Анотація до роботи:

Бойко С.В. Облік і калькулювання на промислових підприємствах: організація і методика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці рекомендацій з удосконалення організації і методики калькулювання на основі теоретичного обґрунтування та вивчення проблемних питань формування вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів на промислових підприємствах.

У дисертації уточнено економічну сутність понять “калькулювання” та “калькуляція”. Для покращання калькулювання в практичній діяльності промислових підприємств удосконалено класифікацію калькуляцій шляхом систематизації їх видів. Визначено місце калькулювання в системі економічної інформації підприємства та бухгалтерському обліку зокрема. Встановлено принципи та вимоги калькулювання для забезпечення достовірності та оперативності використання результатів калькулювання управлінським персоналом. Перелік об’єктів калькулювання, пов’язаних з процесом виробництва доповнено об’єктами калькулювання в процесах придбання та реалізації. Розроблено пропозиції щодо удосконалення калькулювання на промислових підприємствах шляхом розробки моделей організації калькулювання та моделей калькулювання вартості активів у процесах господарської діяльності, які можуть використовуватися для автоматизації бухгалтерського обліку та калькулювання. Удосконалено методику здійснення внутрішньогосподарського контролю калькулювання та визначено напрями використання калькуляцій як засобу контролю господарських процесів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з удосконалення організації і методики калькулювання в процесах придбання, виробництва та реалізації на промислових підприємствах, і виявляється в наступних одержаних автором наукових та практичних результатах.

1. Ринкові умови господарювання вимагають переосмислення теоретичних та методичних підходів до управління підприємством, в тому числі до бухгалтерського обліку та калькулювання зокрема, з позиції забезпечення потреб управління необхідною інформацією.

2. Узагальнення та систематизація поглядів щодо сутності термінів “калькуляція” та “калькулювання” дозволило виявити причини їх ототожнення та дійти висновку, що калькулювання – це процес узагальнення і обробки задокументованих даних про витрати, пов’язані з придбанням, виробництвом та реалізацією, для вартісної оцінки активів з метою ефективного управління ними. Калькуляція – форма внутрішнього документу, в якому проводиться калькулювання і подаються його результати.

3. Класифікацію калькуляцій доцільно проводити за наступними ознаками: результатом калькулювання (калькуляція собівартості придбаних активів, калькуляція собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), калькуляція собівартості реалізованих активів) та призначенням (планова, нормативна, звітна калькуляції). Виділення саме цих ознак класифікацій є теоретично обґрунтованим і забезпечує можливість використання розробленої класифікації калькуляцій в практичній діяльності промислових підприємств.

4. Формування та використання собівартості як результату калькулювання у системах планування, обліку, аналізу та контролі спричиняє необхідність узгодження функціональних обов’язків працівників, документообороту, статей калькуляцій в підсистемах економічної інформації, що забезпечить можливість отримання максимум необхідної інформації в найбільш прийнятному вигляді для сприйняття суб’єктом управління з мінімуму первинно зареєстрованих даних.

5. Для надання управлінському персоналу достовірної та аналітичної інформації про результати діяльності кожного підрозділу підприємства в результаті критичного аналізу переліку об’єктів калькулювання, пов’язаних лише з процесом виробництва, визначено необхідність їх доповнення об’єктами в процесах придбання та реалізації.

6. Вітчизняні методи обліку витрат та методи калькулювання мають переваги у забезпеченні достатнього рівня аналітичності інформації щодо вартості активів та контролю за витратами підприємства перед системами калькування зарубіжних країн. Однак для удосконалення калькулювання повної собівартості та уникнення похибок під час розподілу непрямих і накладних витрат доцільним є застосовування поширеного у зарубіжній практиці методу “калькулювання на основі діяльності”.

7. Організація обліку витрат та калькулювання на промислових підприємствах, діяльність яких була досліджена, не відповідає вимогам оперативності, достовірності та аналітичності формування і надання результатів калькулювання управлінському персоналу.

Вивчення практики калькулювання підприємств харчової та легкої промисловості в Житомирській області дозволило узагальнити та систематизувати основні елементи організації та здійснення калькулювання, на базі яких розроблено модель організації калькулювання та моделі вибору окремих елементів організації калькулювання. Застосування розроблених моделей дозволить забезпечити достовірність формування та оперативність надання інформації щодо вартісної оцінки активів підприємства управлінському персоналу.

8. Запропоновано моделі калькулювання вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів, які дозволяють надавати інформацію внутрішнім користувачам про склад і величину понесених витрат. Моделі формування вартості активів ґрунтуються на взаємозв’язку та взаємообумовленості обліку витрат і калькулювання та інформаційних потреб управління щодо вартісної оцінки об’єктів калькулювання. З урахуванням потреб управління та розроблених моделей калькулювання сформовано типові форми калькуляції вартості придбаних, виготовлених і реалізованих активів.

9. Методика внутрішньогосподарського контролю результатів калькулювання, особливо вартісної оцінки придбаних та реалізованих активів є недостатньо дослідженою та обґрунтованою.

У внутрішньогосподарському контролі калькулювання розглядається з позицій, по-перше, об’єкту контролю – для забезпечення достовірності результатів калькулювання, по-друге, засобу контролю – використання калькуляцій для контролю діяльності підприємства. Запропоновано здійснювати контроль калькулювання за розробленою методикою, в якій виділено джерела інформації, суб’єкти та методичні прийоми перевірки достовірності результатів калькулювання, завдання, форми робочих документів внутрішнього контролера. Дана методика сприятиме упорядкуванню і ефективному здійсненню господарської діяльності підприємства шляхом своєчасного виявлення недоліків і помилок у здійсненні діяльності та забезпечення оперативного усунення причин їх виникнення.

10. На ринку комп’ютерних технологій відсутні програми, які дозволяють формувати калькуляції в процесі придбання; переважно незабезпеченою в програмах, що використовуються на промислових підприємствах, залишається можливість формування повної собівартості із застосуванням методу “калькулювання на основі діяльності”. Для відповідності комп’ютерних програм розробленим пропозиціям щодо удосконалення організації і методики калькулювання, сформовано систему взаємозв’язків даних на вході та результатів калькулювання на виході процесу обробки інформації в комп’ютерному середовищі.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Бойко С.В. Генезис калькуляції // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2001. – № 17. – С. 22-27 (0,56 друк. арк.).

2. Бойко С.В. Виробничий облік, калькуляційна бухгалтерія чи управлінський облік? // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2002. – № 21. – С. 36-42 (0,66 друк. арк.).

3. Бойко С.В. Принципи бухгалтерського обліку та принципи калькулювання // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2003. – № 4(26) – С. 45-51 (0,66 друк. арк.).

4. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Об’єкти обліку витрат та калькуляційні об’єкти: проблеми класифікації та вибору // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2001. – № 16. – С. 71-76 (0,54 друк. арк., з них особисто автора – 0,27 друк. арк.). Автором визначено відмінності між об’єктами обліку витрат та об’єктами калькулювання, обґрунтовано необхідність доповнення об’єктів калькулювання в процесі придбання та реалізації.

5. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Проблеми дефініцій калькуляції та калькулювання // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2001. – № 18. – С. 58-64 (0,63 друк. арк., з них особисто автора – 0,31 друк. арк.). Автором визначено причини необхідності розмежування термінів калькулювання та калькуляція.

6. Мазуркевич Н.В., Бойко С.В. Класифікація калькуляцій: новий погляд // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2002.– № 20. – С. 157-165 (0,84 друк. арк., з них особисто автора – 0,42 друк. арк.). Автором запропоновано розрізняти калькуляції за результатом калькулювання.

7. Олійник О.В., Бойко С.В. Проблеми співвідношення і класифікації “методів обліку витрат” і “методів калькулювання” // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2003. – № 3(25) – С. 158-168 (0,97 друк. арк., з них особисто автора – 0,48 друк. арк.). Автором здійснено порівняння методів обліку витрат та методів калькулювання, визначено особливості їх застосування.

Тези доповідей

1. Бойко С.В. Калькулювання первісної вартості придбаних запасів // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Том 17. Бухгалтерський облік і аудит. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 9-10 (0,08 друк. арк.).

2. Бойко С.В. Суперечність поглядів на визначення повної і обмеженої собівартості // Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева. Збірник тез та тестів виступів на Другій всеукраїнській науковій конференції, присвяченій видатним вченим в галузі бухгалтерського обліку д.е.н., проф. І.В. Малишеву, д.е.н., проф. П.П. Німчинову. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – С. 28-30 (0,13 друк. арк.).

3. Бойко С.В. Застосування моделювання при калькулюванні собівартості // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ’2004”. Том 42. Бухгалтерський облік і аудит. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 13-14 (0,11 друк. арк.).

4. Бойко С.В. Калькулювання в системі внутрішньогосподарського контролю // Майбутнє – аудит: Матеріали першої спільної науково-практичної конференції Спілки аудиторів України і ВУЗів. Тези доповідей. Під редакцією М.Л. Крапивко, В.Я. Нусінов 15 жовтня 2004. – Кривий Ріг: Мінерал, 2004. – С. 40-43 (0,18 друк. арк.).

5. Бойко С.В. Моделювання організації калькулювання на промислових підприємствах // Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства. Збірник матеріалів міжнародної міжвузівської науково-практичної конференції. – Тернопіль-Мукачево: ТАНГ, 2004.– С. 71-76 (0,52 друк. арк.)

Підручники та навчальні посібники

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-е вид., доп і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 300 с. (особисто автора 0,74 друк. арк.). Автором виявлено фактори, які впливають на організацію обліку виробничих витрат, розроблено схеми обліку витрат з урахуванням особливостей методів калькулювання, номенклатуру калькуляції собівартості результатів процесу виробництва.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – 5-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 726 с. (особисто автора 2,04 друк. арк). Автором розкрито порядок визнання витрат згідно П(С)БО 16 “Витрати”, надано порівняльну характеристику П(С)БО та МСФЗ, які регламентують облік витрат, висвітлено особливості обліку витрат за елементами, порядок формування та обліку собівартості реалізованої продукції.

3. Основи бізнесу. Навчальний посібник / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця, К.В. Романчук. – 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2004. – 364 с. (особисто автора 0,52 друк. арк). Автором наведено склад та порядок формування собівартості продукції.