Черкас Наталія Ігорівна. Несировинний експорт України і його макроекономічне стимулювання : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2009.
Анотація до роботи:
Черкас Н.І. Несировинний експорт України і його макроекономічне стимулювання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню структурно-функціональних факторів стимулювання несировинного експорту в Україні. У проведеному дослідженні розглядається вплив макроекономічної політики на структурні характеристики експорту, проаналізовані засоби оптимізації структури експорту в теоретичних моделях вирівнювання платіжного балансу. Проведено компаративний аналіз інструментів збільшення несировинного експорту в різних економічних системах. На підставі розробленої статистичної структурної моделі досліджено чинники несировинного експорту та оцінено дієвість стимулювання технологічного експорту як фактора економічного зростання. Продемонстровано негативний вплив девальвації гривні на збільшення технологічного експорту. Обґрунтовано пряму залежність технологічного експорту від технологічного імпорту, покращення сальдо бюджету, збільшення ПІІ, зниження процентної ставки та інфляції, обмеження темпів зростання пропозиції грошової маси. Запропоновано рекомендації щодо шляхів покращення динаміки несировинного експорту в Україні, що стосуються корекції макроекономічної політики, застосування інституційних заходів та регіональної диверсифікації зовнішньоторговельних потоків.
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування комплексу макроекономічних, організаційних заходів та інституційного забезпечення стимулювання несировинного експорту. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Формування ефективної структури експорту з переважанням високотехнологічної продукції, яку визначають сучасні тенденції попиту на світових ринках, є важливим джерелом забезпечення сталого економічного зростання. У світовій практиці існує чималий досвід використання заходів стимулювання несировинного експорту. Найбільш обґрунтованою є макроекономічна політика, що включає зміцнення грошової одиниці, фіскальну дисципліну, обмежену пропозицію грошової маси. Реалії низькоінфляційного середовища визначають прийнятні показники процентної ставки і сприяють структурним змінам на користь несировинного сектору. Відповідно до теоретичних підходів вирівнювання платіжного балансу, практичні рекомендації для зростання несировинного експорту передбачають: обмеження абсорбції, зміцнення грошової одиниці, рестрикційну фіскальну політику, зменшення залежності від споживчого імпорту та інноваційно-орієнтовану промислову політику.
2. Доцільними, як показує досвід країн Південно-Східної Азії, є наступні заходи стимулювання несировинного експорту України: підтримання цінової і грошової стабільності, стримування інфляції, формування структурних пріоритетів для залучення ПІІ, створення зон пріоритетного розвитку з орієнтацією на експорт технологічної продукції, його преференційне кредитування та податкове заохочення, сприяння підвищенню заробітної плати та її диференціації залежно від кваліфікації працівника, створення сучасної інфраструктури. З досвіду країн ЦСЄ, ефективними є інвестування у фундаментальні та прикладні наукові дослідження, державна підтримка регіонального інноваційного розвитку, підтримка інноваційної діяльності малого та середнього бізнесу.
3. Сировинна та низькотехнологічна структура українського експорту створює низку загроз та небезпек, серед яких висока залежність від світової кон’юнктури, низька додана вартість, що знижує купівельну спроможність внутрішнього ринку, невисока конкурентоспроможність. Вітчизняні проблеми спричиняються як заниженим обмінним курсом гривні, так і низкою нецінових факторів, таких як незначна державна підтримка експорту, утруднений доступ до світової інфраструктури міжнародного маркетингу, невідповідність вітчизняної продукції міжнародним стандартам. Тому цілком доречно пов’язати перспективу подальшого збільшення несировинного експорту України із відповідним коригуванням макроекономічної політики та покращенням маркетингової роботи на зовнішніх ринках.
4. Для забезпечення зростання несировинного експорту, як показує емпіричний аналіз, необхідно відмовитись від підтримки заниженого курсу гривні. Поміркована ревальвація гривні, яку підтримано профіцитом бюджету (або принаймні збалансованим бюджетом), дозволить переорієнтувати інвестиції на високотехнологічні галузі та стане перешкодою прогресуючій деградації науково-технологічної сфери. Отримані дисертантом результати переконливо свідчать, що інноваційна модель є несумісною як з девальвацією гривні, так і послабленням фіскальної дисципліни. Згідно з емпіричними оцінками, сприятливими для збільшення технологічного експорту є зростання технологічного імпорту, збільшення ПІІ, зниження процентної ставки та інфляції, обмеження темпів зростання пропозиції грошової маси. Таким чином переорієнтація на виробництво та експорт несировинної продукції вирішальною мірою залежить від підтримання цінової та грошової стабільності (з урахуванням доцільності поміркованого зміцнення грошової одиниці) засобами рестрикційної фіскальної і монетарної політики.
5. Практичні пропозиції щодо збільшення несировинного експорту вбачаються у наступному: а) кероване зміцнення грошової одиниці; б) дотримання профіциту бюджету та ефективної фіскальної політики; в) зниження процентної ставки за допомогою антиінфляційної монетарної політики; г) залучення ПІІ у пріоритетні технологічні галузі; д) зменшення неінвестиційного імпорту фіскальними інструментами; ж) обмеження протекціонізму сировинних галузей; з) географічна переорієнтація експорту на країни Східної Європи, що передбачає підвищення вимог до продукції і конкуренції за якісними, а не ціновими показниками та к) розроблення стратегії розвитку регіональної конкурентоспроможності.
6. Модель технологічного розвитку територіальної одиниці повинна передбачати: а) створення державними силами необхідної інфраструктури, що дозволяє залучати інвесторів, які мають потенціал і досвід інноваційної діяльності; б) подальше зниження витрат на впровадження інновацій, яке дає змогу нейтралізувати агломераційний ефект та досягти вищого темпу економічного зростання; в) встановлення мінімального “порогу” експорту технологічної продукції з території ВЕЗ (не менше 80 %). В сучасних умовах оптимальною є орієнтація на ринки країн ЦСЄ, що створює можливості для поступового переходу від сировинної спеціалізації до зростання технологічного експорту. Експортна орієнтація на ринки Росії та країн СНД забезпечує стабільний попит на продукцію з низьким технологічним рівнем та, відповідно – послаблює мотивацію для модернізації національних виробничих потужностей.
7. Окрім створення сприятливих внутрішніх умов для збільшення несировинного експорту, необхідною є комплексна підтримка експортерів, яка повинна включати: а) аналіз політико-економічного середовища, нормативно-правової бази промислових країн; б) консультативні послуги; в) кредитування та страхування експортних операцій; г) маркетингову, фінансову підтримку; д) покращення іміджу країни для більш успішного просування товарів на світовий ринок тощо. Основою несировинного експортного сектору економіки мають стати малі та середні підприємства, які зорієнтовані на інноваційне виробництво.
8. Залучення потужних технологічних інвесторів з числа відомих ТНК дозволить розірвати хибне коло пастки “регіональної депресивності” завдяки створенню високооплачуваних робочих місць, а відповідно – зростання попиту на кваліфіковану робочу силу та стимулювання економічного зростання. Важливим заходом є надання спеціального статусу інвестиціям у пріоритетні технологічні галузі. Саме такі заходи дозволять повною мірою реалізувати регіональні особливості та переваги, якими стосовно західних областей, зокрема Львівської, є близькість до кордонів ЄС, історичні традиції співробітництва та сприятлива кон’юнктура ринку праці.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Черкас Н.І. Технологічний експорт і динаміка економічного зростання в Україні / Н.І.Черкас // Міжнародна економічна політика: Наук. журнал. Вип. 4. / Гол. редактор Д.Г. Лук’яненко. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 5–28. – 1,45 д.а.
Черкас Н.І. Економічне зростання і конкурентоспроможність прикордонних регіонів / Н.І.Черкас // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна, вип. 20. – Львів: вид. ЛКА, 2006. – С. 218–226. – 0,71 д.а.
Черкас Н.І. Інвестиційна привабливість та технологічний розвиток регіонів: європейський досвід / В.О. Шевчук, Н.І.Черкас // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 493–498. – 0,64 д.а. (Особисто автору належить 0,3 д.а.: проаналізовано регіональні інноваційні програми в Україні).
Черкас Н.І. Дослідження ефективності зовнішньої торгівлі як чинника стимулювання промислового виробництва / Н.І.Черкас //Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европии в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. – Сборник научных трудов. – Свиштов-Донецк: ДонНУ-СА. – 2006. – C. 521-526. – 0,50 д.а.
Черкас Н.І. Лібералізація зовнішньої торгівлі як чинник підвищення конкурентоспроможності експорту / Н.І.Черкас// Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна, вип. 23. – Львів: вид. ЛКА, 2006. – С. 218–221. – 0,32 д.а.
Черкас Н.І. Обмінний курс, сальдо бюджету та структурні зрушення в українській економіці / Н.І. Черкас //Економіст. – 2007. – № 1. – C. 38–42. – 0,91 д.а.
Черкас Н.І.Монетарні ефекти платіжного балансу і ремонетизація української економіки / В.О. Шевчук, З.А. Атаманчук, Н.І. Черкас // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 3(4). – C. 67-75. – 1,17 д.а. (Особисто автору належить 0,4 д.а.: досліджено монетарні ефекти платіжного балансу в Україні).
Черкас Н.І. Прямі іноземні інвестиції як чинник розвитку технологічного сектора економіки / Н.І. Черкас // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансово-економічні системи: трансформація та євроінтеграція (Зб. наук. праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2007. Вип. 1(63). – С. 166-172. – 0,38 д.а.
Черкас Н.І.Вплив динаміки промислового виробництва регіону та географії зовнішньої торгівлі на технологічний експорт / В.О. Шевчук, Н.І. Черкас // Регіональна економіка. – 2008. – № 2. – С. 34-43 – 0,65 д.а. (Особисто автору належить 0,35 д.а.: розраховано індекси промислового виробництва регіонів).
В інших виданнях:
Черкас Н.І. „Пастка депресивності” прикордонного регіону як перешкода на шляху підвищення його конкурентоспроможності / В.О. Шевчук, Н.І. Черкас // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція: Матеріали XV міжнар. наук. практ. конф. Ч.І., 11-12 травня 2006 р. – Чернівці, 2006. – С. 131-134. – 0,21 д.а. (Особисто автору належить 0,1 д.а.: запропоновано напрями та механізми подолання регіональної пастки „депресивності”).
Черкас Н.І. Інтеграція в європейські та євроатлантичні структури як шлях до оптимізації структури зовнішньої торгівлі України / Н.І. Черкас // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Матеріали ІІІ міжнар. наук. практ. конф. Т.1., 18-19 травня 2006 р. – Луцьк, 2006. – С. 60-63. – 0,30 д.а.
Черкас Н.І. Можливості ренесансу вітчизняних СЕЗ/ВЕЗ на інвестиційно-інноваційній основі в Україні / В.О. Шевчук, Н.І.Черкас // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали міжнар. наук. практ. конф., 11-12 жовтня 2007 р. – Луцьк, 2007. – С. 24-30. – 0,60 д.а. (Особисто автору належить 0,3 д.а.: проілюстровано ефективність функціонування СЕЗ/ВЕЗ на основі експортної орієнтації підприємств).
Черкас Н.І.Євроінтеграція і якість економічного зростання /В.О. Шевчук, Н.І. Черкас // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 66. Ч.1. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка; Інститут міжнародних відносин, 2007. – С. 15-23. – 0,87 д.а. (Особисто автору належить 0,44 д.а.: проаналізовано вплив географічної структури української зовнішньої торгівлі на динаміку технологічного експорту).
Черкас Н. Макроекономічні чинники стимулювання технологічного експорту / Н.І.Черкас // Соціально-економічне гуртування у контексті модернізації транскордонних регіонів: Матеріали міжнар. наук. конф., 21-23 листопада 2007 р. – Жешув, Польща: Жешувський університет, 2008. – С. 265-271. – 0,34 д.а.
Черкас Н.І. Вплив геоекономічної орієнтації на розвиток технологічного сектора в Україні / В.О. Шевчук, Н.І. Черкас // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 71. Ч.2. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2008. – С.135-143. – 0,91 д.а. (Особисто автору належить 0,45 д.а.: оцінено вплив географічної орієнтації українського експорту на показники виробництва та експорту в технологічному секторі).
Черкас Н.І. Роль промислової політики у підвищенні конкурентоспроможності несировинного експорту / Н.І.Черкас // Національні економіки в глобальному економічному просторі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 16-17 квітня 2008 р. – К.: Університет економіки та права “Крок”, 2008. – С. 90-95. – 0,22 д.а.
