Анотація до роботи:

Клиса М.М. Неспецифічна резистентність і корекція специфічної терапії при дифтерії у дорослих – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», Київ, 2009.

У дисертації поряд з характеристикою клінічної картини дифтерії, що спостерігалася в 1991-1999 р.р. у дорослих людей, представлений аналіз терапевтичної ефективності загальноприйнятих "середніх" і збільшених у порівнянні з ними в 1,5-2 рази доз ПДС, а також результати досліджень ряду показників неспецифічної резистентності: імуноглобулінів, ЦІК, сульфгідрильних груп у сироватці крові та мікробіцидної активності нейтрофілів.

Відзначено значну частоту тяжкої форми дифтерії в дорослих (летальність 7,3%), обумовлену відсутністю або низьким рівнем захисного імунітету, нерідким розвитком дифтерії на тлі супутніх захворювань. Установлено недоцільність збільшення доз ПДС, у порівнянні із загальноприйнятими, тому що надлишкові дози протидифтерійної сироватки не забезпечують скорочення тривалості симптомів хвороби, але сприяють збільшенню частоти ускладнень.

Установлено, що збільшення активності ЛФН і ЛДГ, а також зниження концентрації катіонних білків у нейтрофілах, гальмування завершеності фагоцитозу, зменшення концентрації сульфгідрильних груп і збільшення ЦІК у сироватці крові можуть бути об'єктивними критеріями тяжкості захворювання та повноти видужання, а також можливості ускладнень.

В дисертаційній роботі вирішені актуальні проблеми медицини щодо дослідження неспецифічної резистентності та корекції специфічної терапії у дорослих хворих на дифтерію на основі комплексної оцінки та вивчення клініко-патогенетичних особливостей захворювання під час терапії різними дозами ПДС в період епідемії 1991-1999 рр. у м. Донецьку та області. Показано недоцільність застосування надлишкових доз ПДС і розроблені додаткові тести для характеристики тяжкості захворювання.

1. Епідемія дифтерії 1991-1999 рр. в Донецьку та області, яка виникла на фоні низького антитоксичного імунітету, характеризується переважним поширенням серед дорослих людей, на тлі хронічних захворювань, значною частотою тяжких форм (49,4%) і високою летальністю (7,3%).

2. Результат захворювання й частота ускладнень при дифтерії в значній мірі визначається строками госпіталізації й початку специфічної терапії. Введення надлишкових доз ПДС, що перевищують загальноприйняті "середні" дози в 1,5-2 рази, не забезпечує прискорення реконвалесценції, але може сприяти збільшенню в 2-3 рази частоти ускладнень з боку серця, нервової системи та нирок.

3. При дифтерії відбувається істотне збільшення в крові концентрації імунних комплексів, у тому числі найбільш агресивних - "дрібномолекулярних". Збільшення їхньої концентрації в 1,4 рази (26,4±3,1 ум. од.) виявляється при середньо-тяжкій дифтерії мигдаликів, майже у два рази (40,2±2,1 ум. од.)– при розповсюдженій середньо-тяжкій формі, та тяжкій дифтерії ротоглотки без набряку або з набряком підшкірної клітковини шиї (39,1±1,8 і 36,4±2,4 ум. од). Нормалізація рівня імунних комплексів не наступає в період ранньої реконвалесценції.

4. У сироватці крові хворих на дифтерію з перших днів захворювання відповідно до тяжкості відбувається зменшення концентрації вільних сульфгідрильних груп (від 45,0±1,4 до 20,07±0,83, якщо норма 51,8±0,79 Мкмоль%). При цьому у хворих з розповсюдженою дифтерією ротоглотки (середньо-тяжкий перебіг) і тяжким перебігом рівень сульфгідрильних груп залишається низьким навіть через місяць від початку хвороби, у період ранньої реконвалесценції та складає 46,4±1,8 – 33,4±1,5 Мкмоль%.

5. Відповідно до тяжкості запального процесу й токсикозу виявлена активація лактатдегідрогенази в середньому в 1,3 рази при тяжкій, в 1,4 рази при гіпертоксичній дифтерії та особливо – лужної фосфатази, активність якої зросла в 3,7-4 рази при легких, в 6-7 разів при середньо-тяжких і в 7-8 разів при тяжких формах дифтерії. Визначення в динаміці лужної фосфатази в нейтрофілах дозволяє об'єктивно характеризувати тяжкість патологічного процесу, прогнозуючи ускладнення, а також ступінь відновлення в період реконвалесценції.

6. Виявлені при обстеженні хворих на дифтерію закономірні зміни мікробіцидних властивостей нейтрофілів периферичної крові, збільшення в крові дрібномолекулярних імунних комплексів і зменшення концентрації вільних сульфгідрильних груп, що володіють дезінтоксикаційною активністю, є істотними ланками патогенезу дифтерії та можуть бути передумовою для цілеспрямованої корекції патогенетичної терапії.

Публікації автора:

1. Клыса Н.М. Исследование метаболизма нейтрофилов крови при дифтерии / Н.М. Клыса // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1993. - Т.2. - № 1. - С. 60 - 62.

2. Бондарев Л.С. Ошибки в распознавании и дифференциальная диагностика дифтерии / Л.С. Бондарев, Н.М. Клыса // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1994. - Т.3. - № 2. - С. 197-199 (здобувачем була здійснена курація хворих, історії хвороби котрих узагальнені в цій статті).

3. Клиса М.М. Стан мікробоцидної системи нейтрофілів крові при дифтерії / М.М. Клиса // Інфекційні хвороби. - 1998. - № 1. - С. 18-21.

4. Клыса Н.М. Определение свободных сульфгидрильных групп сыворотки крови при дифтерии / Н.М. Клыса // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2007. – Т.8. - №2. – С. 259-260.

5. Бондарев Л.С. Дифтерия у взрослых: метод. рекомендации / Л.С. Бондарев, Н.М. Клыса. - Донецк, 1995. - 36 с (здобувачем було здійснено підбір та аналіз літератури, присвячений порушеним питанням).

6. Синдромная терапия экстремальных состояний в инфектологии. Учебное пособие для иностранных студентов 6 курса / [Казаков В.Н., Курапов Е.П., Клыса Н.М., Минина К.З., Бондарев Л.С.и др.] - Донецк, 1995 г. - 158 с (здобувач приймав участь в підготовці розділу посібника, у котрому представлені рекомендації по лікуванню хворих з токсичними формами дифтерії).

7. Клыса Н.М Метаболизм нейтрофилов крови при дифтерии / Н.М. Клыса // Актуальные вопросы гигиены и эпидемиологии Донбасса. Тезисы докладов научно-практической конференции 28 мая 1993 г. - Донецк, 1993. - С. 191.

8. Коррекция лечения при дифтерии с учетом неспецифической резистентности организма. / [Домашенко О.Н., Бондарев Л.С., Крюкова С.А., Клыса Н.М.] // Тези доповідей ІV з'їзду інфекціоністів України «Проблеми діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб» - Київ, 1993. - С. 30-31 (здобувачем були проведені дослідження та аналіз показників неспецифічної резистентності хворих на дифтерію).

9. Клыса Н.М. Клинические проявления дифтерии у взрослых / Клыса Н.М. // Тезисы докладов научной конференции «Вклад молодых ученых-медиков в решение проблем качества оказания медицинской помощи населению крупного промышленного региона» - Донецк, 1993. - С. 45.

10. Бондарев Л.С. Анализ причин летальности при дифтерии / Л.С. Бондарев, Н.М. Клыса // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини. -Донецьк, 1994. - Ч. ІІІ. - С. 9-12 (здобувачем була вивчена література, присвячена розглянутому питанню; була здійснена курація хворих, історії хвороби котрих проаналізовані в цій статті).

11. Клыса Н.М. Комплексная патогенетическая терапия при дифтерии / Н.М. Клыса // Тез. докл. юбилейной конференции, посвященной 75-летию проф. Л.Г.Завгороднего. - Донецк, 1994. - Ч. ІІ. - 35-36.

12. Клыса Н.М. Ошибки и дифференциальная диагностика дифтерии у взрослых / Н.М. Клыса //Тез. докл. ХІ обл. науч. конф. морфологов, посвященной 60-летию зав. каф. нормальной анатомии, д.м.н., проф. Г.С.Кирьякулова. - Донецк, 1994. - С. 94.

13. Клыса Н.М. Функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов крови при дифтерии / Н.М. Клыса // Тез. докл. ХІ обл. науч. конф. морфологов, посвященной 60-летию зав. каф. нормальной анатомии, д.м.н., проф. Г.С.Кирьякулова. - Донецк, 1994. - С. 93.

14. Стан імунітету і тяжкість перебігу дифтерії / [Заплотна Г.О., Прилуцький О.С., Жидкіх В.М., Клиса М.М., Чебаліна О.А., Слюсар О.О., Салонікіді Г.І., Савицька А.С.] // Актуальні питання клінічної інфектології. Vз'їзд інфекціоністів України. - Тернопіль. - 1998. - С. 234-235 (Здобувачем було проведено аналіз показників мікробіцидної системи нейтрофілів у хворих на дифтерію).

15. Аналіз ефективності різних доз антитоксичної сироватки при дифтерії в дорослих / [Бондарєв Л.С., Сотник Ю.П., Клиса М.М., Бабаєв Ю.Я.] // Актуальні питання клінічної інфектології. V з'їзд інфекціоністів України. - Тернопіль. - 1998. - С. 211-213 (здобувачем були проведені клінічні обстеження хворих на дифтерію, здобувач приймав участь в аналізі статистичних даних, що характеризують ефективність різних доз ПДС, збирав літературу, присвячену даному питанню).

16. Бондарєв Л.С. Застосування специфічного алогенного імуноглобуліну в комплексному лікуванні дорослих, хворих на дифтерію / Л.С. Бондарєв, О.О. Слюсар, М.М. Клиса // Вікові особливості інфекційних хвороб. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації Інфекціоністів України (28-29 квітня 1998 р., м. Мукачево). - Тернопіль- Київ, 1998. - С.14-15.(здобувачем були проведені в динаміці спостереження, клінічні обстеження хворих на дифтерію, що отримували алогенний імуноглобулін, досліджено показники мікробіцидної активності нейтрофілів).

17. Клиса М.М. Пармідін у комплексній патогенетичній терапії при дифтерії в дорослих / М.М. Клиса // Вікові особливості інфекційних хвороб. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації Інфекціоністів України (28-29 квітня 1998 р., м. Мукачево). - Тернопіль- Київ, 1998. - С. 65-66.

18. Клиса М.М. Мікробоцидна система нейтрофілів і ціркулюючі імунні комплекси при дифтерії / М.М. Клиса // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: VI з’їзд інфекціон. Укр. (Одеса, 25-27.09.2002) – Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002. – С. 134-135.

19. Бондарєв Л.С. Клінічний перебіг дифтерії в осіб середнього і похилого віку / Л.С. Бондарєв, М.М. Клиса, Г.І. Салонікіді // Керовані інфекції: Мат. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (14-15 травня 2003 р.). – Івано-Франковськ, 2003. – С. 17-18 (здобувачем була здійснена курація хворих, історії хвороби котрих узагальнені в цій статті).