміжні енергетичні ресурси (вторинна теплоенергія) та методику ведення обліку виробничих запасів на основі відкриття відповідних субрахунків. Наведено відповідну класифікацію обліку тепло- та електроенергетичних ресурсів нафтопереробного підприємства на субрахунках. 5. Тепло- та електроенергетичні ресурси підприємства необхідно розглядати як окремий вид матеріальних ресурсів, що може виступати як самостійний об’єкт бухгалтерського обліку та контролінгу. З метою повноцінного відображення в бухгалтерському обліку руху енергоресурсів їх облік слід здійснювати на підставі форм, запропонованих у дисертаційній роботі для нафтопереробних підприємств. 6. Визначено методичні підходи щодо проведення інвентаризації стосовно змісту діючої Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України в частині надання пропозицій щодо прийомів і способів проведення інвентаризації матеріальних цінностей. 7. Виявлено можливості облікової інформації з виробничих запасів та її автоматизації, що забезпечить ефективне і своєчасне її отримання. Обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження цілісної автоматизованої мережі, що зумовлюється багатьма специфічними властивостями нафтопереробної діяльності щодо руху інформаційних потоків. Насамперед, мова йде про забезпечення підприємств засобами комп’ютерної техніки та її розміщенні у місцях виникнення первинної інформації, використанні програмного забезпечення, яке враховує специфіку нафтопереробної галузі. Підвищення ефективності автоматизації обліку потребує обґрунтування нормативного і методичного забезпечення, визначення інструментарію, процедур і методики ведення обліку в умовах автоматизації, впровадження у практику системи засобів ЕОМ для здійснення процедур оперативного контролінгу. 8. З метою ефективного прийняття управлінських рішень обґрунтовано необхідність застосування оперативного контролінгу виробничих запасів на нафтопереробних підприємствах. Для цього доцільно створити окремий підрозділ контролінгу. Таке нововведення дасть змогу ефективніше залучати інвестиції для розвитку підприємства та підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу на підприємстві, забезпечить її відповідними методами та засобами, необхідними для якісного вирішення нагальних управлінських рішень. |