1. Аналіз конструкцій та полімерних матеріалів, що використовуються у комбайнобудуванні показав, що задачі зниження металоємності, а також підвищення довговічності рухомих з’єднань зернозбиральних комбайнів не можуть успішно вирішуватись без застосування нових полімерних матеріалів, а саме - вуглепластиків. 2. Показано, що зношення у рухомих з’єднаннях та їх деталей у сільськогосподарських машинах, виготовлених із традиційних матеріалів (метал, дерево, ненаповнені полімери) відбувається за нормальним законом розподілення, при цьому відхилення функції експериментального розподілення ln (0,24) менше від теоретичної величини l* (1,52), встановленої для довірчої вірогідності g = 0,98. 3. За допомогою розробленої математичної моделі функціонування вічка шнека жатки з урахуванням зміни подачі хлібної маси встановлено, що максимальний тиск у парі тертя «вічко-палець» не перевищує 0,45 МПа. 4. Встановлено, що розроблена математична модель адекватно описує вплив режимів експлуатації (тиск, швидкість ковзання, шорсткість контртіла) на триботехнічні характеристики деталей з вуглепластиків. Показано, що оптимальний режим експлуатації деталей з вуглепластиків при терті без змащення після первинної, вторинної та третинної переробки буде реалізовуватись при значеннях фактора PV, відповідно 1,0; 0,6 і 0,8 МПа м/с. При експлуатації деталей в умовах змащення мастилами значення фактора PV зростає до 14 МПам/с. 5. Встановлення раціональних характеристик вуглепластикових деталей (ударна в’язкість 35-40 кДж/м2, зносостійкість 10-8, усадка в межах 0,68-0,83%, границя міцності при стиску 127-152 МПа) забезпечують такі технологічні заходи: - сушка (висота шару матеріалу 15 мм, температура 393 К, тривалість 4 год); - температурний діапазон лиття первинної та вторинної переробки (533 – 553 та 513 – 543 К відповідно); - тиск лиття в межах 10 – 12 МПа; - термообробка у середовищі силіконового мастила марки ПФМС протягом 2 год. Для одержання максимальної міцності і ударної в’язкості при температурі 393 і 433 К, відповідно. 6. Показано, що при контакті деталей з вуглепластиків із сталевими контртілами їх шорсткість (палець шнека жатки, вал клавішного соломотряса) повинна бути в межах 0,07...2,5 мкм. При зростанні шорсткості пальця шнека жатки та вала соломотряса з 10 по 5 клас знос вічок зростає в 1,6 рази, а підшипників клавішного соломотряса в 2 рази. 7. Встановлено, що кліматичні фактори не впливають на ударну в’язкість деталей із вуглепластиків, що дає можливість зберігати їх на відкритих ділянках. Встановлені максимальні значення реакцій у підшипникових вузлах: Ra = 861 Н і Rb = 582 Н, що дозволило встановити значення фактору PV, яке дорівнює в даному випадку 0,12 МПа м/с і довести доцільність застосування вуглепластиків, що розглядаються. 8. Доведено, що найбільш ефективною конструкцією підшипникової опори клавішного соломотряса, яка дозволила збільшити строк служби опори вдвічі, є розбірна. Вона прийнята КБ "Південне" для ресурсних польових випробовувань з метою впровадження у конструкцію зернозбирального комбайна КЗС-9-1 "Славутич". 9. Повний технічний ресурс вуглепластикових вічок шнека жатки дорівнює 1428 га. Зношення вуглепластикових вічок шнека жатки відбувається за нормальним законом, при цьому відхилення функції експериментального розподілення ln (0,14) менше від теоретичної величини l* (1,52) для довірчої вірогідності g = 0,98. 10. Багаторічні польові випробовування деталей, виготовлених з вуглепластиків і встановлених на вітчизняних (КЗС-9-1 “Славутич”) та зарубіжних (СК-5 “Нива”, Дон-1500, “Домінатор”) зернозбиральних комбайнах, свідчать, що вони переважають за довговічністю серійні аналоги в 2 – 3 рази. За результатами польових випробовувань, вічка шнека жатки впроваджені у підприємствах: приватному “Мир” у конструкцію комбайнів Дон-1500 та акціонерному закритого типу “Агро-Союз” у конструкцію комбайнів „Домінатор” Дніпропетровської області і рекомендовані у серійне виробництво Національним науковим центром “Інститут механізації і електрифікації сільського господарства” у конструкцію зернозбирального комбайна “Славутич”. Основні положення дисертації викладено в роботах: 1. Буря О.І., Деркач О.Д., Ярмашев О.І., Ніколаєнко О.І. Застосування вуглепластиків у рухомих з’єднаннях вала соломотряса. Сільськогосподарські машини // Луцьк: ЛДТУ. 2000. Вип. 7. 2. Буря О.І., Деркач О.Д., Рибак Т.І. Ідентифікація деталей у рухомих з’єднаннях зарубіжних зернозбиральних комбайнів // Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2003, Том 8, №1 - С.55-61. 3. Буря А.И., Шемавнев В.И., Деркач А.Д., Дудин В.Ю. Свойства и применение углепластиков на основе ПА-6 в машиностроении // Вопросы химии и химической технологии, №3, 2002 - С. 161-165. 4. Буря А.И., Деркач А.Д. Применение углепластиков в узлах трения зарубежных зерноуборочных комбайнов и машинах для хранения зерна // Хранение и переработка зерна, №10, 2001. – С. 51 –54. 5. Буря О.І., Науменко М.М., Деркач О.Д., Недовєсов В.І. Розрахунок підшипника ковзання клавішного соломотряса, виготовленого з вуглепластика // Хранение и переработка зерна, №8, 2003. – С.62 – 64. 6. Буря А.И., Деркач А.Д., Яковлев В.М., Бондарь А.М. Использование углепластиков в конструкции зерноуборочного комбайна «Славутич» / Вісник ДДАУ №1, 2002. – С. 36-41. 7. Буря А.И., Пелешенко Б.И., Деркач А.Д. Расчет нагрузок и давлений в зоне контакта сопряжения “глазок-палец” жатки зерноуборочного комбайна // Трение и износ, Том 25, №5,2004, с. 504-511. 8. Буря О., Деркач О., Рибак Т., Чурсінов Ю. Синтез конструкцій підшипникової опори клавішного соломотряса. Вісник Тернопільського державного технічного університету, №3, Том 9, 2004, с. 48-52. 9. Буря А.И., Деркач А.Д., Шемавнев В.И. Разработка математической модели влияния режимов эксплуатации на трение и изнашивание углепластиков на основе полиамида 6 // Трение и износ, №1-2006, с.94-101. 10. Патент UA 44164 А А01 F12/30. Клавішний соломотряс / Буря О.І., Деркач О.Д., Ніколаєнко А.І. - № 2001064006; заявлено 12.06.2001; опубліковано 15.01.2002, Бюл.№1. 11. Патент UA 48570А А01 F12/30. Клавішний соломотряс / Буря О.І., Деркач О.Д., Яковлєв В.М., Бедін А.С. - № 2001106969; заявлено 12.10.2001; опубліковано 15.08.2002, Бюл.№8. 12. Патент UA 48837А А01 F12/30. Клавішний соломотряс / Буря О.І., Деркач О.Д., Недовєсов В.І. - №2001128832.; заявлено 20.12.2001; опубліковано 15.08.2002, Бюл.№8. 13. Патент UA 54077А А 01 D37/00. Вічко шнека жатки / Буря О.І., Ніколаєнко А.І., Деркач О.Д., Проценко О.М. – №2002043644; заявлено 30.04.2002; опубліковано, 17.02.2003, Бюл.№2. 14. Патент UA 66620А А01 F 12/30. Клавішний соломотряс / Буря О.І., Деркач О.Д., Богуславський В.П.. – №2003087428; заявлено 06.08.2003; опубліковано, 17.05.2004, Бюл.№5. |