Із-за втрати в 90-х роках приблизно половини міських і майже всіх сільських колгоспних ДДЗ, сьогодні відчувається гостра нестача місць в дитячих садках, а в тих, що продовжують функціонувати, групи переповнені (нерідко в 1,5-2 рази), що позначається на якості роботи з дітьми. Планувальна структура існуючих ДДЗ не передбачає можливостей збільшення їх місткості, а спорудження нових в структурі сформованих житлових мікрорайонів проблематично із-за відсутності значних територіальних резервів і обмежень по дотриманню нормативних розривів між територією ДДЗ та вікнами житлових будинків. Реакцією на сучасний стан дитячого дошкільного виховання стали послуги нянь, гувернанток, а також стихійне поширення напівлегальних дитячих садочків на 10-15 дітей, розміщених в міських квартирах і реконструйованих сільських хатах. Не зважаючи на відсутність ряду нормативно обумовлених приміщень, погоджень із санстанцією, ці садочки успішно функціонують і користуються значним попитом. Виявлено, що на сьогоднішній день в закордонній практиці набули широкого застосування дитячі ігрові кімнати, клуби і дошкільні заклади малої та надмалої місткості, вбудовані в житлові будинки, прибудовані до житлових будинків, окремо стоячі, які без шкоди функціональним якостям розміщуються на ділянках площею значно незрівнянно меншою від мінімальних, нормованих в Україні. Встановлено, що 85% сімей – потенційних споживачів послуг ДДЗ – зацікавлені в тому, щоб місткість груп не перевищувала 15 дітей, з них 2/3 готові оплачувати послуги дорожчих, але менших за місткістю садків. З іншого боку, 79% завідувачів дитячих дошкільних закладів не бачать проблем з утворенням в житловій забудові невеличких філіалів їхнього закладу, і їх обслуговуванням. Виявлено значну потребу в приміщеннях короткочасного перебування дітей дошкільного і молодшого шкільного віку - 62% опитаних батьків навіть згідні на часткове зменшення площі власних квартир заради влаштування таких приміщень для дітей у будинку. Пропонується доповнити існуючу систему закладів дошкільного виховання дітей мережею дитячих садочків надмалої місткості (на 10-15 дітей), інтегрованих в структуру житлової забудови. Такі садочки можуть бути вбудовані в перші поверхи житлових будинків, прибудовані до них (переважно до торців), рідше – окремо стоячими. Вони можуть функціонувати в автономному режимі (загальною площею 67 – 94 м), маючи необхідний набір обслуговуючих приміщень, або обслуговуватись при допомозі спеціального центру, який буде виконувати адміністративно-господарську функцію (приготування їжі, прання, медичне обслуговування, адміністрування) для 10-20 аналогічних садочків-філіалів. Визначено діапазон загальних площ ДДЗ надмалої місткості:
- автономні вбудовані і прибудовані – 67 – 88 м; - автономні окремо стоячі – 88 – 110 м; - з централізованим обслуговуванням вбудовані і прибудовані – 62 – 77 м; - з централізованим обслуговуванням окремо стоячі – 62 – 87 м; Встановлена номенклатура і параметри приміщень дитячих дошкільних закладів надмалої вмістимості. Для автономних ДДЗ надмалої місткості – це роздягалка, санвузол, ігрова-спальня (або окремі ігрова і спальня) кухня і пральня. Дитячі садочки-філіали з централізованим обслуговуванням відрізнятимуться від автономних відсутністю пральні, кухні, натомість мають мати буфетну. В обох типах ДДЗ допускається мати багатофункційне приміщення і невеличку кімнатку для персоналу. При кожному типу садочка має бути ділянка для ігор дітей ( до 100 м). Функції центру обслуговування мережі ДДЗ надмалої місткості доцільно покласти на три базові типи установ:
Тип І – дитячий дошкільний заклад на 120 (або на 220) дітей, в якому адміністративно-побутовий блок має резервні потужності (шляхом реконструкції чи технологічної модернізації) для обслуговування додатково ще мережі з 10 дитячих садочків надмалої місткості; Тип ІІ – загальноосвітня школа, в якій їдальня має резервні потужності для забезпечення харчуванням мережі дитячих садочків надмалої місткості. При цьому в структуру школи має також бути введена пральня, або функції прання можуть виконувати міські пральні; Тип ІІІ – спеціалізований адміністративно-господарський блок, в функції якого входить тільки обслуговування мережі з 20-22 дитячих дошкільних закладів надмалої місткості. 10. Встановлено, що у сільської місцевості нийбільшим попитом будуть користуватись автономні дитячі садки надмалої місткості окремо стоячого типу. 11. Визначено оптимальні параметри приміщень короткочасного перебування дітей в структурі житлової забудови: контингент дітей – у віці від 3 до 9 років; загальна площа – в межах 40м; приміщення – ігрова кімната і туалет; орієнтовні потреби – 1 приміщення на 150-300 квартир. 12. Встановлено, що, порівняно з існуючою практикою проектування дитячих садків великої місткості (на 120-220 дітей), широке впровадження дошкільних закладів надмалої місткості дозволить економити: від 5 до 30% (в залежності від типу ДДЗ надмалої місткості) сумарної загальної площі мережі будівель дитячих дошкільних закладів; від 47,5 до 85% (в середньому 60%) площі мікрорайону, що дозволяє розміщувати їх в сформованій житловій забудові 60-80-х років, вирішуючи проблеми збільшення місткості існуючих дитсадків. Впровадження дошкільних закладів надмалої місткості вирішить проблему дефіциту місць в існуючій мережі дитячого дошкільного виховання; дозволить зменшити радіуси обслуговування; надасть потенційним споживачам можливості вибору; підніме якість роботи з дітьми; забезпечить автономність невеликим житловим кварталам, що споруджуються поза межами мікрорайонів. Враховуючи демографічні коливання, коли піде на спад хвиля народжуваності і буде надлишок місць, такі садки досить легко переобладнати під заклади іншого призначення: дитячі клуби по місцю проживання, заклади для сімейних свят (є приміщення кухні), дитячі кафе, приміщення для груп дошкільної підготовки, секції тощо. |
