У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове розв’язання проблеми порушення загальної та сексуальної комунікації розлучених чоловіків. Проблему розв’язано з позицій системного підходу до вивчення особистісних, невротичних та сексуальних розладів, причин, механізмів розвитку та клінічних форм порушення сексуального здоров’я розлучених чоловіків з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції. У всіх розлучених самотніх чоловіків є наявними виражені акцентуації характеру, які не сприяють комунікації, найчастіше (76±5%) педантичного, тривожного та застряваючого, а також збудливого та дистимічного типів. Формування акцентуйованих рис посилювалося здобутим пацієнтом неправильним вихованням, особливо вихованням в умовах підвищеної моральної відповідальності (53±5%). У всіх чоловіків діагностуються невротичні розлади, що відповідають за формою рисам особистості: переважно нав’язливі думки або розміркування та коїтофобія (73±5%), рідше неврастенія, соматизований та іпохондричний розлади (28±4%). Причинами розлучення в обстежених чоловіків були у 77±4% подружніх пар сексуальна дезадаптація й у 23±4% – порушення міжособистісних стосунків подружжя. В усіх випадках розлучення сталося з ініціативи дружини.
Самотність чоловіків після розлучення була зумовлена їхньою комунікативною неспроможністю, пов’язаною з такими особистісними відмінностями, як песимізм, замкнутість, знижена самооцінка й невпевненість у собі; нетовариськість, залежність та уникання "боротьби", уникання як основна стратегія психологічного захисту у спілкуванні; низький рівень потреби у відчуттях та їх пошуку і, як наслідок, дуже високий (43,4 бала) рівень суб’єктивного відчуття самотності; фемінінна статеворольова поведінка на соціогенному рівні. Ці відмінності особистості за наявності негативного сексуального досвіду в першому шлюбі перешкоджали пошуку сексуальної партнерки. 4. У розлучених самотніх чоловіків порушено практично всі інтегральні критерії сексуального здоров’я: мають місце ретардація психосексуального розвитку (82±4%) й сукупні асинхронії статевого дозрівання (86±4%); трансформація статеворольової поведінки; недостатня й неправильна поінформованість у питаннях сексу; дисгармонійні типи сексуальної мотивації та сексуальної культури; слабка або послаблена середня статева конституція. У всіх чоловіків спостерігається еректильна дисфункція, що в 12±4% випадків сполучається з передчасною еякуляцією. У разі сукупного порушення всіх компонентів та складових сексуального здоров’я безпосередньою причиною сексуальної й міжособистісної дезадаптації розлучених самотніх чоловіків є стрижневе ураження психологічного компонента внаслідок внутрішньоособистісного конфлікту та психічної складової біологічного компонента в результаті наявності невротичного розладу. 5. У розлучених чоловіків без партнерки спостерігаються два типи порушення сексуального здоров’я. Перший тип (23±4%) – порушення спілкування з жінками, який включає комунікативну форму дезадаптації, і другий тип (77±4%) – сексуальний розлад, що об’єднує чотири його форми: сексуальний фобічний невроз у вигляді коїтофобії (19±4%), невроз очікування сексуальної невдачі (23±5%), паторефлекторну (17±4%) та конституціональну (40±6%) форми сексуальної дисфункції. 6. Психотерапевтична корекція невротичних сексуальних розладів і самотності розлучених чоловіків має являти собою систему, що складається з чотирьох компонентів – інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного, і грунтуватися на принципах комплексності, етапності, послідовності, диференційованості та індивідуалізації. На різних етапах психокорекції використовували адекватні в кожному випадку методи: когнітивну, раціональну, групову психотерапію, ауто- й гетеросугестію, рольовий психосексуальний, комунікаційний, сексуально-еротичний тренінги, а також персоналістичну психотерапію з тренінгом особистісного зростання. У результаті проведення розробленої системи невротичні розлади було ліквідовано в усіх чоловіків, нормалізація сексуальної функції досягнута у 89±5%, і всі пацієнти позбавилися від самотності, знову одружившись (79±4%) або вступивши в сексуальний зв’язок. 7. Психопрофілактика розлучень і самотності чоловіків повинна мати системний характер і грунтуватися на тих самих принципах, що й психотерапевтична корекція. До того ж у підготовці молодих людей до створення сім’ї основна роль має належати сексологам і психологам, завданням яких є вироблення у молоді розуміння відповідальності у шлюбі і вміння правильно розв’язувати конфліктні ситуації, що виникають у сім’ї. |
