Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Балюта Емма Григорівна. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні і функціональні параметри : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Балюта Е.Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні та функціональні параметри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І Мечникова. – Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню процесів, пов’язаних із збагаченням лексичного складу сучасної англійської мови сфери екології, шляхом комплексного дослідження тенденцій збільшення екологічного лексикону англійської мови. Здійснено аналіз словотвірних, семантичних, формотворчих та фразотворчих процесів, соціофункціональний аналіз інноваційних явищ в англійській мові сфери екології.

Соціолінгвальний аналіз інноваційних процесів здійснюється шляхом їх позіціонування у екофункціональних класах із урахуванням закріпленості нової лексики та фразеології за певними комплексами проблем довкілля.

Шляхи та засоби формування еконеологізмів свідчать про розширення можливостей словотвірної деривації (51%), де важливу роль відіграє аналогія. Семантичні зміни, модифікація значень лексичних одиниць, що викликає появу семантичних неологізмів, пов’язані з функціональноє рухливістю лексики, з процесами термінологізації та транстермінологізації (26,5%). Формування нової фразеології здійснюється насамперед на базі лексичних та семантичних еконеологізмів (22,5%). Фразеологічні інновації представлені головним чином одиницями номінативного типу, особливо бінарними стійкими словосполуками. Характерною рисою екологічного лексикону на сучасному етапі є формування стійких багатокомпонентних словосполучень.

Сприйняття стану розвитку мови на певному етапі як стану динамічної синхронії, поєднання синергетичного, семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу дало можливість виявити шляхи та способи збагачення і тенденції розвитку словникового складу англійської мови досліджуваної сфери, її вплив на систему англійської мови в цілому.

У словниковому складі англійської мови виділяється сегмент екологічного лексикону, який є особливою лексико-семантичною підсистемою мови з ядерною екологічною термінологією, периферійними термінологічними одиницями, суміжною (поліфункціональною термінологією), а також шар нетермінологічної лексики і фразеології, що обслуговує процеси, пов’язані із збереженням природи і суспільства.

Англійська мова сфери екології знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи ( за рахунок лексичної та семантичної деривації). Словотвір відіграє провідну роль у творенні неологізмів сфери екології (51%). Перше місце за кількістю утворення неологізмів займає афіксація. Особливістю розвитку екологічного лексикону є його збагачення за рахунок використання нових словотворчих елементів “класичного” походження (eco-, bio-, mega-, -genomics), нових продуктивних афіксоїдів (-friendly, -free, -abuse, -watch), які було сформовано внаслідок словотворення за аналогією, та “традиційних” афіксів (-ation, -ism, (-abil)ity, super-,de-, dis-, re- un-, anti-, non-).

Значну кількість лексичних еконеологізмів було утворено словоскладанням (21%), що пояснюємо не тільки прагненням до мовної економії, яка досягається за рахунок семантичної ємності композитів, а й насамперед аналітизмом англійської мови. За ступенем вмотивованості композити поділяються на структурно-мотивовані та частково або повністю переосмислені. Останнім часом зростає кількість складних слів (композит), які за структурою компонентів поділяються на: а) складні слова, утворені з простих основ: brownfield, greenwash, fly-tip, waste-water, stack-gas, greenlock; б) складно-похідні слова: doom-monger, killer-litter, greenscamming, dumpster-diving/-er; в) складноскорочені слова: agro-biotech, e-waste; г) лексикалізовані синтаксичні утворення: clean-up, anti-CFC-smuggling. Найбільші групи складних інновацій у сфері екології складають іменники (моделі N+N – wheelie-bin; N+N+suffix – doomsayer; Adj.+N – hothouse) , та прикметники (моделі N+Adj./V-ed – gene-altered; Adv.+V-ed, Adj.+V-ing еnvironmental-engineering, genetically-modified).

Серед інших морфологічних способів утворення неологізмів сфери екології найбільш активним в останні десятиліття є скорочення (17,5%). Абревіатурні скорочення беруть активну участь у дериваційних кроках (CFC-free, anti-SUV, non-GM). На прикладах екологічних акронімів можна спостерігати омофонію і омографію з існуючими лексемами, або “вторинну метафоризацію” на рівні плану вираження (cap/CAP – Criteria Air Pollutant, nope/NOPE – Not On Planet Earth), омографію з окремою граматичною формою загальновживаного слова, або “граматичну омонімію” (stars/STARS – Strategic Targeted Activities for Results System, exams/EXAMS – Exposure Analysis Modeling System).

Екологічний лексикон англійської мови поповнюється і за рахунок телескопійних утворень (6,5%). Найбільш продуктивними є структурні моделі:
(ab+cd > ad; ab + cd; ab+cd > a b\c d). Телескопійні новоутворення стають базою для подальшого словотворення і навіть основою для збагачення словотвірної системи новими продуктивними елементами.

Конверсія (з урахуванням субстантивації) у мові сфери екології виявилась більш активною у порівнянні з англійською мовою в цілому (11,7%). Процес субстантивації звичайно пов'язаний із вилученням одного із компонентів фрази, внаслідок чого компонент, що залишається “абсорбує” значення і функцію первинної фрази. Для “екологічної” конверсії характерним є механізм як “одноступеневого”, так і “двоступеневого” еліпсу (crumb rubber -> crumb, alternative energy fuels -> alternative fuels -> alternatives). На слово, що залишається в результаті, інколи переходить не тільки лексичне, але й граматичне значення.

Головним чинником формування нових лексико-семантичних варіантів існуючих лексичних одиниць є їх функціональна міграція, процеси термінологізації та транстермінологізації (перехід до екологічної сфери термінів біології, географії, економіки, медицини, хімії, фізики тощо). Збагачення екологічного лексикону відбувається, таким чином, завдяки міграції слів з периферії до ядра мови та навпаки. У той же час семантична вмотивованість того чи іншого "неологізму за змістом" є ускладненою, опосередкованою, вона виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції. Так, лексема sink із загально мовним значенням “стоки; воронка для стоків” у сфері екології зазнала семантичної модифікації і стала позначати “поглинач вуглекислих газів”. Семантичні процеси в багатьох випадках пов'язані зі словотворчими, з процесом аналогії, з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать численні неологізми, які виникли внаслідок еліпса (hybrid cars = hybrids, environmentally protected = protected). Евфемістична інновалізація у сфері охорони довкілля відбиває значною мірою дію параметру „екологічної коректності” (eco-correctness), який стає конкретним втіленням „політичної коректності”.

Переосмислення вільних словосполучень і набування ними рис фразеологізмів відбувається не тільки в результаті перенесення таких словосполучень із загальновживаної мови в мову екології, а й у процесі переходу їх в екологічну терміносистему з інших. Формування нової фразеології здійснюється здебільшого на базі лексичних та семантичних неологізмів (sustainable development, blue revolution) і складає 19,5% від усіх еконеологізмів.

Було здійснено соціолінгвістичний аналіз інноваційних процесів екофункціональних класів, які базуються на закріпленості нової лексики та фразеології за комплексом проблем довкілля. Головними чинниками, що призводять до формування зазначених екофункціональних класів, є енергетичне забезпечення людського суспільства, зміна кліматичних умов, збереження флори та фауни, екологічні проблеми біотехнології (генної інженерії), еволюція екологічної свідомості, формування суспільства “стійкого розвитку”. Ці чинники зумовлюють концентрацію неологізмів навколо певних понять, відбитих ключовими одиницями екофункціональних класів ( alternative energy, clean, green, renewable, global warming, climate change, ozone, biotechnology, genetic modification, ecological, eco-consciousness, sustainable development). Навколо ключових еконеологізмів формуються синонімічні, антонімічні ряди, утворюються складні слова та фразеологічні сполуки.

Аналіз даних, які були отримані у результаті проведення дослідження, свідчить про важливу роль сфери охорони довкілля в збагаченні словникового складу англійської мови, у формуванні та функціонуванні нових словотворчих моделей та елементів, у зародженні певних тенденцій семантичного розвитку.

Публікації автора:

  1. Балюта Е.Г. Формування і функціонування еконеологізмів англійської мови та їх переклад // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2001.– № (26)5. – С. 5-9.

  2. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Деякі лінгвістичні та соціолінгвістичні аспекти екологічних неологізмів англійської мови в тексті періодичних видань// Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – № 1. – С. 36-40. (Зібрано і оброблено фактичний матеріал).

  3. Балюта Е.Г. До проблеми розуміння екологічного терміна “sustainable development” та його похідних // Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № 3. – С. 5-8.

  4. Балюта Е.Г. До проблеми словотворення еконеологізмів класичного походження у англійській мові // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2002. – № 437. – С. 8-12.

  5. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Екологічні проблеми сьогодення й інноваційні процеси // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2003. – № 4(50). – С. 79-82. (Опрацьовано фактичний матеріал).

  6. Балюта Е.Г. Аналогія в процесі створення “екологічних” неологізмів англійської мови// Науковий часопис „Філологічні студії”. – Луцьк, 2004. – № 2(26). – С. 8-12.

  7. Балюта Е.Г. Екоментальність та відбиття етапів її еволюції в сучасній англійській мові // Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – № 2. – С. 19-24.

  8. Балюта Е.Г. Інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери у сучасній англійській мові // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць. – Вип. 24. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С. 40-50.

  1. Балюта Е.Г. Неологізми англійської мови сфери екології (теоретичні засади) // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. – Житомир: Видавництво Житомирського державного університету ім. Івана Франка, 2006. – № 27. – С. 148-152.

  2. Балюта Е.Г. Соціолінгвістичні аспекти формування еконеологізмів // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Філологічні науки: Вип. 13. – Кам’янець-Подільський: ПП Зарицький, 2006. – С. 331-335.

  3. Балюта Е.Г. Ініціальні скорочення в сучасній англійській мові (на матеріалі екологічних неологізмів) // Матеріали VII наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 11-13.

  4. Балюта Е.Г. Творення та функцінування семантичних неологізмів в англійській мові сфери екології // Матеріали Міжн. наук-метод. конф. „Людина. Мова. Комунікація.” – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 27-29.

  5. Балюта Е.Г. Екстралінгвістичний вплив на фактори формування лексико-семантичних неологізмів англійської мови для позначення нових реалій і понять проблеми збереження живої природи // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. „Слов’яни: історія, мова, культура”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 3-5.

  6. Балюта Е.Г. Формування та функціонування нових дериваційних елементів у екологічній сфері англійської мови// Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції „Каразинські читання: Людина. Мова. Комунікація”. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. 9-10.