Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Технічні науки / Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва


Бондаренко Олександр Володимирович. Обгрунтування параметрів качановідкремлювального апарата кукурудзозбирального комбайна : Дис... канд. наук: 05.05.11 - 2002.



Анотація до роботи:

Бондаренко О.В. Обгрунтування параметрів качановідокремлювального апарата кукурудзозбирального комбайна . – Рукопис

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук по спеціальності 05.05.11 - машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва - Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вдосконаленню технологічного процесу відок-ремлення качанів кукурудзи від стебел пікерно-стриперним качановідок-ремлювальним апаратом кукурудзозбирального комбайна.

В теоретичному аналізі визначено чотири варіанти відокре-млення. При цьому отримані аналітичні залежності для розрахунку швид-костей врізання рифів в стебло, протягування стебел, при якому буде міні-мальне травмування качанів та забрудненість вороху. Визначена доцільність встановлення додаткової стриперної пластини під кутом 45-65.

Розроблена програма і методика експериментальних досліджень. Експериментальні дослідження фізико-механічних характеристик, розмірно-масових параметрів рослин кукурудзи дозволили обгрунтувати основні кінематичні і конструктивні параметри нового качановідокремлювального апарата.

Метод експертної оцінки дав можливість виявити основні чинники. Експериментальні дослідження проведені по плану Бокса другого порядку.

Результати теоретичних і експериментальних досліджень використані при розробці ККП-3Е «Херсонець-9», який по своєму технічному рівню від-повідає сучасним вимогам, що ставляться до машин для збирання кукурудзи на зерно.

  1. Проведеними дослідженнями обгрунтовано істотне підвищення ефективності технологічного процесу відокремлення качанів кукурудзи від стебел при застосуванні запропонованого пікерно-стриперного качановідок-ремлювального апарату, зокрема зменшення втрат качанів в 0,6 – 1,7, їх травмованості в 2 – 2,4 рази та забруднення вороху на 10 –12%.

  2. Доведено, що за комплексною оцінкою якості виконання технологічного процесу найбільш перспективним качановідокремлювальним апаратами кукурудзозбиральних комбайнів є пікерно-стриперні. Для них обумовлено, допустимі значення швидкості Vп ( 3 ) та зусиль протягування Рпр (15,18), при яких забезпечується мінімальні втрати, травмованість качанів та забрудненість вороху.

  3. На основі теоретичних досліджень запропонована конструктивна схема нового качановідокремлювального апарата пікерно-стриперного типу та визначені основні фактори, які впливають на якість виконання технологічного процесу, а саме: частота обертання протягуючих вальців, кут нахилу першої та кут загострення другої стриперних пластин, відстань між рифами вальців та кути їх загострення.

  4. Отримані залежності для визначення конструктивних параметрів нової схеми качановідокремлювального апарата: діаметра протягуючих вальців Dв, зазору між рифами протягуючих вальців S, кута нахилу стриперної пластини a.

  5. Експериментальні дослідження механіко-технологічних характе-ристик качанів і складових рослин кукурудзи виявили високу стійкість качанів під дією ударних та статичних навантажень. Встановлено, що критична швидкість удару качана Vкр не повинна перевищувати 4,2 м/с, коефіцієнт відновлення качана Кв складає 0,38...0,52, зусилля зв’язку качана з плодоніжкою - 0,13...0,37 кН та збільшується по лінійній залежності із збільшенням кута прикладання сили.

  6. Проведені експериментальні досліджєння дозволили визначити зони оптимального співвідношення чинників ( при частоті обертання протя-гуючих вальців не більш 820 об/хв, кута нахилу першої стриперної пластини 650, кута загострення другої – 750, відстані між рифами 5-10 мм, кута загострення рифів 450), при яких травмування качанів знаходиться в межах 2-3%, забрудненість вороха не перевищує 8%, втрати качанів складають 1-2%.

  7. Порівняльні випробування експериментального та серійного комбайнів, проведених в польових умовах довели, що при роботі кукурудзозбирального комбайна з новим качановідокремлювальним апаратом втрати вільними качанами не більше 1%, їх травмованість не перевищує 2%, а забрудненість вороху знаходиться в межах 6-8%.

  8. Річний економічний ефект від впровадження запропонованого кукурудзозбирального комбайна ККП-3Е, обладнаного розробленими пікерно-стриперними качановідокремлюваними апаратами, складає 7050 грн.

  9. Розроблену методику визначення основних показників та режимів роботи нового качановідокремлювального апарата та відповідне програмне забезпечення для їх розрахунку на ПЕОМ передано ВАТ “Херсонські комбайни” для використання при розробці кукурудзозбиральних комбайнів.

Публікації автора:

1. Бондаренко О.В. Аналіз існуючих качановідокремлювальних апаратів кукурудзозбиральних машин// Вісник аграрної науки Причорно-мор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 1(15) – Миколаїв, 2002. – С. 226 – 230.

2. Бондаренко А.В., Рженецкий А.Л. Повышение надежности протекания технологического процесса початкоотделяющих аппаратов очесывающего типа//. Simpozion siintific jubiliarcu participare internaional, lucrri TIINIFICE, 2000, c. 94-96. (Особистий внесок – обгрунтування параметрів стриперних пластин, протягувальних вальців ).

  1. Гольдшмідт О.В., Бондаренко О.В. Аналіз технологічного проце-су відокремлення качанів кукурудзи// Вісник Харківського державного тех-нічного університету сільського господарства: Збірник наукових праць ХДТУсг, випуск 7. – Харків, 2001. С.239-245. (Особистий внесок – визна-чення основних зон пікерно-стриперного апарата, аналітичні залежності кон-структивних і кінематичних параметрів качановідокремлювального апарата).

  2. Гольдшмідт О.В., Бондаренко О.В. Експериментальні дослід-ження качановідокремлювального апарата з метою оптимізації конструк-тивних і кінематичних параметрів //Науково теоретичний фаховий журнал “Вісник аграрної науки Причорномор’я”:Спеціальний випуск 4(18),Том 2 .-Миколаїв,2002.-С.239-243.(Особистий внесок-визначення вихідних даних та отримання рівнянь регресії).

  3. Гольдшмідт О.В., Бондаренко О.В. Результати польових випро-бувань експериментального комбайна ККП-3Е з новим качановідок-ремлювальним апаратом// Вісник аграрної науки Причорномор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 5. – Миколаїв, 2001. – С.290-294. (Особистий внесок – програма і методика польових випробувань).

  4. Гребенюк Г.І., Кузенко Д.В., Бондаренко О.В. Аспекти дослід-ження кукурудзозбиральних машин на зерно// Вісник аграрної науки При-чорномор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 1 (6). – Миколаїв, 1999. – С. 135-139. (Особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослід-ження закономірностей руху стебел в качановідокремлювальних апаратах).

  5. Гребенюк Г.І., Кузенко Д.В., Бондаренко О.В. Конструктивно-технологічні передумови вдосконалення качановідокремлювальних прис-троїв кукурудзозбиральних машин// Вісник аграрної науки Причорномор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 2 (7). – Миколаїв, 1999. – С. 133-137.(Особистий внесок – теоретичний аналіз відокремлення качанів від сте-бел, перспективні конструктивні схеми качановідокремлювальних апаратів).

  6. Кузенко Д.В., Тимощук В.Ю., Бондаренко О.В. Шляхи розши-рення технологічних можливостей русел кукурудзозбиральних машин на зерно// Вісник аграрної науки Причорномор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 1 (8). – Миколаїв, 2000. – С. 92- 95. (Особистий внесок – аналіз руху качана в комбінованому руслі).

  7. Кузенко Д.В., Бондаренко О.В., Тимощук В.Ю. Теоретичний ана-ліз підвищення якісних показників качановідокремлювальних апаратів куку-рудзозбиральних машин// Вісник аграрної науки Причорномор’я: Збірник наукових праць МДАА, випуск 2 (9). – Миколаїв, 2000. – С. 196-203. (Осо-бистий внесок – теоретичні дослідження зусиль відокремлення качанів, варіанти відокремлення качанів).

10. Позитивне рішення на винахід № 2001021112 (Україна) кл. 7А01Д65/02 “Спосіб збирання кукурудзи” (співав. Тростяний М.Я., Кузенко Д.В., Тимощук В.Ю.). (Особистий внесок - обгрунтування кутів орієнтації качанів та протягування стебел).