Анотація до роботи:

Ортеменка Є.П. Обґрунтування диференційованого лікування бронхіальної астми у дітей залежно від типу запалення дихальних шляхів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2009.

У роботі проведено комплексну оцінку бронхіальної астми у дітей шкільного віку за різних типів запалення дихальних шляхів із урахуванням маркерів атопії, показників неспецифічної реактивності бронхів на інгаляцію гістаміну та фізичне навантаження, а також імунологічних показників крові та гістохімічних маркерів функціональної здатності гранулоцитів мокротиння та крові, що дозволило виявити характерні особливості еозинофільного та нейтрофільного типів захворювання.

Доведено, що клінічні особливості бронхіальної астми, імунологічні та гістохімічні показники периферійної крові, маркери атопії та показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів володіють неоднаковою діагностичною та прогностичною цінністю у виявленні еозинофільного та нейтрофільного типу запалення дихальних шляхів у дітей шкільного віку. В результаті комплексного обстеження встановлені диференційовані фактори ризику еозинофільної та нейтрофільної бронхіальної астми у дітей шкільного віку.

У роботі вперше створено математичну модель еозинофільної та нейтрофільної бронхіальної астми з метою корекції протирецидивної базисної терапії з урахуванням типу запальної відповіді дихальних шляхів. З позицій клінічної епідеміології, проведено оцінку ефективності базисного протизапального лікування різними групами препаратів диференційовано щодо типів запальної відповіді дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів.

Розроблені та впроваджені діагностично-лікувальні заходи, зокрема: діагностична таблиця, що дозволяє виявляти еозинофільний та нейтрофільний тип захворювання у дітей шкільного віку, та алгоритм вибору протирецидивного лікування захворювання залежно від типу запалення дихальних шляхів, а ефективність запропонованих заходів доведено з позицій клінічної епідеміології.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове наукове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії з оптимізації лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від типу запалення дихальних шляхів, на підставі комплексного вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, показників метаболічної активності гранулоцитів крові та мокротиння, неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів та атопічної реактивності.

1. Бронхіальна астма з еозинофільним типом запалення дихальних шляхів реєструється в 56,9% випадків і характеризується тяжчим перебігом захворювання (СШ=3,7), тригерною роллю харчових, інгаляційних алергенів (СШ=1,9) і фізичного навантаження (СШ=2,6), наявністю атопічного дерматиту (СШ=5,8), обтяженістю сімейного алергологічного анамнезу за родоводом матері (СШ=1,3), а також повільним типом ацетилювання (СШ=3,2). Натомість, для хворих із нейтрофільним типом запальної відповіді бронхів, що трапляється в 43,1% спостережень, притаманні початок захворювання у дошкільному віці (СШ=1,5), розвиток загострень на фоні гострих респіраторних інфекцій (СШ=2,3), вказівки на часті нічні напади бронхообструкції (СШ=2,1), обтяжений сімейний алергологічний анамнез за родоводом батька (СШ=1,4), а також швидкий тип ацетилювання (СШ=1,8).

2. У хворих на еозинофільну бронхіальну астму зареєстровано підвищення вмісту в сироватці крові інтерлейкіну-5 (52,2%), вищий вміст в крові цитотоксичної/супресорної субпопуляції Т-лімфоцитів (33,8%) активація внутрішньоклітинної мієлопероксидази еозинофілів крові (37,9%), зростання рівня катіонних білків у нейтрофільних лейкоцитах крові (25,9%), проте зниження вмісту катіонних білків у бронхіальних гранулоцитах (74,4%). Хворим на нейтрофільну бронхіальну астму притаманні збільшення в крові індукторної/хелперної субпопуляції тимус-продукованих лімфоцитів і рівня інтерлейкіну-8, зниження внутрішньоклітинної активності мієлопероксидази в лейкоцитах дихальних шляхів у 54,6%, 56,0% та 53,9% випадків відповідно.

3. Значна лабільність бронхів (ІЛБ більше 30%) у відповідь на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію сальбутамолу відзначена у 45,3±6,2% хворих на еозинофільну бронхіальну астму та у 33,3±6,8% дітей із нейтрофільним типом захворювання. При проведенні інгаляційної провокаційної проби з гістаміном виражену гіперчутливість (ПД₂₀Г менше 0,15 мг) та гіперреактивність (ДЗК 1,8 ум. од. та більше) дихальних шляхів виявлено серед пацієнтів із еозинофільним типом запалення бронхів у 60,7% та 66,0% випадків та лише у 38,9% і 44,4% школярів із нейтрофіл–опосередкованою запальною реакцією.

4. При проведенні багатофакторного кореляційного аналізу основними компонентами математичної моделі еозинофільної астми виступали показники лабільності і гіперсприйнятливості бронхів, показники активації киснезалежного метаболізму гранулоцитів крові та еозинофільних лейкоцитів мокротиння. Аналіз математичної моделі нееозинофільної астми показав, що нейтрофільне запалення бронхів визначає їх ригідність, яка проявляється зменшенням лабільності та гіперсприйнятливості дихальних шляхів, меншою тяжкістю бронхообструктивного синдрому в нападному періоді захворювання, а також характеризується зниженням киснезалежного метаболізму еозинофілів у крові та нейтрофілів - у крові і мокротинні.

5. Діагностична цінність клінічних та лабораторно-інструментальних особливостей бронхіальної астми для верифікації типу запалення дихальних шляхів характеризувалася високою специфічністю (89-98%) і достатньою передбачуваною цінністю позитивного результату (77-88%), проте нижчими показниками чутливості (11-76%) і передбачуваної цінності негативного результату (44-69%).

6. Використання протирецидивної терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами у хворих на алергічну бронхіальну астму призводить до зростання атрибутивного ризику досягнення контрольованості захворювання на 57%, а у пацієнтів із неалергічним типом хвороби – на 20%. Використання монотерапії інгаляційними кромонами збільшує атрибутивний ризик контрольованості захворювання на 40% при еозинофільному типі запалення дихальних шляхів та на 69% - при нейтрофільній запальній відповіді бронхів. Комбінація протизапальних препаратів із метилксантинами пролонгованого вивільнення збільшувала атрибутивний ризик контрольованості на 22% за еозинофільної бронхіальної астми та на 55% - за нейтрофільного варіанту захворювання. Включення до базисного протизапального лікування селективних блокаторів Н₁-рецепторів збільшувало контрольованість як алергічної, так і неалергічної бронхіальної астми (атрибутивний ризик зростав на 39% та 47% відповідно).

Публікації автора:

1. Ортеменка Є.П. Результати цитологічного дослідження мокротиння у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму / Є.П. Ортеменка // Буковинський медичний вісник. – 2007. – Т. 11, №4. - С. 34-37.

2. Ортеменка Є.П. Гістохімічні показники гранулоцитів крові за різних типів запалення дихальних шляхів у школярів, хворих на бронхіальну астму / Є.П. Ортеменка // Буковинський медичний вісник. - 2008. - Т.12, №1. - С. 37-41.

3. Ортеменка Є.П. Показники гіперсприйнятливості бронхів при різних типах запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2008. - Т.VII, №2. - С.75-78.

4. Ортеменка Є.П. Клінічні особливості бронхіальної астми у школярів за різних типів запалення дихальних шляхів / Є.П. Ортеменка // Український медичний альманах. – 2008. - Т. 11, № 2. – С. 221-223.

5. Ортеменка Є.П. Ефективність нетривалої базисної терапії за різної запальної відповіді дихальних шляхів при бронхіальній астмі у школярів / Л.О. Безруков, О.К. Колоскова, Є.П. Ортеменка // Галицький лікарський вісник. – 2008. – Т. 15, № 3. – С. 9-11.

6. Ортеменка Є.П. Ефективність дезлоратадину в комплексній протирецидивній терапії бронхіальної астми у дітей школярів / Л.О. Безруков, О.К. Колоскова, Є.П. Ортеменка // Здоровье ребенка. – 2008. - №5 (14). – С. 20-23.

7. Ортеменка Є.П. Оцінка ефективності базисної терапії бронхіальної астми у школярів за різних типів запалення дихальних шляхів / Л.О. Безруков, О.К. Колоскова, Є.П. Ортеменка // Буковинсь-кий медичний вісник. – 2008. – Т. 12, №4. – С. 60-63.

8. Пат. 32444 Україна, МПК(2006)А61В5/00. Спосіб діагностики варіанта хронічного місцевого запалення дихальних шляхів при бронхіальній астмі у дітей шкільного віку: Пат. 32444 Україна, МПК(2006)А61В5/00// Ортеменка Є.П., Безруков Л.О., Колоскова О.К. (Україна). - № u200801186; заяв. 31.01.2008; опуб. 12.05.2008, Бюл. № 9. – 4 с.

9. Ортеменка Е.П. Отображают ли иммунологические показатели крови тип воспаления дыхательных путей при бронхиальной астме у детей? / Е.П. Ортеменка // Проблемні питання педіатрії та вищої медичної освіти : пам’яті проф. Ю.М. Вітебського : збірник наук. праць. – Донецьк : Норд-Прес, 2008. - С. 92-95.

10. Ортеменка Є.П. Типи запалення дихальних шляхів у школярів, хворих на бронхіальну астму / Є.П. Ортеменка // Астма та алергія. – 2007. - №1-2. - С. 141.

11. Ортеменка Є.П. Значимість імунологічних показників крові при визначенні типу хронічного запалення бронхів у дітей / Є.П. Ортеменка // Перинатология и педиатрия. – 2007. - №3 (31), ІІ ч. - С. 34.

12. Ортеменка Є.П. Чи доцільне використання гістохімічних показників гранулоцитів для визначення типу бронхіальної астми у дітей? / Є.П. Ортеменка // Імунологія та алергологія. - 2007. - №3. – С. 88.

13. Ортеменка Є.П. Діагностична цінність імунологічних маркерів крові для верифікації типу запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією : Укр. наук.-практ. конф., 13-14 бер. 2008 р. : тези доп. – Х.: Харк. нац. мед. ун-т., 2008. - С. 106.

14. Ортеменка.Є.П. Діагностична цінність спірографічних показників для визначення типу запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Молодь та медицина майбутнього : V міжнарод. наук. конф. студентів та молодих вчених, 2-3 квіт. 2008 р. : тези доп. – Вінниця: Вінницький нац. мед. ун-т ім. М.І. Пірогова, 2008. - С. 187.

15. Ортеменка Є.П. Діагностична цінність показників гемограми для визначення типу запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Працюємо, творимо, презентуємо : 77-ма міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених, 9-11 квіт. 2008 р. : : тези доп. –Ів.-Франк.: Ів.-Франківськ. держ. мед. ун-т., 2008. - С. 78.

16. Ортеменка Є.П. Діагностична цінність показників клітинного імунітету крові для визначення типу запалення дихальних бронхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Проблемні питання патології у дітей та підлітків : Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 3-4 квіт. 2008 р. : тези доп. – Укрмедкнига, 2008. – С. 65-66.

17. Ортеменка Є.П. Діагностична цінність гістохімічних маркерів гранулоцитів крові та показників гіперсприйнятливості бронхів для верифікації типу запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму школярів / Є.П. Ортеменка // Хист. – 2008. - Вип. 10. - С. 126-127.

18. Ортеменка Є.П. Діагностична цінність цитотоксичних показників нейтрофілів крові для визначення нееозинофільного типу бронхіальної астми у школярів / Є.П. Ортеменка // ХІІ конгрес світ. федер. укр. лікар. тов., 25-28 вер. 2008 р. : тези доп. – Ів.-Франк.: СФУЛТ, 2008. – С. 122.

19. Ортеменка Є.П. Ефективність базисної терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами за нейтрофільної форми бронхіальної астми у дітей шкільного віку / Є.П. Ортеменка // Педіатрія, Акушерство та Гінекологія. 2008. – №4 (428). – С. 47.

20. Ортеменка Є.П. Клініко-лабораторні особливості нейтрофільної астми у дітей шкільного віку / Є.П. Ортеменка // Астма та алергія. – 2008. - №1-2.- С. 105.

21. Ортеменка Є.П. Клініко- анамнестичні особливості еозинофільної астми у дітей шкільного віку / Є.П. Ортеменка // Актуальні питання алергології в педіатрії : наук.-практ. конф., 16-17 груд. 2008 р. : тези доп. – К., 2008. – С. 42-44.