Анотація до роботи:

Васів Р.О. Нітратно-нітритний токсикоз молодняку великої рогатої худоби і вплив піридоксину гідрохлориду та аскорбiнової кислоти на його розвиток. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія. - Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2003.

У дисертації вперше досліджено не повністю з'ясовані питання розвитку нітратно-нітритного токсикозу на тлі дії піридоксину гідрохлориду порівняно з впливом аскорбінової кислоти та їх сукупну дію.

Встановлено, що піридоксину гідрохлорид позитивно вплинув на нормалізацію показників крові з 1 по 3 годину згаданого вище токсикозу, а із 6 по 12 годину дослідний препарат менш інтенсивно сприяв зниженню нітратів, нітритів та метгемоглобіну. Аскорбінова кислота при нітратно-нітритному токсикозі протягом усього періоду дослідження сприяла зменшенню згаданих вище токсикантів у крові тварин. Однак краще процеси знешкодження нітратів і нітритів у крові бичків проходили із 6 по 12 годину після її введення. Обґрунтована доцільність сукупного використання вищезгаданих препаратів у терапевтичних дозах при нітратно-нітритному токсикозі у бичків.

У дисертації на основі проведених досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні впливу піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти на гематологічні та біохімічні показники та активність ферментів крові бичків на ранніх стадіях нітратно-нітритного токсикозу та комплексному застосуванні цих препаратів для лікування та профілактики цього отруєння.

1. Встановлено, що моделювання нiтратно-нiтритного токсикозу в організмі щурів за введення нітрату натрію у дозі 0,3 г NO₃/кг маси тіла супроводжується підвищенням у крові концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну та зменшенням гемоглобіну (з 1 по 12 годину).

2. Виявлено кращий стабілізуючий вплив піридоксину гідрохлориду на показники обміну речовин в організмі щурів на початкових етапах нiтратно-нiтритного токсикозу, що супроводжувалось зниженням концентрації нітратів, нітритів і метгемоглобіну та підвищенням гемоглобіну. Разом з цим, через 6 – 12 годин досліду вплив піридоксину гідрохлориду на нейтралізацію нітратно-нітритного токсикозу в організмі щурів був недостатнім, про що свідчить висока концентрація нітратів, нітритів, метгемоглобіну та низький рівень гемоглобіну.

3. Введення щурам аскорбінової кислоти при нiтратно-нiтритному токсикозі сприяло нормалізації у їх крові концентрації нітратів, нітритів і метгемоглобіну, гемоглобіну, сечовини, загального білка, цукру, загальних ліпідів, триацилгліцеринів, загального та вільного холестерину, кількості еритроцитів та активності АсАТ, АлАТ (з 1 по 12 години після її введення). Однак, дані процеси проходили краще з 6 по 12 годину після введення аскорбінової кислоти.

4. Піридоксину гідрохлорид та аскорбінова кислота ефективно сприяли дезінтоксикацій функції печінки за умов розвитку нітратно-нітритного токсикозу, про що свідчить зменшення тривалості сну.

5. За умов розвитку дванадцятигодинного нітратно-нітритного токсикозу у крові бичків встановлено зростання кількості лейкоцитів, концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну, загального білка, цукру, підвищення активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної і кислої фосфатаз та швидкості утворення ПОЛ. Одночасно встановлено зниження концентрації гемоглобіну, сечовини, кількості еритроцитів та активності каталази, СДГ, ЦХО.

6. Введення піридоксину гідрохлориду в дозах г/кг: 0,0010, 0,00167 0,00233 при змодельованому нiтратно-нiтритному токсикозі із 1 по 3 годину у крові бичків наставало зниження концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну, загального білка, кількості лейкоцитів, активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної та кислої фосфатаз та швидкості утворення ПОЛ, а з 6 по 12 годину показники крові, що досліджувались, незначно зростали. Тим часом після введення піридоксину гідрохлориду з 1 по 12 годину зростав вміст гемоглобіну, сечовини, кількість еритроцитів, активність каталази, СДГ, ЦХО, а з 6 по 12 годину ці показники знижувались. При нітратно-нітритному токсикозі дія піридоксину гідрохлориду найкраще проявлялась у дозі 0,00167 г/кг з 1 по 3 годину.

7. Введення аскорбінової кислоти в дозах: 0,0167, 0,0223, 0,311 г/кг за нітратно-нітритного токсикозу сприяло зниженню у крові вмісту нітратів, нітритів метгемоглобіну, загального білка, цукру, кількості лейкоцитів активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної та кислої фосфатаз і швидкості утворення ПОЛ. За цих умов у крові встановлено зростання кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну і сечовини з одночасним підвищенням активності каталази, СДГ, ЦХО. Дія аскорбінової кислоти краще проявлялася у дозі 0,311 г/кг з 6 по 12 годину експерименту.

8. Сукупне введення піридоксину гідрохлориду в дозі 0,00167 г/кг та аскорбінової кислоти у дозі 0,311 г/кг за умов виявлення перших клінічних ознак нітратно-нітритного токсикозу сприяло стабілізації показників крові, що позначилось на покращенні функціонального стану організму та швидкому одужанні бичків.

Публікації автора:

1. Васів Р.О. Особливості функціонування організму тварин при нітратному навантаженні // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 1999. – Вип. 3., Ч. 1. – С. 14-17.

2. Васів Р.О. Вплив піридоксину на показники крові бичків за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2000. – Т.2, Ч.3-4. – С. 96-99.

3. Васів Р.О. Вплив аскорбінової кислоти на показники крові бичків за нітратного навантаження // Сільський господар. – Львів, 2001. – № 3-4. – С. 2-4.

4. Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф., Гунчак В.М., Мусієнко М.Т. Нітратно-нітритний токсикоз у тварин і птиці , шляхи його усунення та отримання якісної продукції від них // Інформ. листок Льв. МТЦНТІ. – Львів, 2001. – №1. – 6 с. Дисертант узагальнив результати щодо корекції обміну речовин вітамінними препаратами за умов виникнення нітратно-нітритного токсикозу. Брав участь у підготовці наукової праці до друку.

5. Васів Р.О. Фізіолого-біохімічні показники крові бичків при нітратно-нітритному токсикозі та вплив на них піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти // Наук. техн. бюл. І-ту біол. тварин. – Львів, 2001. – Вип. 1-2. – С. 195-199.

6. Васів Р.О. Дія аскорбінової кислоти в різних дозах на організм бичків при нітратно-нітритному навантаженні // Наук. вісник Дніпропетровського держ. аграрн. у-ту. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 2. – С. 111-112.

7. Пат. 2001064181 Україна, МПК–6 А61К31/44. Спосіб корекції обміну речовин у молодняка ВРХ при нітратному навантаженні: Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф.; Заявл. 18.06.2001; Опубл. 15.03.2002. – Бюл. № 3. Дисертанту належить виконання експериментальних досліджень, статистична обробка, написання тексту заявки на патент.

8. Васів Р.О. Введення різних доз аскорбінової кислоти бичкам за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2001. – Т.3, Ч.2. – С. 11-14.

9. Васів Р.О. Нітратно-нітритний токсикоз у щурів та корекція його піридоксином гідрохлоридом і аскорбіновою кислотою // Сільський господар. – Львів, 2002. – № 3-4. – С. 26-27.

10. Васів Р.О. Вплив піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти на розвиток декомпенсаторної стадії нітратно-нітритного токсикозу в щурів // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2002. – Т.4, Ч.2. – С. 3-8.