Анотація до роботи:

Григорович А.А. Невротичні розлади в працівників вугільної галузі (клініка, діагностика, принципи відбудовної терапії й профілактики). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2007.

На підставі комплексного вивчення 224 пацієнтів проведене вивчення структури невротичних розладів й ідентифікація клінічної феноменології у працівників вугільної галузі, визначені клінічні й діагностичні особливості й розроблені принципи диференційованої відновлювальної терапії.

Найбільш частими розладами психічної сфери у працівників вугільної промисловості є гостра реакція на стрес (F 43.0) - 32,3%, тривожно-фобічні (F 40) - 24,0%, соматоформні розлади (F 45) - 23,6%. При цьому для працівників підземних виробіток найбільш характерними є гостра реакція на стрес (32,3%) і тревожно-фобічні розлади (24,0)%, для допоміжного персоналу - соматоформні розлади (23,6%) та генералізований тривожний розлад (15,0%).

Для всіх хворих характерний підвищений рівень реактивної й особистісної тривожності. Виявлений також високий рівень інтраверсії й нейротизму. Серед обстежених переважали особи із сенситивною й психастенічною організацією особистості - 59,8%. За типами організації особистості був такий розподіл: 59,8% – особи з сенситивною і психастенічною організацією особистості, 19,6% – з істероїдною, 13,1% – з рігідною, 7,5% – з іпохондричною та нав’язливою.

Розроблено комплексну систему мультимодальної психотерапії і психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного регістру у працівників вугільної промисловості на основі ведучих патогенетичних механізмів їхнього формування, що дозволяє поліпшити показники медичної й соціальної ефективності. Встановлена висока ефективність сполучення гіпносугестивної, когнітивної та особисто-орієнтованої психотерапії в комплексному лікуванні непсихотичних розладів невротичного регістру у працівників вугільної промисловості в 78 % випадків у шахтарів і у 82% випадків у працівників наземного персоналу.

1. У роботі вирішена наукова задача ідентифікації клінічної феноменології невротичних порушень у працівників вугільної промисловості і розробки на цій основі системи диференційованої відновної терапії і вторинної профілактики.

2. До найчастіших розладів психічної сфери у працівників вугільної промисловості відносяться гостра реакція на стрес (F 43.0) – 32,3%, тривожно-фобічні (F 40) – 24,0%, соматоформні розлади (F 45) – 23,6%. При цьому для працівників підземних виробіток найхарактернішими є гостра реакція на стрес (32,3%) і тривожно-фобічні розлади (24,0%), для управління і допоміжного персоналу – соматоформні розлади (23,6%), генералізований тривожний розлад (15,0%).

3. Встановлена синдромальна структура невротичних розладів у працівників вугільної промисловості: диференційовано щодо робітників підземних виробіток і наземного персоналу: тривожно-фобічний (33,3% та 7,6% відповідно), тривожно-депресивний (22,8% та 4,0%), депресивно-фобічний (11,4% та 3,3%), істеричний (6,5% та 3,1%), астено-депресивний (8,6% та 33,2%), емоційно-лябільний (2,6% та 6,1%), астено-іпохондричний (8,4% та 26,3%), тривожно-іпохондричний (6,4% та 16,4%).

4. Хворі з непсихотичними розладами невротичного регістру характеризувалися підвищеним рівнем реактивної і особової тривожності, зміною і підвищенням особового профілю. Основну кількість серед досліджуваних склали особи з сенситивною і психастенічною організацією особи – 59,8%. Проміжне положення займають особи з істероідною особистісною предиспозицією – 19,6% і ригідні –13,1%. Найменшу в кількісному відношенні групу склали особи з іпохондричними і нав'язливими включеннями –7,5%. Визначені також високі рівні інтраверсії і нейротизму – 15,50 і 18,57 відповідно.

5. У всіх хворих порушення психовегетативного забезпечення були облігатними. Переважала симптоматика, що свідчить про симпатикотонію, що виявлялося у вигляді порушень серцевого ритму, тахікардії (73,33±8,21%), прискореного дихання (46,7±9,26%), блідості, сухості шкірних покривів (63,3±8,95%), загальної слабкості, метеозалежності (70,0±8,51%), білого дермографізму (63,3±8,95%).

Переважання парасимпатичного тонусу зустрічалося значно рідше і виявилося в таких ознаках, як загальне зниження працездатності, як фізичної (80,0±7,43%), так і психічної (70,0±8,51%) гіпергідрозі (36,7±8,95%), відчутті приливів жару до лиця, верхній половині тулуба, почервонінні шкіри (26,7±8,21%), нудоти (23,3±7,85%), мерзлякуватості, непереносимости холодної погоди (20,0±7,43%), червоного дермографізму (36,7±8,95%).

6. Оптимальною системою вторинної психопрофілактики розвитку невротичних розладів у працівників вугільної галузі є програма, яка поєднує АТ і відтворення „позитивного образу себе” і самостійно реалізується хворим після закінчення стаціонарного етапу лікування на протязі року у вигляді самонавіювання двічі на тиждень.

7. Розроблена комплексна система мультимодальної психотерапії і медико-психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного регістра у працівників вугільної промисловості на основі провідних патогенетичних механізмів їх формування, що дозволяє поліпшити показники медичної і соціальної ефективності і підвищити рівень якості життя. Встановлена висока ефективність поєднання гипносугестивної, когнітивної та особистісно-орієнтованої психотерапії в комплексному лікуванні непсихотичних розладів невротичного регістра у працівників вугільної промисловості: в 78% випадків у шахтарів; у 82% випадків у працівників наземного персоналу.

Публікації автора:

1. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Проблема невротических расстройств у работников угольной промышленности //Український медичний альманах. – 2001. – № 6. – С. 109-111. Здобувачем особисто зроблено набір матеріалу, проведено статистичну обробку, зроблено наукові висновки.

2. Григорович Г.О. Система диференційованої психотерапії робітників вугільної промисловості, хворих на невротичні розлади // Український вісник психоневрології. – 2003, – Т. 11, вип. 4(37). – С. 59 – 61.

3. Григорович Г.О. Терапевтичні модулі стосовно порушень психічної сфери у робітників вугільної промисловості //Архів психіатрії. – 2004. – т. 10, № 2(37). – с. 44-45.

4. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной промышленности, работающих в экстремальных условиях // Архів психіатрії. – 2005, – Т. 11, № 3(42). – С. 98 – 102.

5. Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной промышленности // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1(30) (додаток). – С. 173.

6. Григорович А.А. Клиника невротических расстройств у шахтеров // Архів психіатрії. – 2002. – № 3(30). – С. 188.

7. Григорович А.А. Диагностика и реабилитация невротических расстройств у работников угольной промышленности //Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології: Матер. наук.-практ. конф. неврологів, психіатрів і наркологів України, присвяченої 100-річчу з дня заснування Чернівецької обласної психіатричної лікарні // Чернівці, 2002. – С. 107–108.

8. Григорович А.А. Клиника невротических расстройств у шахтеров // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Матер. науч.-практ. конф., посвященной 15-летию кафедры сексологии и медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного образования). – Харьков, 2002. – С.77–79.

9. Григорович А.А. Непсихотичні розлади психіки у шахтарів / Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених 22 листопада 2005 р. – Харків, 2005. – С. 26.