У дисертаційній роботі на підставі проведених аналітичних, експериментальних і шахтних досліджень вирішена актуальна задача по обгрунтуванню параметрів технології виймання вугілля з застосуванням гідроімпульсних установок при розробці тонких крутих пластів. Основні практичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному: 1. Попередня розробка дуже тонких крутих пластів потужністю 0,5-0,7 м може забезпечити захист майже усіх викидонебезпечних пластів робочої потужності в Центральному районі Донбасу. 2. З урахуванням сучасних вимог з безпеки ведення робіт розробка дуже тонких крутих викидонебезпечних пластів у небезпечній зоні повинна здійснюватися спеціальною технікою і базуватися на технології нового технічного рівня і комплексної механізації основних технологічних процесів. 3. Тривалий етап створення і впровадження стругових установок із різноманітним принципом впливу виконавчого органа на вибій, а також різноманітними видами засобів притиснення виконавчого органа до вугільного масиву, не виявив істотних переваг одного виду перед іншими. 4. Використовуючи пружні опорно-направляючі елементи в технологічних схемах виїмки вугілля, у тому числі і з застосуванням гідроімпульсної установки, не можна розраховувати на постійну стабільну форму вибою. Форма вибою буде безупинно змінюватися, створюючи труднощі в керуванні, як безпосередньо установкою, так і бічними породами. 5. На якість провітрювання очисного вибою, обладнаного гідроімпульсною установкою, робить негативний вплив потік падаючого вугілля. В окремих випадках має місце перекидання вентиляційного струменя в очисному вибої. 6. При роботі гідроімпульсною установкою найбільш небезпечна зона напружено-деформованого стану масиву концентрується в 1,5-2,0 рази далі від вибою, чим при роботі очисних комбайнів, що є неодмінною умовою зберігання привибійного простору. 7. Гідроімпульсна установка є більш безпечним засобом виїмки викидонебезпечних пластів, чим будь-який інший вид виймальної техніки, тому що вугілля відбивається невеличкими порціями, поступово, що значною мірою знижує умови для миттєвого розвантаження напруг у гірничому масиві. 8. Практична корисність результатів роботи полягає у: розробці й обгрунтуванні параметрів технології виїмки вугілля (форма вибою, кріплення і керування гірничим тиском, вплив газового фактора, безпека робіт і ін.) з застосуванням гідроімпульсної установки; розширенні області й обсягу застосування засобів механізації при розробці крутих пластів, у тому числі надто викидонебезпечних; 9. Розроблені параметри технології застосування гідроімпульсних установок використані при розробці технічних документів по експлуатації установки ГІУВ-1 на шахті ім. Гайового, а також галузевих нормативних документів: «Технологические схемы применения гидроимпульсных установок в очистных забоях крутых и крутонаклонных угольных пластов Донбасса», затверджених директором Держвуглепрома Міністерства палива й енергетики України 12 листопада 2000 р.; Технічне завдання на машину бурову гідроімпульсну МБГІ-1, затвердженому начальником Науково-технічного управління Держвуглепрома Міністерства палива й енергетики України 25 липня 2001 р.; «Технологическая схема бурения восстающих скважин гидроимпульсной машиной МБГИ-1», затверджена Міністерством палива й енергетики України 21 жовтня 2001 р. Технічне завдання на машину бурову гідроімпульсну МБГІ-1 сприяло розвитку НДДКР у галузі технології і засобів проведення підняттєвих виробок на викидонебезпечних пластах. Технологічні схеми використані шахтами Центрального району Донбасу при впровадженні засобів гідроімпульсної виїмки вугілля. Впровадження результатів роботи має соціальний ефект у підвищенні безпеки робіт при виїмці надто викидонебезпечних крутих вугільних пластів. Основні положення і результати дисертаційної роботи опубліковані в таких друкарських роботах: 1. Доронин А.Д., Махов В.Г., Попов М.Н. Расчет нагрузки на очистные забои, оборудованные гидроимпульсными установками, с учетом фактора проветривания // Геотехническая механика. – 2001. - №29. – С.205-207. 2. Гребенкин С.С., Шевченко М.Т., Махов В.Г. Анализ сил, действующих в системе “привод-выемочная машина” установок (комплексов) для выемки крутых пластов // Науковий вісник НГА України. – Дніпропетровськ: НГА України. – 2001. - №2. – С. 34-36. 3. Побережный О.В., Бурых Ю.В., Махов В.Г. Перспективы добычи, использования и переработки угольного метана // Известия Донецкого горного института. – Донецк: ДонНТУ. – 2001. - № 2. – С. 59-62. 4. Иванов В.Л., Махов В.Г., Мороз О.К. Гидравлическая закладка и рекомендации по расширению области ее применения //Технология подземной разработки и процессы горных работ в очистных забоях крутых и крутонаклонных пластов. – Донецк: Регион, 2000. – С. 252-327. 5. Технологические схемы применения гидроимпульсных установок в очистных забоях крутых и крутонаклонных угольных пластов Донбасса: Утв. директором Госуглепрома Минтопэнерго Украины 12.11.2000 г. – Горловка: 2000. – 17 с. 6. Технологическая схема бурения восстающих скважин гидроимпульсной машиной МБГИ-1. Утв. Министерством топлива и энергетики Украины 21 октября 2001 г. – Горловка: 2001. – 11 с. Особистий внесок автора в роботи, опубліковані в співавторстві: визначені геомеханічні і технологічні параметри засобу виїмки вугілля при розробці дуже тонких крутих пластів із застосуванням гідроімпульсних установок (1, 5); виконано комплексне рішення об'ємної задачі й обробку отриманих результатів (2, 3); подано пропозиції по застосуванню гідроімпульсної установки на дільницях із використанням гідрозакладання для керування гірничим тиском (4); розроблено умови безпечної експлуатації гідроімпульсних установок, які використовуються для проведення підняттєвих виробок (6). Здобувач В.Г. Махов |