Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


243. Нгуєн Тхі Хань. Міжнародний досвід створення зон високих технологій і особливості його використання в СРВ: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Нгуєн Тхі Хань. Міжнародний досвід створення зон високих технологій та особливості його використання в СРВ.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2005.

Розроблено рекомендації щодо використання прогресивного світового досвіду створення і функціонування зон високих технологій в економіці СРВ. На основі світового досвіду сформульована функціональна парадигма функціонування високотехнологічних структур у в’єтнамській економіці.

У роботі узагальнений світовий досвід функціонування різних високотехнологічних утворень і розроблені науково-теоретичні і практичні основи становлення й ефективного функціонування зон високих технологій у СРВ.

Визначені об’єктивні умови виникнення і загальні риси зон високих технологій у структурі національних і світових господарств, особливості створення і функціонування зон високих технологій у різних країнах. Виявлено, що створення і підтримка функціонування ЗВТ – інструмент, що сприяє успішності економічних трансформацій у країнах з перехідною економікою. Деталізовано економічні, соціальні, екологічні ефекти від створення і функціонування високотехнологічних структур і застосування нових технологій.

Обґрунтовано концептуальні основи створення і стратегічні аспекти розвитку зон високих технологій у СРВ, у тому числі підходи до оцінки доцільності створення й ефективності функціонування зон високих технологій. Основною метою створення ЗВТ у СРВ визначено створення необхідних передумов для стійкого економічного росту регіональних народногосподарських комплексів, національної економіки; визначено також найважливіші задачі, що можуть бути розв’язані за допомогою ЗВТ.

На основі світового досвіду сформульована функціональна парадигма функціонування високотехнологічних структур у в'єтнамській економіці, розглянуто елементи стратегії розвитку зон високих технологій. Обґрунтовані організаційно-економічні механізми функціонування зон високих технологій, розроблені підходи до оптимізації фінансового забезпечення інноваційного розвитку зон високих технологій у СРВ.

Запропоновано підходи до трансформації існуючих в СРВ індустріальних промислових зон в зони високих технологій, створення на їхній базі національних центрів економічного і науково-технічного росту.

Для підвищення ефективності і спрощення управління інноваційним розвитком обґрунтовано і запропоновано виділення окремих етапів у довгостроковій стратегії розвитку ЗВТ у СРВ у вигляді державних програм структурного формування ЗВТ.

Деталізовані напрями вдосконалення правового поля розвитку ЗВТ, щодо науково-технічних програм із пріоритетами розвитку наукових досліджень і використання їхніх результатів у ЗВТ у сфері створення принципово нової техніки і технології, необхідної для подальшого прискорення розвитку економіки країни, зокрема її людського потенціалу, охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Запропоновано комплекс кількісних і якісних показників для оцінки ефективності ЗВТ, використання яких дозволить визначити загальні результати їхнього функціонування і поточні тенденції розвитку для потреб оперативного управління та регулювання на рівні місцевих органів влади і управління.

Результати викладених у дисертаційній роботі досліджень дали можливість сформулювати такі основні висновки й пропозиції:

1. Створення й підтримка функціонування ЗВТ - інструмент, що сприяє успішності економічних трансформацій у країнах з перехідною економікою. Формування ЗВТ у СРВ повинне відбуватися з усебічним врахуванням закордонного досвіду і національних особливостей інноваційної сфери. Концептуальні основи діяльності ЗВТ у СРВ повинні окреслити організаційно-економічні, правові, соціальні рамки, у яких ці структури будуть ефективним механізмом трансформації в'єтнамської економіки, розв’язання виникаючих економічних проблем, реалізації національних економічних пріоритетів.

2. Організація ЗВТ може мати різнобічний ефект: економічний, соціальний (створення робочих місць; диверсифікованість регіональної економічної структури; підтримка розвитку на технологічній основі починаючих підприємств; дифузія (поширення) і застосування нових технологій; збільшення прибутку; зміцнення місцевих бюджетів тощо), екологічний і т.д. Основна мета утворення ЗВТ у СРВ - створення необхідних передумов для стійкого економічного росту регіональних народногосподарських комплексів, національної економіки.

3. При розвитку в СРВ високотехнологічних структур необхідно орієнтувати ініціаторів і засновників їхнього створення, а також осіб, які приймають рішення про їхнє створення, на те, щоб ЗВТ були “спільним” підприємством, у створенні якого й подальшій його підтримці повинні обов'язково брати участь університети й/або наукові центри, і промислові підприємства, і фінансові структури, і регіональні та/або місцеві органи влади. Лише в цьому випадку ЗВТ за своїми масштабами, можливостями і потенціалом будуть здатні відчутно впливати на соціально-економічний і технологічний розвиток регіону, на створення в ньому інноваційного мікроклімату, інноваційного підприємництва.

4. На державному рівні необхідно створити умови для підтримки й довгострокового стимулювання розвитку ЗВТ у СРВ, впровадження інновацій як пріоритетної складової загальної стратегії підвищення конкурентноздатності країни, захисту в'єтнамських підприємств на зовнішніх ринках і підтримки конкуренції з метою забезпечення тісної інтеграції виробництва, фінансів, науки, освіти, сприяння випереджальному розвитку науково-технологічної сфери. Серед головних факторів, на які повинне бути орієнтоване стимулювання розвитку ЗВТ наступні: інвестиції в капітал; збільшення кількості і якості трудових ресурсів, тобто інвестиції в основний капітал; НТП, впровадження досягнень якого підвищує продуктивність праці, капіталу й всієї економіки; структурно-економічний, включаючи зміни в законодавстві, державних і ринкових інститутів, умови господарювання.

Необхідно забезпечити кваліфікований моніторинг за створенням і розвитком ЗВТ або інших структур у регіонах, а також за витрачанням виділених на це коштів; регулярно проводити оцінку ефективності діяльності ЗВТ і відповідності результатів їхньої діяльності поставленим цілям і завданням; ввести в практику акредитацію ЗВТ, підтримуваних державними, регіональними й місцевими органами управління; розробити законодавчу базу створення й функціонування ЗВТ.

5. Підтримка інноваційного підприємництва у ЗВТ повинна вийти за рамки окремих відомств, фондів, громадських об'єднань і перетворитися на міжвідомчу систему на стику державного й регіонального бюджетів з орієнтацією на громадські міжвідомчі об'єднання. Доцільне створення позавідомчої професійної громадської структури, до якої необхідно прив'язувати інфраструктуру підтримки інноваційного підприємництва у ЗВТ. Інституціональними елементами такої структури можуть бути: спеціалізований позавідомчий фонд, банківські установи, інвестиційні компанії, спеціалізовані оператори, страхові компанії, спеціалізовані консультаційні групи або компанії. Технологічна процедура, яка повинна реалізувати вищезгадані вповноважені структури, повинна включати наступні елементи: конкурсність; контроль на всіх стадіях проекту; підготовку бізнес-плану; незалежну експертизу; ресурсне забезпечення; участь державних органів управління, фондів і їхніх філій в управлінні проектом через участь у статутному капіталі й раді директорів ЗВТ.

6. Комплексне використання запропонованих у роботі кількісних і якісних показників ефективності ЗВТ дозволить визначити загальні результати їхнього функціонування й поточні тенденції розвитку для потреб оперативного управління й регулювання на рівні місцевих органів управління й менеджменту.

7. Існуючі в СРВ індустріальні промислові зони можуть легко трансформуватися у ЗВТ. Необхідно розробити концептуальні й науково-методичні основи створення ЗВТ на базі індустріальних промислових зон, концепцію створення декількох центрів економічного й науково-технічного росту з підприємствами, що дозволяють залучити закордонних стратегічних інвесторів, які знають місцевий ринок і мають досвід роботи на ньому. Довгострокову стратегію розвитку ЗВТ доцільно розбити на ряд етапів - у вигляді державних програм структурного формування ЗВТ, що спираються на відповідні законодавчі акти.

8. Створення й розвиток інноваційної моделі розвитку ЗВТ у СРВ вимагає законодавчої підтримки оптимальної організації перерозподілу коштів між етапами інноваційного циклу - фундаментальними, прикладними дослідженнями, розробками й освоєнням їхніх результатів.

9. Для реалізації пріоритетних розробок у ЗВТ необхідно вирішити низку питань, пов'язаних з фінансуванням НТР. Особливе значення в цій сфері можуть мати залучення венчурного капіталу й підтримка науково-дослідних робіт у цих зонах державними грантами. Поліпшення фінансового забезпечення діяльності ЗВТ у СРВ можливе також за рахунок активізації використання кредитів банків.

Крім держфінансування, необхідна розробка власних наукових бюджетів ЗВТ на коротко-, середньо-, і довгострокові періоди. Ці бюджети повинні погодджуватися із програмними цілями соціально-економічного розвитку СРВ.

Для розвитку ЗВТ у СРВ у дисертації обґрунтоване впровадження механізму акумулювання податкових платежів на спеціальних рахунках ЗВТ для використання винятково з метою, визначеною відповідними законодавчими актами. Це дозволить ЗВТ створити надійне джерело фінансування й рефінансування інноваційних й інвестиційних проектів, спрямованих на реалізацію новітніх «проривних» технологій. Доцільно впровадити в практику такий підхід у фінансовому стимулюванні розвитку ЗВТ у СРВ, при якому податкові стимули для самоінвестування відносяться не до зон у цілому, а до конкретних проектів.

Публікації автора:

Статті в спеціалізованих виданнях:

  1. Нгуєн Тхі Хань. Вплив реформ на соціально-економічний розвиток В’єтнаму // Зб. наук. праць “Міжнародна економіка”. Вип. 28 / Відп. ред. В.Є. Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С.74-79.

  2. Нгуєн Тхі Хань. В’єтнамська “Silicon Valley” (Вьетнамская «Силиконовая долина») // Зб. наук. праць “Міжнародна економіка”. Вип. 36 / Відп. ред. В.Є. Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С.76-81.

  3. Нгуен Тхи Хань. Зоны высоких технологий: мировой опыт и его использование во Вьетнаме // Экономика Украины. – 2004. №1. – С.73-79.

  4. Нгуен Тхи Хань. Проблемы создания зон высоких технологий во Вьетнаме. // Зб. наук. праць “Міжнародна економіка”. Вип 43/ Відп. ред. В.Є. Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2004. – С 193-199.

Статті в інших наукових виданнях:

  1. Nguyen Thi Hanh (Нгуєн Тхі Хань). Bao gio co “Silicon Valley” o Viet Nam? (Вьетнамская «Силиконовая долина» - Когда?). Зб. наук. праць “Journal on science and education”. – 2004, Вип.7 / Відп. ред. Чинь Фой. / Хо Ши Мин, Вьетнам: University of Technology. – C.56-63.

  2. Nguyen Thi Hanh (Нгуєн Тхі Хань). Mot so han che trong mo hinh khu cong nghe cao tai Viet Nam (Недостатки в моделях зон высоких технологий во Вьетнаме). Зб. наук. праць “Journal on science and education”. – 2005, Вип.9 / Відп. ред. Чинь Фой. / Хо Ши Мин, Вьетнам: University of Technology. – C.56-61.