У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової проблеми з удосконалення методичних та організаційних засад обліку і контролю виробничих витрат на поліграфічних підприємствах України, що дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного, методичного та науково-прикладного характеру та забезпечити досягнення поставленої мети. 1. Внаслідок швидкого впровадження в технологію поліграфічного виробництва новітніх засобів електронної і комп’ютерної техніки та застосування інформаційних систем типу Work-Flow для об’єднання в єдиному комплексі технологічних та економічних аспектів організації виробництва, виникла об’єктивна необхідність перегляду методів формування, переробки та представлення облікової інформації про рух і використання виробничих ресурсів. Використання діючої системи обліку витрат не сумісне з сучасними вимогами до управління поліграфічним виробництвом і призводить до недостатньої оперативності документообігу, нерелевантності інформації, відображеної в обліку прямих витрат, недосконалості розподілення непрямих витрат, низьких темпів впровадження нормативного обліку та ін. 2. Запропоновану галузевою інструкцією класифікацію витрат поліграфічного виробництва необхідно уточнити, як за структурними ознаками, так і номенклатурою статей витрат. Групування витрат в поліграфії потрібно здійснювати, виходячи з функціонального призначення їх обліку та доповнити поширену на галузевих підприємствах номенклатуру ознак наступними: за типом об’єкту віднесення до прямих витрат, за визначальним параметром зміни обсягу витрат; за напрямом планування витрат. Виходячи зі значного збільшення частки матеріальної складової у собівартості поліграфічної продукції і необхідності здійснення ретельного контролю за використанням матеріальних ресурсів, доцільно виокремити такі статті обліку витрат: папір; враховані і невраховані позамовно матеріали; витрати палива й енергії на технологічні цілі та інші. 3. Для розрахунку витрат на виготовлення видання їх необхідно накопичувати за замовленнями, а для контролю за структурними центрами формування за процесами виготовлення. Тому для підприємств з багатоступеневою структурою найбільш ефективне використання позамовно-попроцесного методу обліку витрат, а для підприємств з одноступеневою структурою достатньо обмежитися позамовним методом. Вказані методи доцільно також суміщати з нормативним методом, оскільки, незважаючи на унікальність параметрів кожного замовлення, виробничі операції у поліграфічному виробництві виконуються переважно за кількома поширеними варіантами. 4. Документування та первинний облік виробничих витрат повинні грунтуватися на застосуванні повноцінної номенклатури показників виробничих операцій з оптимізацією форм та графіків руху первинних документів і здійснюватися в режимі часткової автоматизації за розробленою в роботі методикою, яка передбачає: складання первинних документів відповідальними особами на машинному носії; перевірку правильності заповнення всіх реквізитів та виведення на паперовий носій; підписання відповідальними особами паперового носія; збереження і накопичення первинних даних на машинних носіях для автоматичного формування облікових регістрів. 5. Облік прямих витрат виробництва потрібно здійснювати із застосуванням прогресивної нормативної системи “стандарт-кост”, адаптованої до нестабільних умов діяльності поліграфічних підприємств на основі поєднання поширених методів загальної купівельної спроможності та поточної вартості на ринку. Оцінку матеріальних ресурсів при списанні на виробничі потреби доцільно встановлювати методом середньозваженої вартості. Для отримання оперативної інформації з управління витратами у брошурувально-палітурному виробництві найбільш ефективна маршрутна системи обліку. 6. Для розподілу непрямих витрат у поліграфічному виробництві найкращим є функціональний метод з використанням причинно-наслідкових баз розмежування витратних ресурсів, а обмеження впливу тимчасово невикористаних виробничих потужностей при розподіленні постійних і змінних загальновиробничих витрат на собівартість виготовленої продукції забезпечується використанням принципу нормальної потужності. 7. Автоматизована інформаційна система виробничого обліку, побудована на вказаних вище рекомендаціях, враховує функціональні особливості організації виробництва та передбачає виокремлення трьох рівнів АРМ бухгалтера з розмежуванням другого і третього рівнів на два блоки: фінансового і управлінського, успішно впроваджена на поліграфічному підприємстві ВАТ “Видавництво “Зоря” (м.Дніпропетровськ), що підтверджує правильність основних положень даної дисертаційої роботи. 8. Для забезпечення ефективної організації внутрішнього контролю на поліграфічних підприємствах необхідне розроблення детального плану організаційної структури підприємства, схеми документообігу й посадових інструкцій з відображенням обов’язків та сфер відповідальності працівників, преміювання виконавців за перевиконання чинних нормативів. Конроль за витратами матеріалів, використання яких складно нормувати рекомендовано проводити на основі одержаних за результатами щомісячних інвентаризацій усереднених нормативних показників. |