Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, у якій з метою підвищення безпечної експлуатації запропоновано вирішення актуального науково-технічного завдання створення нового способу навивання канатів на барабан і розрахункове обґрунтування параметрів системи одноканатного і багатоканатного шахтного підйому, яка базується на передачі тягового зусилля від приводу до підіймальних посудин, що рухаються у стволі, за допомогою одного або декількох витків тертя каната, які переміщаються поверхнею циліндричного барабана з гвинтовою нарізкою рівчаків. Використання результатів роботи дозволяє на стадії проектування підіймального комплексу знайти за допомогою імітаційного моделювання режимів запобіжного гальмування раціональні поєднання параметрів підіймальної установки, кількість канатів і витків тертя для конкретних експлуатаційних умов. Основні висновки, теоретичні і практичні результати роботи: 1. Виконані дослідження ефективності застосування канатів на різних підіймальних системах дозволяють установити, що найбільш ефективно використовуються канати на системах Кепе, на багатоканатних підіймальних установках і установках з “біжучими” витками тертя. Найменш ефективно використовується підіймальний канат на однокінцевих барабанних підіймальних установках. 2. Досліджено залежність вантажопідйомності установки з “бігучими” витками тертя від кількості канатів і витків тертя, яка дозволила визначити, що найбільш ефективними є багатоканатні системи при обслуговуванні глибин до з вантажопідйомністю скіпів до . 3. Доведено, що підіймальні машини з “біжучими” витками тертя навіть з металевою обичайкою барабана можуть працювати без ковзання канатів за межами мінімально припустимих значень уповільнення при спусканні вантажу і далеко за межами максимально припустимих значень уповільнення при підійманні вантажу. 4. З математичної точки зору фізична модель шахтної підіймальної установки з “біжучими” витками тертя відкриває принципово новий клас задач у теорії шахтного підйому. Зокрема, необхідність обліку масивних копрових шківів приводить до появи в спектрі власних частот раніше невідомих привнесених частот, вплив яких на динамічний стан установки може бути суттєвим в залежності від параметрів системи в цілому (до 20%). 5. Розроблена математична модель динамічного стану підіймальної установки з “біжучими” витками тертя і реалізуючі її програмні модулі дозволяють на етапі проектно-конструкторських пошуків визначити не тільки необхідну кількість “біжучих” витків, але і раціональне сполучення інших параметрів підіймального комплексу в кожному конкретному експлуатаційному випадку. 6. Запропоновані принципово нові конструкції підвісних пристроїв барабанного типу для вантажних і вантажолюдських підйомів з уловлювачами різних типів, а також конструкції копрових шківів для двоканатних підіймальних систем створюють передумови до реального втілення в практику шахтного підйому ідеї машин з “біжучими” витками тертя. 7. Вперше в практиці гірничої промисловості була створена підіймальна установка з “біжучими” витками тертя, у результаті переустаткування діючої підіймальної установки з машиною ЦР-4Ч3/0,7 вентиляційного ствола «Лозовський» шахти «Куйбишевська» ДП «Донецьквугілля». 8. Виконаний на діючій підіймальній установці з “біжучими” витками тертя обсяг експериментальних досліджень засвідчив, насамперед, відсутність проковзування каната по барабану машини. Крім того, встановлена якісна і кількісна (з розбіжністю не більш 12%) відповідність натурних динамічних процесів в канатах в різних режимах запобіжного гальмування з результатами імітаційного моделювання відповідно до розробленої математичної моделі. 9. Річний економічний ефект від впровадження підіймальної установки з “біжучими” витками тертя на вентиляційному стволі «Лозовський» шахти «Куйбишевська» ДП «Донецьквугілля» складає приблизно . |