У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення методологічних та практичних засад обліку і аналізу фінансових результатів. Це дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного та науково-практичного характеру згідно з поставленою метою та завданнями дослідження. 1. На основі розглянутих трактувань вітчизняними і зарубіжними вченими категорій «прибуток» і «фінансовий результат» у дисертаційній роботі досліджено їх сутність та джерела походження. Встановлено, що для забезпечення можливості управління прибутком необхідно володіти методологічним інструментарієм, який дає змогу оперативно виявляти фінансові результати, визначати вигідність виробництва і реалізації окремих видів продукції і забезпечувати можливість прогнозування фінансових результатів. 2. В обліковій та економічній теорії існує низка концептуальних визначень прибутку підприємства, які відрізняються структурою та методологією розрахунку складників цього показника. Прибуток повинен визначатися як поняття, яке поєднує в собі комплекс характеристик, що забезпечують його найбільш повне визначення. Нами наведено таке визначення: прибуток – це величина, яка виникає у сфері виробництва та реалізації, є приростом власного капіталу, зумовленого наявністю підприємницької ініціативи, поєднанням різних чинників виробництва, виправданим ризиком, упровадженням технічних удосконалень та інновацій і визначається вирахуванням із суми отриманих доходів суми понесених витрат. Існують різні визначення прибутковості, проте доцільним, на нашу думку, є таке: прибутковість – це комплекс показників, які свідчать про ефективність господарювання та використання наявних ресурсів, капіталу тощо. 3. На ефективність управління фінансовими результатами істотно впливає вибір облікової політики. Дослідження показують, що застосування певного елемента облікової політики зумовлене особливостями діяльності конкретного підприємства та умовами формування фінансових результатів діяльності. До умов формування фінансових результатів на гірничо-збагачувальних підприємствах слід віднести суб’єктивні та об’єктивні чинники. Це потребує подальшого вдосконалення методики обліку і аналізу фінансових результатів із урахуванням цих умов. При цьому потрібно враховувати організаційну структуру підприємства, належність до стратегічної галузі, значну фондо-, матеріало- і трудомісткість, високий ступінь залежності від природних чинників, значний вплив на навколишнє середовище, географічне розташування, ринки збуту продукції, розміри підприємства, види продукції, тенденції розвитку та інше. 4. Після дослідження різних підходів до визначення прибутковості діяльності підприємства з’ясовано, що особливої уваги заслуговує обліковий аспект, оскільки саме облік є інформаційною базою для аналізу й управління фінансовими результатами на підприємствах. Реальний фінансовий результат діяльності підприємства формується на стадії виробництва та реалізації продукції, тому, насамперед, потрібна досконала організація ведення обліку витрат та доходів. Оскільки гірничо-збагачувальні підприємства мають високий ступінь матеріаломісткості, в роботі надані рекомендації щодо більшої деталізації елементів та статей витрат. 5. Доведено, що належна організація фінансового та економічного аналізу на підприємстві забезпечує отримання необхідної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Дослідження методів економічного аналізу дало можливість визначити ті з них, які найдоцільніше використовувати під час аналізу фінансових результатів. 6. Проведений аналіз існуючої практики обліку доходів показав, що на сьогодні підприємства не можуть достовірно оцінити загальний дохід за звітний період, а тим паче у розрізі конкретних джерел його утворення, або за видами виготовленої та реалізованої продукції. На підставі проведених досліджень пропонується, що облік витрат на підприємствах галузі має здійснюватися єдиною бухгалтерською системою з поділом інформації у двох напрямах – фінансовому і управлінському. 7. Визначено потребу в удосконаленні на гірничо-збагачувальних підприємствах системи обліку витрат, що забезпечить вирішення різних управлінських завдань. При цьому необхідно враховувати специфіку підприємства: особливості технології та організації виробництва, характер продукції, що випускається, фінансові і технічні можливості, впровадження нових інформаційних технологій тощо. Доведено, що технологічні особливості гірничо-збагачувальних підприємств мають істотний вплив на побудову обліку витрат. 8. Пропонується удосконалити внутрішню звітність підприємства та змінити інформаційні потоки щодо формування фінансового результату діяльності підприємства за центрами прибутковості. Доведено, що звітність за сегментами, зокрема, для гірничо-збагачувальних підприємств звітність за центрами прибутковості, сприятиме прийняттю найефективніших рішень щодо формування фінансових результатів. Для гірничо-збагачувальних підприємств пріоритетним є господарський аспект, пов’язаний з видами продукції, що виробляється. Допоміжним сегментом слід вважати географічний аспект щодо ринків збуту продукції підприємства та покупців. 9. Враховуючи досвід управління витратами і доходами за центрами відповідальності та центрами витрат структурних підрозділів, пропонуємо ввести поняття центрів прибутковості для поліпшення оцінювання ефективності господарських та географічних сегментів гірничо-збагачувальних підприємств. Удосконалення внутрішньої облікової інформації сприятиме проведенню більш ефективного аналізу фінансових результатів, виявленню чинників, що впливають на їх формування, та підвищенню прибутковості. 10. Доведено, що традиційна методика ретроспективного аналізу не враховує взаємозв’язок між витратами, обсягом (виробництва) реалізації та прибутком. Тому запропоновано на гірничо-збагачувальних комбінатах використовувати методику аналізу фінансових результатів за центрами прибутковості, яка ґрунтується на понятті маржинального доходу кожного сегменту діяльності. Апробація цієї методики на гірничо-збагачувальних підприємствах дала змогу виявити її позитивні (детальний аналіз чинників, врахування взаємозв’язку між витратами, обсягом, прибутком) та негативні (відсутність можливості використання зовнішніми користувачами) сторони. 11. Застосування методики маржинального аналізу дало можливість визначити резерви збільшення прибутку гірничо-збагачувальних підприємств. Створення резервів можливе, в основному, завдяки збільшенню обсягу реалізації продукції та зниженню витрат унаслідок зменшення постійних витрат (економія електроенергії, паливного газу). 12. В умовах зростання цін та нестабільності економічної ситуації цінність інформації, отриманої за результатами факторного аналізу, втрачається. Тому потрібно забезпечити порівнянність показників перерахунком їх у зіставні суми. При цьому доцільно застосовувати аналіз відносних показників, серед яких чільне місце для визначення ефективності діяльності підприємства належить рентабельності. Вивчення та узагальнення наукових розробок дало змогу виділити систему пріоритетних показників рентабельності, які зможуть забезпечити отримання найбільш повних висновків про фінансові результати кожного центру прибутковості підприємства. 13. Визначено, що для управління прибутком на гірничо-збагачувальних підприємствах доцільним є застосування аналізу “Витрати–Обсяг–Прибуток”, який дає можливість визначити межу беззбиткової діяльності окремого сегмента та підприємства і є одним із методів, що сприяє ефективному управлінню ним. В дисертації за допомогою даних конкретних підприємств здійснено розрахунок точки беззбитковості. Як продовження аналізу за методикою “Витрати–Обсяг–Прибуток” для прогнозування фінансових результатів слід здійснювати аналіз чутливості прибутку, визначне місце в якому посідає розрахунок зони безпеки діяльності підприємства та показників левериджу. 14. Важливою умовою вдосконалення обліку та аналізу фінансових результатів є впровадження комплексної системи бухгалтерського обліку. Оскільки облік фінансових результатів діяльності підприємств пов’язаний практично з усіма іншими ділянками обліку, реалізація його завдань може здійснюватися в середовищі автоматизованих бухгалтерських програм з дотриманням принципів комплексності, взаємозв’язку та взаємообумовленості інформації, що формується. В дисертаційній роботі запропоновано вдосконалення інформаційної бази аналізу фінансових результатів за центрами прибутковості. |
