Анотація до роботи:

Шкробот Т.С. Обгрунтування безпечності грудного вигодовування дітей з групи ризику щодо природженого сифілісу. – Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.20 — шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології АМН України, м. Харків – 2006 р.

Дисертація робить вклад у підвищення ефективності діагностики та моніторингу безпеки грудного вигодовування немовлят від матерів, котрі перехворіли на сифіліс.

Метою роботи було обгрунтування безпечності грудного вигодовування немовлят від матерів, у яких було встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування визначалися позитивні специфічні серологічні реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності.

Усього обстежено 90 матерів, які отримали протисифілітичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, котрі перебували на природному вигодовуванні не менше 6 місяців.

Проведені дослідження встановили, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу у їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28 тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії на момент пологів, в зв’язку з чим новонароджені цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

Впровадження результатів даних наукових досліджень і клінічних спостережень в медичну практику дозволить уникнути необгрунтованої відмови від природного вигодовування немовлят, народжених від матерів, котрі хворіли на сифіліс.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності діагностики та моніторингу безпеки грудного вигодовування немовлят від матерів, котрі отримали з приводу сифілісу повний курс специфічного та профілактичного лікування під час вагітності.

1. За даними МРП і РЗК з кардіоліпіновим антигеном у кількісному варіанті виконання, у всіх вагітних і породіль, які отримали специфічне і профілактичне лікування сифілісу під час вагітності, встановлено задовільне зниження титрів антитіл у 4 та більше рази протягом перших 6 місяців після пологів. Серед 90 обстежених, у 66 (73,33 %) жінок, котрі пройшли протисифілітичне лікування у другій половині вагітності, виявлено достовірне підвищення рівня маркерів синдрому ендогенної інтоксикації (СМП254, СМП280, ЦІК) у порівнянні з групою контролю. Нормалізація цих показників відбулася протягом 6 місяців після пологів, і була найпізнішою у 24 (26,67 %) породіль, котрі отримали специфічне лікування після 28 тижня гестації. Специфічний протисифілітичний імуноглобулін класу М, виявлений у 25 (27,78 %) із 90, хворих на сифіліс вагітних, повністю негативізувався з 2 місяця після пологів. У всіх обстежених жінок на момент пологів у крові не було виявлено трепонемної ДНК методом ПЛР. Такі результати підтверджували ефективність проведеної пеніцилінотерапії під час вагітності.

2. Виявилось, що з грудним молоком можливо провести МРП з кардіоліпіновим антигеном, ІФА специфічних антитіл та ПЛР ДНК блідої трепонеми, а виконання РЗК і РІФ було технологічно неможливим. У сироватці грудного молока 24 (26,67 %) породіль, які закінчили специфічне лікування сифілісу до 20 тижнів вагітності, із 90 обстежених, за весь час спостереження відмічалися негативні результати МРП, що вказувало на високу ефективність вчасно проведеної терапії. На 5 день після пологів негативні результати МРП у зразках грудного молока були виявлені у 29 (69,05 %) із 42, матерів лікування яких проводилося у періоді з 20 до 28 тижня вагітності, та у 12 (50,00 %) із 24 жінок, пролікованих після 28 тижня гестації. Динаміка негативації МРП у грудному молоці була задовільною і відбулася до 6 місяця лактації у всіх матерів, крім 3 (12,50 %) жінок останньої групи. На безпечність грудного молока додатково вказувала відсутність відхилень показників СМП254, СМП280, ЦІК, загальних імуноглобулінів А, М, G та лізоциму в усіх матерів, які отримали повний курс протисифілітичного лікування.

3. Протягом періоду спостереження специфічний протисифілітичний імуноглобулін М методом ІФА та ДНК Тreponema pallidum методом ПЛР не були виявлені у жодній пробі грудного молока, що вказувало на відсутність його контамінації блідою трепонемою в усіх матерів, котрі отримали повний курс протисифілітичного лікування під час вагітності.

4. У кожної обстеженої дитини показники КСР та РІФ на момент народження не перевищували результат матері на момент пологів і мали задовільну динаміку негативації. Відсутність ДНК блідої спірохети, протисифілітичного імуноглобуліну М у всіх немовлят, а також задовільні показники інфекційно-інтоксикаційного синдрому підтверджували епідеміологічну безпечність природного вигодовування. На момент народження у групі з 24 немовлят (26,67 %), матері яких отримали протисифілітичне лікування після 28 тижня гестації, з усіх 90 обстежених, було виявлено ознаки синдрому ендогенної інтоксикації в антенатальному періоді, на що вказували достовірно підвищені, у порівнянні з групою контролю, показники ЦІК, СМП254 та СМП280 крові пуповини. Подальша нормалізація цих показників з 2 місяця життя немовлят, на фоні природного вигодовування, вказувала на нетоксичність грудного молока.

5. Провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу у їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28 тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії на момент пологів, в зв’язку з чим новонароджені цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

Публікації автора:

1. Шкробот Т.С. Критерії безпечності грудного вигодовування немовлят після проведеного специфічного і профілактичного лікування сифілісу у вагітних. // Дерматологія та венерологія. – 2005. – № 2. – С. 55 - 59.

2. Шкробот Т.С. Роль грудного молока у формуванні специфічного імунітету новонароджених. // Современная педиатрия. – 2005. – № 2. – С. 155 - 157.

3. Шкробот Т.С., Бойко І.Б. Безпечність грудного молока породіль після лікування сифілісу у вагітних. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – № 3. – С. 207.

4. Калюжна Л.Д., Шкробот Т.С., Хара О.І., Когут І.Й. Клініко-лабораторна оцінка безпечності грудного вигодовування немовлят групи ризику з природженого сифілісу. // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1. – С. 180 - 182.

5. Шкробот Т.С. Обгрунтування підходів до грудного вигодовування при сифілітичній інфекції. // Дерматология, косметология, сексопатология. – 2004. – № 1-2. – С. 116 - 121.

6. Шкробот Т.С. Клініко-лабораторна оцінка безпечності грудного вигодовування немовлят групи ризику по природженому сифілісу. // Матеріали наукова-практичної школи „Розробки молодих вчених дерматовенерологів.” // – Київ. – 2005. – С. 77 - 79.

7. Шкробот Т. Стан гуморального протисифілітичного імунітету грудного молока у породіль, які перенесли сифіліс. // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених // – Тернопіль. – 2004. – С. 84.

8. Шкробот Т.С., Бойко І.Б Проблеми оптимальної курації та вигодовування немовлят з групи ризику щодо природженого сифілісу. // Проблемні питання профілактики, діагностики та лікування сифілісу у вагітних і дітей. // – Луганск. – 2004. – С. 73 - 78.

9. Шкробот Т.С. До питання про трепонемоцидні властивості біологічних рідин. // Актуальные проблемы дерматологии и венерологии. // Тезисы докладов научно – практической конференции, посвященной 75 летию Одесского областного кожно-венерологического диспансера. – Одесса. – 2003. – С. 138.

10. Шкробот Т.С. Пілотні дослідження безпечного вигодовування дітей групи ризику по природженому сифілісу. // Сучасні проблеми дерматовенерології і косметології. // – Полтава. – 2003. – С. 15.

11. Шкробот Т. Первинні серологічні дослідження грудного молока. // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених // – Тернопіль. – 2003. – С. 130.