У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального завдання щодо удосконалення методичних та практичних підходів обліку і контролю соціальних витрат підприємства. Це дало змогу сформулювати висновки теоретичного та практичного характеру відповідно до поставленої мети та завдань дослідження, а саме: 1. Запропоновано визначення категорії соціальних витрат як вибуття різних видів економічних ресурсів відповідно до законодавчих, соціально-економічних і морально-психологічних гарантій та спрямованих на задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. Такий комплексний підхід дозволяє виділити основні характеристики та визначити основні напрями здійснення соціальних витрат підприємства. 2. Набула подальшого розвитку класифікація соціальних витрат за наступними критеріями: за напрямами соціальної політики підприємства; за джерелами фінансування; за участю у створенні доданої вартості; за можливістю регулювання; за обов‘язковістю здійснення; за відношенням до підприємства. Така класифікація дозволить по-перше, систематизувати соціальні витрати, визначити їх роль у створенні доданої вартості новоствореного продукту, здійснювати процес їх оптимізації, визначити стратегію соціального розвитку підприємства на перспективу, побудувати надійну систему обліку та контролю і сприятиме прийняттю ефективних управлінських рішень. 3. Подано пропозиції щодо удосконалення процесу обліку соціальних витрат підприємства та його документального оформлення, а саме: запропоновано виплати працівникам, які включаються у фонд додаткової оплати праці підприємства та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, відокремити від заробітної плати за окладами і тарифами, а елемент витрат, який сьогодні визначається як «Витрати на оплату праці» назвати «Витрати на виплати працівникам»; визначено зміни до рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»; удосконалено форми платіжної відомості із зазначенням у ній інформації про ті виплати, що не включаються до фонду оплати праці та внесено додаткові реквізити до деяких форм документів, що формуються у програмі 1С: Бухгалтерія з типовою конфігурацією «Бухгалтерський облік для України», зокрема: а) у документ «Особова картка працівника» внесено додатковий реквізит, який показуватиме протягом якого терміну працівником сплачувалися страхові внески; б) у документ «Розрахунок середньої заробітної плати» внесено додатковий реквізит «Мінімальна заробітна плата», що дозволятиме врахувати розмір мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку при розрахунку середньої заробітної плати. 4. Запропоновано відкривати аналітичний рахунок в межах субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» для фінансування додаткових соціальних видатків з відповідною деталізацією за напрямами соціальної політики та розроблено форму відомості аналітичного обліку додаткових соціальних видатків для їх систематизації і узагальнення. 5. Запропоновано формувати забезпечення коштів для фінансування додаткових соціальних видатків на основі якого визначати загальний розмір їх фінансування, виходячи з фінансових можливостей підприємства та визначених соціальних потреб. 6. Надано пропозиції щодо удосконалення окремих форм звітності, зокрема, назву статті «Витрати на оплату праці» (Звіт про фінансові результати, рядок 240) та «Поточні зобов‘язання за розрахунками з оплати праці» (Баланс, рядок 580) пропонується замінити на «Витрати на виплати працівникам» і «Поточні зобов‘язання за розрахунками за виплатами працівникам» відповідно з розподілом останньої на: 580 «Поточні зобов‘язання за розрахунками з працівниками за окладами і тарифами»; 585 «Поточні зобов‘язання за розрахунками із соціальних виплат працівникам»; 586 «Поточні зобов‘язання за розрахунками за іншими виплатами працівникам». Форми звітів, які подаються до органів державного соціального страхування запропоновано об’єднати в один і розроблено його форму. Запропоновано форму внутрішнього звіту підприємства – «Внутрішній звіт про соціальні витрати» 7. Розроблено загальну модель контролю соціальних витрат, згідно якої його пропонується здійснювати відповідно до часових форм контролю, а саме: попереднього, поточного та наступного. При цьому, основна увага приділяється попередньому контролю соціальних витрат, оскільки саме на цьому етапі приймаються рішення про доцільність і необхідність їх здійснення. 8. Розроблено форму контрольної картки здійснення соціальних витрат підприємства для потреб поточного контролю, застосування якої забезпечуватиме цільове використання коштів з визначенням відповідальних осіб за кожну статтю соціальних витрат. 9. Розроблено методику контролю соціальних витрат із використанням сучасних інформаційних технологій з метою скорочення затрат часу на його проведення, підвищення оперативності та ефективності його здійснення. 10. Набула подальшого розвитку методика оцінки ефективності системи внутрішнього контролю соціальних витрат, яка складається із трьох етапів, зокрема: загального дослідження системи внутрішнього контролю соціальних витрат і первинної оцінки загальних положень соціальної політики; підтвердження оцінки суттєвих елементів внутрішнього контролю; перевірки надійності програмного забезпечення контролю. Вважаємо, що такий підхід дасть можливість сконцентрувати увагу саме на тих ділянках, де ефективність контролю є низькою. |