У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо удосконалення методики й організації обліку та аудиту цінних паперів в умовах автоматизованої обробки економічної інформації з урахуванням міжнародного досвіду та вітчизняної практики для покращення інформаційної бази корпоративного управління. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.: 1. Господарський механізм сучасної економіки характеризується складними економіко-правовими та фінансовими відносинами між його суб’єктами. Новою формою обслуговування цих відносин виступають цінні папери. Дослідження показало, що серед науковців немає єдиної думки щодо з’ясування суті цінних паперів. В дисертаційній роботі, на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з даного питанння, узагальнено три основних підходи до визначення поняття цінних паперів: економічний, юридичний та обліковий. З економічної точки зору, цінні папери – це фіктивний капітал, з юридичної – об’єкт речового права, з облікової – фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу та похідні фінансові інструменти. 2. Перехід вітчизняної облікової системи на міжнародні стандарти обліку та звітності потребує абсолютно нового підходу до з'яcування суті основних економічних категорій, які використовуються в обліковій практиці. Вони повинні розглядатися в розрізі видів діяльності підприємства та основних облікових об'єктів. Цінні папери як обліково-аналітична категорія є абсолютно унікальним об'єктом, який втілює в собі характеристики і активів, і зобов'язань, і власного капіталу, а в окремих випадках виступає як позабалансовий актив. Існуюча методика обліку цінних паперів має істотні недоліки і не відповідає умовам формування аналітичної інформації про операції з цінними паперами та результати їх використання. В зв’язку з цим, автором, на основі узагальнення положень П(С)БО 13 “Фінансові інструменти” та адаптації фундаментальної облікової моделі, розроблено комплексний підхід до з'ясування облікової суті цінних паперів, розроблені критерії визначення, визнання, класифікації та оцінки цінних паперів як об’єкта обліку, обгрунтовано комплексний підхід до формування інформаційної бази обліку та аудиту цінних паперів в розрізі об’єктів обліку, видів діяльності, регістрів обліку і форм фінансової та статистичної звітності. 3. Поява цінних паперів на ринку України пов'язана з процесами приватизації та реформування власності. Саме приватизація і її продукт – приватизаційні папери, які стали передвісниками акцій, обумовили розвиток ринку цінних паперів. Доведено, що між приватизацією і розвитком ринку цінних паперів існує складна взаємодія, прямі і зворотні зв’язки. Приватизаційні процеси обумовили розвиток первинного ринку цінних паперів, появу та поширення акцій та облігацій, розвиток торгівлі цінними паперами тощо. З іншого боку, ринок цінних паперів через механізм первинного розміщення акцій став передумовою реформування власності. Приватизація і ринок цінних паперів зумовили появу нового об'єкта обліку і аудиту – цінних паперів. 4. Фінансові інвестиції, як і будь-які інші активи, мають властивість знецінюватись. Тому національні стандарти бухгалтерського обліку пропонують обліковувати їх на дату балансу за справедливою вартістю, яку, однак, не завжди є можливість визначити. Для таких випадків передбачений метод обліку фінансових інвестицій за собівартістю з врахуванням зменшення корисності. Проте в ході дослідження було з’ясовано, що практичної реалізації даного методу в обліку не розроблено. В роботі для тих фінансових інвестицій, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, пропонується створювати резерви під знецінення вкладень в цінні папери. Це дасть можливість забезпечити дотримання одного з основних принципів бухгалтерського обліку – принципу обачності. 6. Одним із найбільш зручних і доступних способів залучення капіталу є випуск боргових цінних паперів, зокрема, облігацій. Поширення даного виду цінних паперів в практиці українських підприємств обумовлює необхідність адекватної оцінки перспектив залучення позичкового капіталу, що має бути передбачено обліковою політикою підприємства. В роботі внесені пропозиції щодо розробки ефективної методики обліку корпоративних облігацій, порядку списання організаційних витрат, пов’язаних з їх випуском, обліку викуплених облігацій власної емісії, запропоновані регістри аналітичного обліку даного виду цінних паперів. 7. Одним із видів залучення позичкового капіталу є іпотечне кредитування. Введення в дію Закону України “Про іпотеку” спричинило появу в обігу нового виду цінних паперів – заставних. Обіг даного виду боргових цінних паперів активізує процеси переливання капіталу, спростить розрахунки по зобов'язанннях, а заставні, як представники реального капіталу, стануть об'єктом господарської діяльності, а отже, об'єктом обліку та аудиту. Автором розроблені основні регістри обліку заставних, внесені пропозиції щодо відображення заставних на рахунках бухгалтерського обліку, що сприятиме їх поширенню в практичній діяльності господарюючих суб'єктів. 8. Практика обліку операцій із формування і зміни статутного капіталу свідчить про відсутність контролю за здійсненням господарських операцій на етапі підписки статутного капіталу. Проте на даному етапі формування статутного капіталу створюється спеціальний рахунок для здійснення внесків, несуться певні організаційні витрати тощо. Відповідно, виникає необхідність врахування таких операцій. Тому в роботі розроблено методику обліку статутного капіталу на етапі його підписки, внесені пропозиції щодо вдосконалення методики обліку зміни статутного капіталу, запропоновані регістри аналітичного обліку для відображення операцій з формування статутного капіталу та обліку організаційних витрат, пов’язаних зі створенням підприємства, розроблено акт прийомки-передачі цінних паперів. Це підвищить прозорість, аналітичність, повноту та адекватність бухгалтерського обліку і посилить його обгрунтування вже на етапі підписки статутного капіталу. 9. Дивіденди є чуйним індикатором змін, що відбуваються як в економіці країни в цілому, так і в рамках конкретного підприємства. Проте, як показує практика, не завжди своєчасна виплата дивідендів свідчить про відсутність фінансових проблем. Тому перш, ніж приймати рішення про виплату дивідендів, підприємство, як обґрунтовано в дослідженні, повинно оцінити свої фінансові можливості, щоб попередити вимивання ліквідних активів. Крім того, в роботі розглянуті організація і методика обліку дивідендів, а також особливості оподаткування, запропоновані бухгалтерські записи з обліку дивідендів, які виплачуються повторно випущеними в обіг раніше викупленими акціями. Це сприятиме вдосконаленню методики і організації обліку даного виду доходів підприємства. 10. Одним із напрямків дослідження є з'ясування суті внутрішнього аудиту, який не отримав широкого розповсюдження на українських підприємствах, проте є досить перспективним напрямком внутрішнього контролю, особливо в практиці корпоративного управління. В роботі подано основні відмінності внутрішнього аудиту та внутрішньогосподарського контролю, визначена структура системи внутрішнього контролю, в тому числі, з точки зору потенційних процедур контролю за операціями з цінними паперами; дано визначення внутрішнього аудиту цінних паперів. 11. На сьогодні немає ефективної методики аудиту цінних паперів. З метою скорочення часу аудиторської перевірки цінних паперів і підвищення її якості розроблена методика аудиту цінних паперів, в якій конкретизовані основні процедури аудиту, визначені робочі документи аудитора, розроблено алгоритм оцінки ризику для внутрішнього аудитора, сформована інформаційна модель аудиту цінних паперів, на основі якої визначається порядок проведення аудиту, параметри перевірки і результати передбачуваних виявлених помилок і порушень. 12. В аудиті для одержання аудиторських доказів важлива роль належить аналітичним процедурам. В процесі проведеного дослідження було встановлено, що для більшості промислових підприємств Хмельницької області характерна ринкова пасивність, що пов’язано із збитковістю цих підприємств, вилученням з обігу ліквідних активів і, відповідно, низькою ціною їх акцій на фондовому ринку. 13. Внутрішній аудит має двоякий вплив на систему управління: з одного боку, він забезпечує інформацією керівництво підприємства, а з другого - попереджає зловживання з боку керівництва в процесі корпоративного управління. В роботі з'ясовано місце внутрішнього аудиту в системі корпоративного управління та оцінено значення аудиторської інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. |
