Анотація до роботи:

Шейко І.В. «Нові технології та обладнання для індукційної плавки
металів і сплавів»

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.16.07 «Металургія високочистих металів і спеціальних сплавів» - Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена рішенню задачі підвищення ефективності металургійних процесів і технологій, що базуються на індукційному і комбінованому плазмово-індукційному нагріві. На підставі комплексу металургійних, тепло-технічних і інженерно-технологічних досліджень розроблені нові методи і технології індукційної плавки і рафінування високореакційних металів з формуванням зливка в охолоджуваному секційному кристалізаторі (ІПСК), а також технологічних основ і технічних засобів для інтенсифікації плавки у великотонажних індукційних печах, шляхом суміщення індукційного і плазмового нагріву.

Загалом, суть процесу ІПСК полягає в тому, що за допомогою індуктора малої висоти (h_инд. Д_кр.) у секційному охолоджуваному кристалізаторі створюють плавильну зону і у ній розплавляють та рафінують шихту, яку подають порціями, або витратну заготовку. Для послідовного формування зливка плавильну зону переміщують уздовж кристалізатора, або залишаючи її нерухомою, зливок витягають із кристалізатора в процесі плавки.

Встановлено, що механізм передачі енергії електромагнітного поля до металевої ванни відрізняється від звичайного індукційного нагріву, оскільки між індуктором і ванною розташована охолоджувана стінка секційного кристалізатора, яка змінює електромагнітне поле в плавильній зоні і виконує роль індуктора для завантаження.

Характерною рисою процесу ІПСК є відтиснення металевого розплаву від стінки кристалізатора в зоні, що обмежена висотою індуктора. При цьому верхня відтиснута частина металевої ванни, в умовах оптимального режиму плавки, має куполоподібну форму близьку до парабалоїду обертання. Відтиснення металевого розплаву від стінки кристалізатора різко знижує теплові втрати ванни, а інтенсивна циркуляція розплаву забезпечує вирівнювання температури і хімічного складу в обсязі ванни, сприяє виносу на поверхню розплаву в процесі плавки неметалевих вкраплень і газових домішок.

Незалежне індукційне джерело нагрівання при ІПСК дозволяє достатньо гнучко керувати процесом кристалізації металу при виплавці зливка, що особливо важливо для формування його головної частини.

На підставі результатів виконаних досліджень процесу ІПСК розроблені основи промислових технологій переплаву і рафінування різноманітних металовідходів і розроблена концепція створення промислових плавильних агрегатів для ІПСК.

Розроблені технології і дослідно-промислові установки ІПСК пройшли широку промислову перевірку. Так, на ПО «Київтрактородеталь» впроваджена технологія та установка ОП-117 для переплаву відпрацьованих деталей ливарної оснастки з титанового сплаву ОТ4-2. На Ленінабадському комбінаті рідкісних металів (республіка Таджикистан) впроваджені технологія і дослідно-промислова установка ОП-151 для переплаву і рафінування відходів лігатури на основі ванадію, АВТУ, річна продуктивність до 50 т.

На Єкатеринбургському заводі по обробці кольорових металів (Росія) і на Харківському державному науково-виробничому підприємстві «Рубін» введені в промислову експлуатацію установки ОП-154 для виплавки зливків із металів платинової групи.

Передана в дослідно-промислову експлуатацію установка ОП-151и технологія рафінування чорнових рідкісноземельних металів на Киргизькому гірничо-металургійному комбінаті.

В Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона були створені і пройшли дослідно-промислову перевірку плазмово-дугові трифазні устрої (ПДТУ) потужністю 300 кВт і 450 кВт для інтенсифікації плавки у відкритих (ПДТУ-300 і ПДТУ-450) і вакуумних (УП-124) печах із ємністю тигля не менше однієї тонни.

При додатковому плазмовому нагріванні час плавки у відкритій індукційній печі скорочується майже вдвічі, а питома витрата електроенергії зменшується в середньому на 20%. У вакуумній-індукційній печі поряд із скороченням часу плавки, за допомогою ПДТУ можна оплавляти так звані «коміри», що утворюються в умовах вакууму на стінці тигля вище рівня ванни, які утруднюють злив металу і завантаження шихти в тигель. В остаточному підсумку оплавлення «комірів» продовжує термін служби тиглів на 6-8 плавок.

Шейко І.В. «Нові технології та обладнання для індукційної плавки
металів і сплавів»

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.16.07 «Металургія високочистих металів і спеціальних сплавів» - Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена рішенню задачі підвищення ефективності металургійних процесів і технологій, що базуються на індукційному і комбінованому плазмово-індукційному нагріві. На підставі комплексу металургійних, тепло-технічних і інженерно-технологічних досліджень розроблені нові методи і технології індукційної плавки і рафінування високореакційних металів з формуванням зливка в охолоджуваному секційному кристалізаторі (ІПСК), а також технологічних основ і технічних засобів для інтенсифікації плавки у великотонажних індукційних печах, шляхом суміщення індукційного і плазмового нагріву.

Загалом, суть процесу ІПСК полягає в тому, що за допомогою індуктора малої висоти (h_инд. Д_кр.) у секційному охолоджуваному кристалізаторі створюють плавильну зону і у ній розплавляють та рафінують шихту, яку подають порціями, або витратну заготовку. Для послідовного формування зливка плавильну зону переміщують уздовж кристалізатора, або залишаючи її нерухомою, зливок витягають із кристалізатора в процесі плавки.

Встановлено, що механізм передачі енергії електромагнітного поля до металевої ванни відрізняється від звичайного індукційного нагріву, оскільки між індуктором і ванною розташована охолоджувана стінка секційного кристалізатора, яка змінює електромагнітне поле в плавильній зоні і виконує роль індуктора для завантаження.

Характерною рисою процесу ІПСК є відтиснення металевого розплаву від стінки кристалізатора в зоні, що обмежена висотою індуктора. При цьому верхня відтиснута частина металевої ванни, в умовах оптимального режиму плавки, має куполоподібну форму близьку до парабалоїду обертання. Відтиснення металевого розплаву від стінки кристалізатора різко знижує теплові втрати ванни, а інтенсивна циркуляція розплаву забезпечує вирівнювання температури і хімічного складу в обсязі ванни, сприяє виносу на поверхню розплаву в процесі плавки неметалевих вкраплень і газових домішок.

Незалежне індукційне джерело нагрівання при ІПСК дозволяє достатньо гнучко керувати процесом кристалізації металу при виплавці зливка, що особливо важливо для формування його головної частини.

На підставі результатів виконаних досліджень процесу ІПСК розроблені основи промислових технологій переплаву і рафінування різноманітних металовідходів і розроблена концепція створення промислових плавильних агрегатів для ІПСК.

Розроблені технології і дослідно-промислові установки ІПСК пройшли широку промислову перевірку. Так, на ПО «Київтрактородеталь» впроваджена технологія та установка ОП-117 для переплаву відпрацьованих деталей ливарної оснастки з титанового сплаву ОТ4-2. На Ленінабадському комбінаті рідкісних металів (республіка Таджикистан) впроваджені технологія і дослідно-промислова установка ОП-151 для переплаву і рафінування відходів лігатури на основі ванадію, АВТУ, річна продуктивність до 50 т.

На Єкатеринбургському заводі по обробці кольорових металів (Росія) і на Харківському державному науково-виробничому підприємстві «Рубін» введені в промислову експлуатацію установки ОП-154 для виплавки зливків із металів платинової групи.

Передана в дослідно-промислову експлуатацію установка ОП-151и технологія рафінування чорнових рідкісноземельних металів на Киргизькому гірничо-металургійному комбінаті.

В Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона були створені і пройшли дослідно-промислову перевірку плазмово-дугові трифазні устрої (ПДТУ) потужністю 300 кВт і 450 кВт для інтенсифікації плавки у відкритих (ПДТУ-300 і ПДТУ-450) і вакуумних (УП-124) печах із ємністю тигля не менше однієї тонни.

При додатковому плазмовому нагріванні час плавки у відкритій індукційній печі скорочується майже вдвічі, а питома витрата електроенергії зменшується в середньому на 20%. У вакуумній-індукційній печі поряд із скороченням часу плавки, за допомогою ПДТУ можна оплавляти так звані «коміри», що утворюються в умовах вакууму на стінці тигля вище рівня ванни, які утруднюють злив металу і завантаження шихти в тигель. В остаточному підсумку оплавлення «комірів» продовжує термін служби тиглів на 6-8 плавок.

1. Виконано аналіз сучасного стану та узагальнено досвід промислового застосування індукційного нагрівання в різних галузях техніки. Показано, що індукційне джерело нагрівання має унікальний комплекс технологічних характеристик, що вигідно відрізняють його від інших джерел електронагріву. Проте, його можливості і переваги реалізуються в індукційних плавильних печах не повною мірою. Запропоновано нові технічні рішення які підвищують ефективність індукційної плавки - індукційний переплав у секційному кристалізаторі (ІПСК) і додатковий плазмовий нагрів за допомогою трифазної групи плазмотронів.

2. Розроблено схему теплообміну в системі індуктор-кристалізатор-завантаження, визначені електричні втрати в елементах цієї системи і складові теплового балансу процесу ІПСК у широкому температурному інтервалі (від 1000 К до 2000 К). Встановлено, що найбільш теплонавантаженим елементом плавильного модуля є секційний кристалізатор. В залежності від температури металевої ванни і висоти наплавленого зливка сумарні теплові втрати в секційному кристалізаторі складають не менше 60 %.

3. Встановлено, що особливістю плавлення витратних заготовок при ІПСК є надзвичайно розвинута поверхня плівки рідкого металу на її частині, що оплавляється. Це обумовлено неоднорідністю електромагнітного поля в плавильній зоні і характером виділення тепла на бічній поверхні заготовки. Переплав заготовок з металів, що мають високу температуру плавлення і порівняно низьку теплопровідність (титан, сталь) супроводжується утворенням на оплавленій частині заготовок остова з радіальних ребер, що не розплавились і є “прозорі” для електромагнітного поля.

4. Вивчено особливості виплавки гомогенних зливків у кристалізаторах різних діаметрів із грудкової шихти при її порційній подачі і визначені оптимальні співвідношення між масою порції шихти обсягом металевої ванни і інтервалом подачі порцій.

5. Для процесу ІПСК характерним є відтиснення металевого розплаву від стінки кристалізатора в зоні, що обмежена висотою індуктора. Розроблено методики визначення конфігурації відтиснутої частини ванни і запропоновані критерії їхньої оцінки, що дозволяє проводити порівняння параметрів ванни при різних режимах процесу і діаметрах кристалізаторів.

6. На підставі експериментальних досліджень теплових, технологічних і електричних параметрів процесу ІПСК розроблені його наукові і технологічні засади, що дозволяють створювати промислові технології і устаткування для плавки і рафінування металів і сплавів.

7. В Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України розроблено декілька промислових плавильних установок із секційним кристалізатором діаметром від 80 мм до 400мм, у яких реалізовані два принципи формування (виплавки) зливків: із витягуванням у процесі плавки і наплавленням шляхом переміщення плавильної зони уздовж кристалізатора. Частина установок були виготовлені (ОП-117, ОП-151 і ОП-154) і впроваджені на підприємствах різних галузей промисловості для переплаву і рафінування різних металовідходів.

8. Розроблено дослідно-промислові технології переплаву металовідходів, які були впроваджені або пройшли дослідно-промислову перевірку і результати яких підтвердили їх високу техніко-економічну ефективність:

- технологія переплаву відпрацьованих елементів ливарної оснастки з титанового сплаву ОТ4-2 на ПО “Київтрактородеталь” з річною продуктивністю 12-14 т;

- технологія рафінуючого переплаву лігатури на основі ванадію на Ленінабадському комбінаті рідкісних металів (республіка Таджикистан) з річною продуктивністю до 50 т;

- технологія виплавки зливків із відходів платини і сплавів на її основі (Єкатеринбургський завод ОКМ, Росія; Державне науково-виробниче підприємство «Рубін», м.Харків);

- технологія рафінування чорнових рідкісноземельних металів (Киргизький гірничо-металургійний комбінат).

9. На базі ІПСК розроблений процес одержання швидкогартованих металевих матеріалів, у якому індукційна плавка в секційному кристалізаторі сполучена з диспергуванням металевого розплаву. Експериментальна перевірка цього методу показала, що він дозволяє одержувати платівки лускоподібної форми товщиною 15…50 мкм при швидкості кристалізації 110⁶…110⁷град/с. Зразки постійних магнітів, виготовлені з швидкогартованого магнітного сплаву системи Nd-Fe-B, за рівнем коэрцитивної сили більш ніж у два рази перевершують показники магнітів із цього ж сплаву, отриманого по традиційній технології (14,0 к проти 5,7 к).

10. Стосовно інтенсифікації плавки в індукційних тигельних печах в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України створені і випробувані в роботі на промислових печах із ємністю тигля 1,0 т три типи плазмово-дугових трифазних устроїв (ПДТУ) змінного струму потужністю 300 кВт і 450кВт. Два з них (ПДТУ-300 і ПДТУ-450) призначені для інтенсифікації плавки у відкритих індукційних печах, а ПДТУ
УП-124 для роботи на вакуумній-індукційній печі напівнепреривної дії.

11. Встановлено, що в однотонній індукційній печі оснащеної ПДТУ, можна переплавляти шихту на 100 % складену з низькосортних відходів (з’йоми), одержуючи метал, який по якості не поступається металу виплавленому з шихти високої якості (ПО «Запорожпроарматура»). При цьому час плавки скорочується майже вдвічі, а питомі витрати електроенергії знижуються в середньому на 20...25 %.

12. Додатковий плазмово-дуговий нагрів у вакуумній-індукційній печі, як показали результати промислового випробування ПДТУ УП-124 на заводі «Електросталь», дозволяє не тільки інтенсифікувати процес плавки, але і продовжити термін служби тиглів у середньому на 60…70 %, завдяки оплавленню, так званих «комірів», що утворюються в умовах вакууму на стінці тигля вище рівня металевої ванни.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях

1. Sheiko I.V., Latash Yu.V. Induction Melting with an Ingot Formation in a Sectional Mould. Vol. 11. – Part 4, – Edited by Institute E.O. Paton. – 1999. – 99 p.

2. Патон Б.Е., Латаш Ю.В., Григоренко Г.М., Шейко И.В. Индукционный переплав в секционном охлаждаемом кристаллизаторе (ИПСК) // Спец. электрометаллургия. – 1981. – № 43. – С. 110–119.

3. Баглай В.М., Шейко И.В., Яворский и др. Установка для индукционной выплавки слитков в секционном кристаллизаторе диаметром 200 мм // Спец. электрометаллургия. – 1982. – № 50. – С. 89–94.

4. Латаш Ю.В., Шейко И.В., Бернадский В.Н. и др. Индукционный переплав титановых отходов в секционном охлаждаемом кристаллизаторе // Спец. электрометаллургия. – 1985. – № 54. – С. 91–98.

5. Шейко И.В., Григоренко Г.М., Высоцкий Г.А. и др. Некоторые особенности плавления расходуемой заготовки в высокочастотном электромагнитном поле при ИПСК // Спец. электрометаллургия. – 1984. – № 55. – С. 106–112.

6. Латаш Ю.В., Шейко И.В., Высоцкий Г.А. и др. Некоторые особенности формирования металлической ванны при индукционном переплаве металла в секционном кристаллизаторе (ИПСК) // Спец. электрометаллургия. – 1986. – № 60. – С. 72–78.

7. Шейко И.В., Шахрай В.И., Латаш Ю.В., Степаненко В.В. Исследование испарения цинка при плазменно-индукционной плавке латуни // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1987. – № 1. – С. 56–59.

8. Латаш Ю.В., Шейко И.В., Коваленко А.А. и др. Плазменно-дуговое трехфазное устройство для вакуумно-индукционной печи // Спец. электрометаллургия. – 1988. – № 66. – С.
   91–98.

9. Шахрай В.И., Латаш Ю.В., Шейко И.В., и др. Переплав литейных отходов латуни и стружки в плазменно-индукционных печах // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1987. – № 2. – С. 66–70.

10. Шахрай В.И., Латаш Ю.В., Шейко И.В., и др. Исследование энергетических параметров плазменно-индукционной печи // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1987. – № 4. – С. 75–79.

11. Шейко И.В., Латаш Ю.В., Яворский Ю.Д. и др. Исследование энергетических характеристик системы индуктор–кристаллизатор–садка установок индукционного переплава в секционном кристаллизаторе // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1988. – № 2. – С. 62–66.

12. Латаш Ю.В., Шахрай В.И., Шейко И.В. и др. Перспективы переработки медных сплавов в плазменно-индукционных печах // Цветные металлы. – 1988. – № 2. – С.

13. Шахрай В.И., Латаш Ю.В., Шейко И.В. и др. Технологические особенности плазменно-индукционной плавки медных сплавов из вторичного сырья // Спец. электрометаллургия. – 1987. – № 63. – С. 89–95.

14. Шейко И.В., Шахрай В.И., Степаненко В.В. и др. Качество изделий из медных сплавов плазменно-индукционной плавки // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1988. – № 3. – С. 57–61.

15. Шейко И.В., Шахрай В.И., Латаш Ю.В. и др. Исследование поведения кислорода и водорода в меди при плазменной плавке // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1988. – № 4. – С. 69–72.

16. Шейко И.В., Шахрай В.И., Латаш Ю.В. и др. Исследование поведения кислорода и водорода в медных сплавах при плазменно-дуговой плавке // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1989. – № 3. – С. 76–78.

17. Шейко И.В., Высоцкий Г.А., Латаш Ю.В. и др. Некоторые особенности индукционной плавки в секционном кристаллизаторе. Часть I // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1989. – № 4. – С. 99–104.

18. Шейко И.В., Высоцкий Г.А., Латаш Ю.В. и др. Некоторые особенности индукционной плавки в секционном кристаллизаторе. Часть II // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1990. – № 1. – С. 93–98.

19. Шейко И.В., Тимофеев Н.И., Дмитриев В.А. и др. О применении индукционного переплава в секционном кристаллизаторе для утилизации отходов платиновых сплавов // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1990. – № 2. – С. 96–99.

20. Шейко И.В., Высоцкий Г.А., Латаш Ю.В. и др. Некоторые особенности теплообмена при индукционной плавке в секционном кристаллизаторе // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1990. – № 3. – С. 93–98.

21. Латаш Ю.В., Шейко И.В., Константинов В.С. плавка высокореакционных, благородных и редкоземельных металлов и сплавов в плазменных и индукционных установках с холодным тиглем-кристаллизатором // Проблемы сварки и специальной электрометаллургии. – Киев. Наукова думка. – 1990. – С. 281–285.

22. Шейко И.В., Молдавский О.Д., Клевцов А.А. и др. Особенности использования трехфазного плазменно-дугового устройства при выплавке сплавов цветных металлов в индукционной тигельной печи // Прогрессивные процессы плавки и литья цветных металлов. – М. Металлургия. – 1990. – С. 112–114.

23. Шейко И.В., Латаш Ю.В., Высоцкий Г.А. и др. Дистилляционное рафинирование чернового иттрия при индукционном переплаве в секционном кристаллизаторе (ИПСК) // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1991. – № 3. – С. 109–112.

24. Шейко И.В., Латаш Ю.В., Высоцкий Г.А. и др. Рафинирующий переплав отходов ванадийсодержащей лигатуры // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1992. – № 3. – С. 80–83.

25. Шейко И.В., Стапаненко В.В., Латаш Ю.В. и др. Индукционная установка ОП-151 с секционным кристаллизатором для рафинирующего переплава редкоземельных металлов // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1992. – № 4. – С. 88–93.

26. Шейко И.В., Стапаненко В.В., Латаш Ю.В. и др. Индукционный переплав отходов гранулированных порошков титановых сплавов в секционном кристаллизаторе // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1992. – № 4. – С. 83–87.

27. Патон Б.Е., Латаш Ю.В., Шейко И.В. и др. Получение быстрозакаленных металлических материалов с применением индукционной плавки в секционном кристаллизаторе // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1993. – № 2. – С. 50–55.

28. Шейко И.В., Константинов В.С., Латаш Ю.В., Стапаненко В.В. Индукционный переплав отходов титана и его сплавов в секционном кристаллизаторе // Металл и литье Украины. – 1994. – № 6. – С. 3–6.

29. Шейко И.В., Латаш Ю.В., Стапаненко В.В. Некоторые особенности создания плазменно-дуговых нагревателей для индукционных плавильных печей. Открытые индукционные печи // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1996. – № 2. – С. 26–30.

30. Шейко И.В., Латаш Ю.В., Стапаненко В.В. Некоторые особенности создания плазменно-дуговых нагревателей для индукционных плавильных печей. Вакуумно-индукционные печи // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1996. – № 3. – С. 37–42.

31. Жадкевич М.Л., Латаш Ю.В., Константинов В.С., Шейко И.В. и др. К вопросу о возможности переплава губчатого титана с повышенным содержанием техногенных примесей. Сообщение 1 // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1997. – № 1. – С. 55–60.

32. Жадкевич М.Л., Латаш Ю.В., Константинов В.С., Шейко И.В. и др. К вопросу о возможности переплава губчатого титана с повышенным содержанием техногенных примесей. Сообщение 2 // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1998. – № 3. – С. 43–45.

33. Шейко И.В., Латаш Ю.В. Некоторые особенности конструирования секционных кристаллизаторов для индукционной выплавки слитков // Проблемы спец. электрометаллургии. – 1999. – № 1. – С. 38–44.

34. Григоренко Г.М., Шейко И.В., Помарин Ю.М. и др. Разработка технологических принципов выплавки гомогенных слитков амонида титана в охлаждаемых кристаллизаторах и апробация технологии на лабораторном оборудовании с применением плазменного и индукционного источников нагрева // Проблемы спец. электрометаллургии. – 2001. – № 1. – С. 32–37.

35. Зеленский В.Ф., Неклюдов И.М., Лапшин В.И., Шейко И.В. и др. Украина освоила производство изделий промышленного назначения из лома платины и ее сплавов (Утилизация и рафинирование лома) // Проблемы спец. электрометаллургии. – 2001. –
    № 2. – С. 38–43.

36. Шейко И.В. О выведении усадочной раковины в слитках при индукционной плавке в секционном кристаллизаторе // Проблемы спец. электрометаллургии. – 2002. – № 2. – С. 39–42.

37. А.с. 707336 СССР, МКИ С21с 5/56. Способ плавки металлов и сплавов / Латаш Ю.В., Григоренко Г.М., Каниболоцкий С.А., Шейко И.В., Коржов М.П. (СССР). –
    № 2679088/22-02; Заявлено 30.10.78; Выдано 07.09.79.

38. А.с. 799438 СССР, МКИ С21с 5/56. Плазменно-дуговое трехфазное устройство для плавки металла / Патон Б.Е., Латаш Ю.В., Шейко И.В., Григоренко Г.М. (СССР). –
    № 2825574/22-02; Заявлено 28.09.79; Выдано 22.09.80.

39. А.с. 874759 СССР, МКИ С21с 5/56. Способ переплава расходуемой заготовки / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Григоренко Г.М., Яворский Ю.Д., Кочетов А.А., Баглай В.М., Высоцкий Т.А. (СССР). – № 2825804/22-02; Заявлено 05.10.79; Выдано 22.06.81.

40. А.с. 917529 СССР, МКИ С21с 5/56. Плазменно-дуговое трехфазное устройство для плавки металлов / Латаш Ю.В., Жучин В.Н., Шейко И.В., Косырев Л.К., Григоренко Г.М., Губин П.В., Рейда Н.В., Тальянцев В.С., Колесниченко В.И., Клюев М.М. (СССР). –
    № 2825574/22-02; Заявлено 16.06.80; Выдано 01.12.81.

41. А.с. 972855 СССР, МКИ С21с 5/56. Плазменно-дуговое трехфазное устройство для плавки металлов / Латаш Ю.В., Жучин В.Н., Шейко И.В., Клюев М.М., Григоренко Г.М.,
    Губин П.В., Тальянцев В.С., Колесниченко В.И. (СССР). – № 3248869/22-02; Заявлено 20.02.81; Выдано 07.07.82.

42. А.с. 1005479 СССР, МКИ С22В 9/22. Плазменно-дуговое трехфазное устройство для плавки металлов / Патон Б.Е., Латаш Ю.В., Шейко И.В., Григоренко Г.М., Рейда Н.В., Колесниченко В.И. (СССР). – №3325032/22-02; Заявлено 23.07.81; Выдано 16.11.82.

43. А.с. 1044048 СССР, МКИ С21с 5/56. Установка для выплавки слитков / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Григоренко Г.М., Рейда Н.В., Высоцкий Г.А., Кузьменко Г.Н., Бернадский В.Н. (СССР). – № 3410645/22-02; Заявлено 24.03.82; Выдано 23.05.83.

44. А.с. 1095657 СССР, МКИ С22В 9/22. Способ вакуумно-индукционной плавки / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Григоренко Г.М., Коваленко А.А., Жучин В.Н., Губин П.В.,
    Тальянцев В.С., Клюев М.М. (СССР). – № 3516847/22-02 (179826); Заявлено 01.12.82; Выдано 01.02.84.

45. А.с. 1207154 СССР, МКИ С22с 9/16. Установка для индукционной выплавки слитков / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Высоцкий Г.А., Рейда Н.В., Кузьменко Г.Н. (СССР). –
    № 3754211/22-02; Заявлено 14.06.84; Выдано 22.09.84.

46. А.с. 1275909 СССР, МКИ С22В 9/22, F27B 3/08. Плазменно-индукционная установка / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Шахрай В.И., Рейда Н.В., Колесниченко В.И., Клычников В.Н. (СССР). – № 3796644/22-02; Заявлено 28.09.84; Выдано 08.08.86.

47. А.с. 1369452 СССР, МКИ F27D 11/06. Способ индукционного переплава металлов и сплавов / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Лисовой Ю.В., Высоцкий Г.А., Дмитриев В.А., Сивков М.И., Тимофеев Н.И. (СССР). – № 4038106/31-02; Заявлено 21.01.86; Выдано 22.10.87.

48. А.с. 1492734 СССР, МКИ С22В 9/16. Способ рафинирования платины и ее сплавов индукционным переплавом в секционном кристаллизаторе / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Лисовой Ю.В., Высоцкий Г.А., Тимофеев Н.И., Дмитриев В.А. (СССР). – № 4233404/31-02 (065789); Заявлено 21.04.87; Выдано 08.03.89.

49. А.с. 1580670 СССР, МКИ В22Д 27/00. Способ получения аморфных и мелкозернистых металлов / Патон Б.Е., Латаш Ю.В., Шейко И.В., Лисовой Ю.В., Высоцкий Г.А., Качанов Е.Б., Калицев В.А., Шабалин И.М. (СССР). – № 4432632/31-02; Заявлено 19.04.88; Выдано 22.03.90.

50. А.с. 1603792 СССР, МКИ С22В 9/16. Установка для индукционной выплавки слитков / Латаш Ю.В., Шейко И.В., Высоцкий Г.А., Лисовой Ю.В., Доломанов Л.А.,
    Лукьянычев Ю.А., Таджиев В.Я., Егоров О.Г. (СССР). – № 4452509/31-02; Заявлено 04.07.88; Выдано 01.07.90.

51. А.с. 1646306 СССР, МКИ С22В 59/00. Способ получения чернового редкоземельного металла / Шейко И.В., Латаш Ю.В., Высоцкий Г.А., Лисовой Ю.В., Доломанов Л.А., Лукьянычев Ю.А. (СССР). – № 4474496/31-02; Заявлено 18.12.89; Выдано 03.01.91.

52. А.с. 1780243 СССР, МКИ В22F 9/10. Устройство для диспергирования металла из расплава / Латаш Ю.В., Коваленко А.А., Шейко И.В., Шаповалов В.А., Иващук В.А. (СССР). – № 4821994/02; Заявлено 24.05.90; Выдано 08.08.92 .

53. А.с. 1833583 СССР, МКИ В22F 9/06. Способ диспергирования материала из расплава и установка для его осуществления / Латаш Ю.В., Коваленко А.А., Шейко И.В., Шаповалов В.А., Калицев В.А., Шабалин И.М. (СССР). – № 4913186/02 (015787); Заявлено 20.02.91; Выдано 09.12.92.