Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Декоративне і прикладне мистецтво


Клімашевський Андрій Володимирович. Облаштування інтер'єру дерев'яних церков Західного Поділля та Покуття ХVІІІ - поч. ХХ ст. (проблема ансамблевості): Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.06 / НАН України; Інститут народознавства. - Л., 2002. - 168,[228] арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 159-168.



Анотація до роботи:

КЛІМАШЕВСЬКИЙ А.В. Облаштування інтер’єру дерев’яних церков Західного Поділля та Покуття XVIII – поч. XX ст. (проблема ансамблевості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво. – Львівська академія мистецтв, Львів, 2001.

У дисертації досліджується облаштування інтер’єру дерев’яних церков Західного Поділля та Покуття XVIII - початку XX ст. як самобутнє маловивчене явище в українському сакральному мистецтві. Висвітлені історичні етапи розвитку церковного обладнання, вплив на його формування мистецьких стилів, народних традицій.

За функціональними та формотворчими засадами розроблено типологію церковного обладнання, проаналізовано художньо-конструктивні особливості обстави літургійного простору. Здійснено комплексний аналіз художньо-естетичних і функціональних засад формування ансамблевості обладнання інтер’єру дерев’яних церков на досліджуваних територіях.

У дерев’яних церквах Покуття і Західного Поділля облаштування церковного інтер’єру формувалося під впливом різних факторів: канонічних приписів, місцевих народних традицій, історико-культурних процесів, мистецьких стилів. Природні умови, локальні етнографічні особливості в сукупності з впливами різноманітних культурних факторів і у відповідності з вимогами канону історично сформували вигляд обстави дерев’яної церкви цих регіонів.

На основі джерельних, літературних та польових матеріалів встановлено, що процес розвитку обстави церков Західного Поділля та Покуття, формування її ансамблю можна поділити на три історичні етапи:

1) Початковий етап пов’язаний з періодом Давньокиївської держави й Галицько-Волинського князівства X–XIV століть. Це початок української традиції наповнення інтер’єру дерев’яного храму предметами церковної обстави. Проведені дослідження показали, що місцеві народні майстри зуміли творчо переосмислити і наповнити новим змістом запозичені візантійські предмети церковного обладнання, застосувавши у їх формотворенні власні мистецькі прийоми, підходи в декоруванні, традиційні підручні матеріали.

Історичні джерела, окремі збережені зразки обстави давньоруського часу певною мірою дають можливість простежити розвиток церковної обстави X – середини XIV ст. і зробити висновок, що в той період обладнання дерев’яних церков на Покутті і Західному Поділлі не мало ще сформованих регіональних відмінностей і в цілому не відрізнялося від аналогічних предметів з інших регіонів Давньокиївської держави.

2) У XVII–XVIII ст. під впливом ренесансу і особливо бароко кардинальних змін зазнає весь комплекс церковного обладнання (з’являються вівтарі, кіоти, багатоярусні іконостаси). З будівництвом величних, добре інсольованих дерев’яних храмів обстава збільшується кількісно, збільшуються також параметри окремих предметів обстави: іконостасу, вівтарів та ін., урізноманітнюється декор (профілювання; ажурне, рельєфне різьблення та ін.). Головним елементом церковного інтер’єру на той час стає багатоярусний іконостас, що з середини XVII ст. стає духовним і художньо-естетичним центром внутрішнього церковного простору. Відтоді стосовно іконостасу всі інші елементи церковної обстави займають підрядне становище.

Існування сніцарських і малярських цехів, монастирських мистецьких шкіл, осередків позитивно вплинуло на розвиток нових мистецьких тенденцій, що виявляли себе в інтер’єрах дерев’яних храмів. При цьому, якщо в монастирських школах переважали давні “візантійські” художні прийоми і принципи, то в цехових і приватних – західна орієнтація з ідейно-естетичними засадами ренесансу і бароко.

Провінційні майстри того періоду, орієнтуючись на зразки професійних майстрів, на їх основі створювали власні предмети церковної обстави. Проте в їх формах, декорі проступали риси місцевої народної естетики. Більшість предметів обладнання – від каркасу іконостасу, вівтарів і до стільниці тетрапода й аналоїв вони оздоблювали переважно місцевим декором. В цей час закладаються місцеві традиції використання форм, мотивів та технік декору.

3) Кінець XVIII–XIX ст. – час розквіту декорування всіх компонентів церковного інтер’єру, появи нових різноманітних народних орнаментальних мотивів в оздобленні предметів обстави. Виникненню цього “народного стилю” в оформленні церков передував весь попередній історичний досвід, який народні майстри, інтерпритуючи на власний смак, втілили в своєрідній еклектичній манері стильового убранства церковних інтер’єрів. Особливо це помітно на прикладі покутських церков, де колоритне убранство обстави поєднувало в собі найрізномітніші стилі і напрями, що було характерним для всього регіону Карпат.

Інтер’єри дерев’яних храмів Західного Поділля, попри певну стильову неоднорідність (данина часу), виглядали стриманішими і більш гармонійними. Водночас обстава в «народному» стилі та інші декоровані в цьому ж стилі речі, часто з бароковими ремінісценціями вироблялися як на Покутті, так і на Західному Поділлі впродовж майже всього XIX століття.

Всередині XIX ст. з наростанням конкуренції з боку промислового виробництва, “народний стиль” занепадає. На зміну йому приходить лаконічність форм і декору, що проявлялися передусім в спрощеній, дещо класицистичній манері декорування деталей. Народні майстри вже акцентують свою увагу на пошуку нових об’ємно-просторових і мистецьких рішень, загального поширення набуває профілювання предметів і окремих деталей, накладний декор.

З початком ХХ ст. на предметах обстави дерев’яних церков Покуття і Західного Поділля все частіше позначається новий стиль – модерн (“сецесія”) як своєрідне заперечення еклектики XIX ст. Модерн привертав увагу суспільства до народного мистецтва, стилізуючи відповідно до своєї естетики, традиційні народні форми та декор. Цим досягалася гармонійна єдність елементів одного цілого, ансамблевість всіх предметів церковного простору.

Побудований на функціональних засадах типологічний аналіз предметів церковної обстави, дозволив визначити функціональну і формотворчу диференціацію обладнання літургійного простору. За конструктивними і утилітарними принципами кожна з визначених функціональних груп складається з певних типів предметів обстави, визначених канонічними приписами. Проаналізовано художньо-конструктивні особливості різних типів обстави літургійного простору. На прикладі обстави церков Західного Поділля й Покуття визначено регіональні відмінності між ними. Відзначено, що з художньо-естетичного боку обстава церков цих регіонів є насамперед виявом місцевої мистецької традиції, втіленої у літургійному просторі дерев’яної церкви.

Художньо-естетична виразність облаштування інтер’єру дерев’яних церков Західного Поділля і Покуття досягається завдяки різноманітності художньо-конструктивних форм предметів церковного обладнання та їх декору (різьблення, профілювання, поліхромування).

Дослідження показали, що від повноти усіх складових елементів обладнання всередині церковної споруди, стилістичної гармонії між ними залежить ансамблевість обстави в цілому, відтак – цілісність сприйняття всього інтер’єру храму. Фактично мистецьке вирішення комплексу церковної обстави безпосередньо впливає на композиційну і стильову завершеність внутрішнього церковного простору.

Публікації автора:

1. Внутрішнє обладнання дерев’яних церков Поділля і Покуття: народні традиції і мистецькі стилі // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта.– Львів: Каменяр, 1998.– С.505–510.

2. Найдавніші відомості про обставу церковного інтерє’ру в Україні // Народознавчі зошити.– Львів, 1998.– №6.– С.655–660.

3. Роль і значення обстави в інтер’єрах українських дерев’яних церков XVII – XVIII століть // Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі наукові читання пам’яті Михайла Драгана.– Дрогобич: Відродження, 1998.– С.199–205.

4. Розвиток обстави інтер’єру українських дерев’яних церков до початку XX ст. // Мистецтвознавство, 2000: науковий збірник. Львів: Видав. СКІМ, 2001.– С.119–131.