Куріліна Тетяна Валеріївна. Неонатальна адаптація новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного генезу (патогенез, профілактика та лікування перинатальних пошкоджень) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2006. — 382арк. — Бібліогр.: арк. 334-382.
Анотація до роботи:
Куріліна Т.В. Неонатальна адаптація новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу (патогенез, профілактика та лікування перинатальних пошкоджень). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена питанням патогенетичного обґрунтування і розробки системи діагностики, прогнозування, профілактики та лікування перинатальної полісистемної патології у дітей від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу.
Розроблена концепція про важливу роль порушень енергетичного обміну, накопичення ексайтотоксичних амінокислот, розладів глутатіонової антиоксидантної системи, інтенсифікації спонтанної та металкаталізуємої окисної модифікації білків та особливостей гормонального гомеостазу у розвитку перинатальних гіпоксичних пошкоджень у немовлят за умов звичного невиношування вагітності ендокринного ґенезу у їх матерів. Виявлені особливості розвитку немовлят першого року життя за даними катамнезу.
Визначено роль особливостей енергетичного метаболізму, стану системи антиоксидантного захисту та процесів перекисного окислення білків у зриві компенсаторно-пристосовних механізмів у глибоко недоношених новонароджених гестаційного віку 30-32 та 26-28 тижнів.
Визначені біохімічні маркери, які мають вирішальне значення для ранньої діагностики розвитку гіпоксичних пошкоджень, створений алгоритм встановлення фази метаболічної адаптації та прогнозування перинатальної полісистемної патології у новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності. Науково обґрунтований і розроблений патогенетично орієнтований диференційований комплекс лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів для дітей у разі звичного невиношування вагітності у матерів, показано його ефективність.
У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці системи медичних заходів з оптимізації розвитку немовлят від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу на підставі створення нової концепції патогенезу гормонально-метаболічних механізмів розвитку перинатальних гіпоксичних пошкоджень та сучасних діагностичних алгоритмів і диференційованих комплексів їх профілактики та лікування, що сприятиме зниженню частоти перинатальної патології та інвалідізації дітей.
1. Новонароджені від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу відносяться до групи високого ризику щодо розвитку перинатальних пошкоджень, які обумовлені особливостями формування їх гормонально-метаболічного гомеостазу на етапах раннього онтогенезу за умов дезінтеграції нейроендокринної регуляції плодово-плацентарного комплексу, що призводить до високої частоти гестаційних ускладнень та визначає характер неонатальної адаптації і стан здоров’я дитини в подальшому.
2. Перебіг періоду ранньої неонатальної адаптації у дітей, які народились у таких матерів навіть за відсутності загрози переривання вагітності, характеризується підвищенням частоти розвитку жовтушного, набрякового синдромів та гастро-інтестінальних розладів, порушенням терморегуляції, розвитком транзиторної неврологічної дисфункції та синдрому пригнічення. Серед новонароджених від матерів, які отримали лікування токолітиками, відмічається висока частота формування затримки внутрішньоутробного розвитку, підвищення частоти геморагічного та набрякового синдромів, мікроциркуляторних розладів, СДР, синдрому пригнічення. У новонароджених від матерів, які отримали прогестини у комплексі лікування, виявлено високу частоту розвитку синдрому нервово-рефлекторної збудливості, алергічних реакцій, ознаки морфо-функціональної незрілості.
3. Енергетичний метаболізм у доношених новонароджених у разі сприятливого перебігу вагітності в перші дні життя характеризується активацією анаеробного гліколізу та парадоксально високою активністю ензимів ЦТК, підвищенням інтенсивності катаболічних процесів та накопиченням нейроспецифічних трансмітерів. Доношені діти, матері яких отримали токолітики, відрізняються високою інтенсивністю катаболізму з інтенсифікацією анаеробного гліколізу та гальмуванням аеробного окислення у ЦТК, що свідчить про фазу виснаження компенсаторних механізмів. У доношених новонароджених, матері яких застосовували прогестини, виявлено високий рівень анаеробних процесів та активацію додаткових шляхів синтезу субстратів.
4. На кінець першого тижня у всіх доношених новонароджених зберігаються ознаки підвищеного катаболізму та високої активності як анаеробного, так і аеробного окислення у ЦТК, що свідчить про затримку фази напруження з лімітацією швидкого реагування на несприятливі впливи у пізньому неонатальному періоді. Найбільшу дисоціацію різних ланок енергетичного обміну виявлено у дітей, матері яких отримали токолітики, що збільшує ризик виснаження у них компенсаторно-пристосовних механізмів.
5. Особливості функціонування глутатіонової антиоксидантної системи, активності каталази, спонтанної та металкаталізованої окисної модифікації білків свідчать про наявність у доношених новонароджених оксидативного стресу, як наслідок гіпоксичного внутрішньоутробного впливу та ішемічно-реперфузійного ураження, що обумовлюють порушення енергетичного обміну та активацію вільнорадикального окислення. Найбільша розбалансованість АОС з активацією глутатіонової системи та пригніченням каталази визначається у дітей, матері яких отримали токолітики. У новонароджених, матері яких отримали прогестини, спостерігається активація селен-залежної ланки глутатіонової АОС, що свідчить про високу інтенсивність перекисних процесів.
6. Гестаційні ускладнення (плацентарна недостатність, фетальна гіпоксія, інтранатальна асфіксія) надають визначальний вплив на співвідношення продуктів пероксидації білків, інтенсивність якої в перші дні життя у доношених новонароджених значно підвищена за рахунок спонтанної окисної модифікації білків з відсутністю патологічних змін металкаталізованої пероксидації завдяки компенсаторній активації АОС.
За умов неускладненої вагітності у доношених новонароджених виявлено значне підвищення концентрації кислоторозчинних пептидів внаслідок прихованого хронічного гіпоксичного впливу з інтенсивними процесами деградації білків. У дітей, матері яких отримали токолітики, встановлено суттєве підвищення концентрації кислоторозчинних пептидів та фенілгидразонів основного походження, як прояву поєднаного впливу внутрішньоутробної та інтранатальної гіпоксії. У відповідь на гострий гіпоксичний вплив у новонароджених, матері яких отримали прогестини, підвищується переважно утворення фенілгідразонів основного походження, як агрегатів білкових сполук.
7. Виснаження резервних механізмів протистояння пероксидації на кінець першого тижня життя супроводжується підвищенням інтенсивності процесів утворення кислоторозчинних пептидів при металкаталізованому окисленні білків. Найбільш низькі показники визначаються у дітей від матерів, які отримали прогестини.
8. У новонароджених в перші дні життя, навіть за умов неускладненої гестації, визначається дисбаланс гіпофізарно-тиреоїдної системи, порушення продукції пролактину, кортизолу. У дітей від матерів, які отримали токолітики, встановлено пригнічення синтезу ТТГ, пролактину та тирозинів, надмірну активацію наднирників. У новонароджених, матері яких отримали прогестини, спостерігається більш оптимальна гормональна перебудова. На кінець раннього неонатального періоду у всіх дітей наявний гормональний дисбаланс, що свідчить про збереження метаболічних розладів, обумовлює розвиток пізніх ускладнень та доцільність диспансерного спостереження протягом перших років життя.
9. Характер гормонально-метаболічної адаптації доношених новона-роджених за умов звичного невиношування з наростанням ступеня тяжкості асфіксії залежить від наявності резервів опору негативному впливові, які визначаються повноцінністю функціонування материнсько-плацентарного комплексу протягом періоду раннього онтогенезу.
10. Недоношені діти від матерів зі звичним невиношуванням вагітності підпадають під вплив комплексу пошкоджуючих факторів: пренатальної гіпоксії, інтранатальної асфіксії та неонатальної реперфузії на тлі морфо-функціональної незрілості. Новонароджені гестаційного віку 30-32 тиж. відрізняються розвитком лактат-ацидозу з високою інтенсивністю ферментів ЦТК за рахунок активації додаткових шляхів продукції енергетично ємних сполук та утилізації продуктів інтенсивного катаболізму, початковою компенсаторною активацією з наступним виснаженням глутатіонової антиоксидантної системи, високою інтенсивністю окисної модифікації білків. Інтенсивний синтез "хибних" месенджерів обумовлює рецепторну дезінтеграцію функціональних систем, що поглиблюється розвитком ендокринної дисфункції.
11. Недоношені діти гестаційного віку 26-28 тиж. складають групу максимального летального ризику завдяки глибокому пригніченню всіх ланок енергетичного метаболізму, дефіциту субстратів з блокуванням ферментів мітохондріального ферментного комплексу, розладами глутаматного обміну на тлі високого катаболізму, недостатністю протирадикального захисту, високою спонтанною та металкаталізованою пероксидацією білків, що є патогенетичними механізмами зриву пристосовно-компенсаторних механізмів.
12. Розроблено систему організаційних та лікувально-профілактичних заходів для новонароджених від матерів зі звичним ендокринним невиношуванням вагітності, яка включає діагностичний алгоритм визначення фази метаболічного адаптаційного процесу, прогнозування порушень стану новонародженого, диференційований підбір препаратів – регуляторів клітинного метаболізму, індивідуалізовану програму спостереження за немовлятами. Впровадження цієї системи прискорює регресію патологічних синдромів дизадаптації, стабілізує розлади гомеостазу, сприяє покращанню перебігу пізнього неонатального періоду, що дає підстави рекомендувати її для широкого використання в педіатричній практиці.
Публікації автора:
Розділ в колективній монографії "Современные аспекты вскармливания недоношенных детей"// Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных/Под ред.. Знаменской Т.К., Писаревой С.П./ –Київ:,2005.- Глава 12.-С.177-186.
Деякі показники енергетичного обміну у недоношених новонароджених від матерів з вродженими вадами серця// Збірник наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України "Невиношування вагітності".- Київ, 1997.- С.232-235.
Особенности секционных наблюдений новорожденных, умерших в раннем неонатальном периоде на фоне перинатальных гипоксических повреждений/Ещенко Е.И., Задорожная Т.Д., Знаменская Т.К., Никулина Л.И., Жданович А.И., Белявская Т.А.//Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. – Вип.6, част.2.- С.140-142 (набір матеріалу, аналіз анамнезу матерів та клінічного обстеження дітей).
Асфіксія новонароджених: етіологія, діагностика та лікування// Перинатологія та педіатрія.- 1999.- № 1.- С.17-20 (співавт.: Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., , Жданович О.І., Антипкіна Н.Ю.) (визначені основні чинники розвитку асфіксії у новонароджених, проведено аналіз лікувальних заходів).
Циклазна система і простагландини та їх роль в процесі метаболічної адаптації новонароджених від здорових матерів//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№ 2.-С.18-19 (співавт.: Шевченко Л.І., Тараховський М.Л., Знаменська Т.К., Медведенко Г.Ф., Жданович О.І.) (проведено набір матеріалу та інтерпретація результатів).
Роль гормону фетоплацентарного комплексу у становленні ранньої неонатальної адаптації новонароджених//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.- № 3.-С.5-6 (співавт.: Шевченко Л.І., Знаменська Т.К., Жданович О.І.) (проведено узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).
Стан вуглеводного обміну та вміст нікотинамідних коферментів у здорових новонароджених та при гіпоксії// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№ 1.-С.17-18 (співавт.: Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Медведенко Г.Ф., Жданович О.І.) (аналіз та інтерпретація даних).
Гіпоксія і стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у дітей, народжених від матерів з екстрагенітальними захворюваннями// Лікарська справа.-2000.-№ 6.-С.54-57 (співавт.: Медведенко Г.Ф., Знаменська Т.К., Жданович О.І., Шевченко Л.І., Білявська Т.О.) (проведено набір матеріалу, узагальнення отриманих результатів).
Вплив гормональної терапії матері на метаболічну адаптацію новонароджених// Перинатологія та педіатрія.-2001.-№ 1.-С.43-45 (співавт.: Знаменська Т.К., Осинська Л.Ф., Шевченко Л.І.) (інтерпретація та узагальнення отриманих даних).
Состояние гликолиза у новорожденных с гипоксией// Врачебное дело.-2001.-№ 1.-С.93-94 (співавт.: Знаменская Т.К., Шевченко Л.И., Осинская Л.Ф., Медведенко Г.Ф., Заяц С.Н.) (визначено методи дослідження, проведено формулювання висновків).
Вплив гормональних препаратів, які застосовуються з метою пологозбудження та пологоактивації, на гормональний статус новонароджених//Буковинський медичний вісник.-Чернівці, 2001.-№ 2-3.-С.154-155 (співавт.: Писарєва С.П., Знаменська Т.К., Писарєв А.О.) (проведено набір матеріалу, формулювання висновків).
Вплив терапії препаратами прогестивної дії на динаміку соматотропного гормону у новонароджених від матерів із звичним невиношуванням вагітності//Вісник наукових досліджень: додаток "Актуальні питання сучасного акушерства". - Тернопіль,2002.- № 2 (26).- С.157-158.
Роль пролактину і кортизолу в адаптивних реакціях новонароджених від жінок із звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу //Ліки України.-2002.-№11 .-С.21-22.
Вплив антенатальних прогестагенів на особливості енергетичного обміну у новонароджених від матерів із звичним невиношуванням вагітності// Перинатологія і педіатрія.-2002.-№ 4.-С.12-14 (співавт.: Знаменська Т.К., Осинська Л.Ф.) (проведено набір матеріалу, інтерпретація отриманих результатів, формулювання висновків).
Роль модуляторів кисневотранспортної функції крові в енергетичному обміні у новонароджених від матерів із звичним невиношуванням вагітності//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2002.-№ 6 .-С.74-77 (співавт.: Осинська Л.Ф.) (набір матеріалу, обробка отриманих результатів, формулювання висновків).
Антенатальні прогестагени: вплив на особливості енергетичного метаболізму у новонароджених//Ліки України.-2002.-№ 12.-С.21-23 (співавт.: Знаменська Т.К., Шевченко Л.І.) (проведено аналіз та узагальнення показників).
Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у новонароджених від матерів із звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу //Буковинський медичний вісник.- 2003.-Том 7, № 1.-С.43-45.
Порівняльна характеристика впливу прогестагенів на гормональний гомеостаз новонароджених//Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 5. -С.76-80.
Особливості динаміки гіпофізарно-тироїдних гормонів у новонароджених від матерів з хірургічною патологією щитовидної залози// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№6.-С.90-91 (співав.: Давидова Ю.В.) (проведений забір матеріалу, інтерпретація результатів неонатальної частини).
Особливості матково-плацентарного та плодового кровотоку у жінок, оперованих на щитовидній залозі, перебіг ранньої неонатальної адаптації їх новонароджених//Перинатологія та педіатрія.-2004.-№ 1.-С.6-9 (Лук’янова І.С., Давидова Ю.В., Дзюба О.М.) (проведення аналізу матеріалу неонатальної частини досліджень, підготовка до друку).
Характер метаболічної адаптації доношених новонароджених від матерів із звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ,2005. - Вип.14, кн.2. - С.164-168 (співавт.: Знаменська Т.К., Костюкова К.О.) (набір матеріалу, узагальнення отриманих даних, формулювання висновків).
Патогенетичні механізми формування перинатальної патології у доношених новонароджених за умов звичного невиношування вагітності у матерів// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2006.-№ 1.-С.5-8.
Стан глутатіонової антиоксидантної системи у доношених новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного ґенезу// Перинатологія та педіатрія.-2006.- № 1(25).-С.27-30.
Спосіб профілактики та лікування недоношених новонароджених та дітей, які народились з низькою масою тіла// Деклараційний патент на винахід № 68224А від 15.07.2004 бюл.№ 7 (співавт.: Пальшин Г.І., Знаменська Т.К., Чарпак Н.) (аналітичний огляд сучасних методів виходжування дітей, формулювання формули патенту, підготовка до друку).
Спосіб лікування постгіпоксичних порушень у новонароджених// Деклараційний патент на корисну модель № 9224 від 15.09.2005, бюл. № 9 (співавт.: Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Лук’янова І.С., Жданович О.І., Лошак О.О., Головченко Л.В.) ( збір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).
Pregnancy period and state of newborns from mothers with miscarriage// European J. of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology: Supplement 15th European Congress of Obst&Gynecol.- Basel, 2000.-Vol.91.-S.31-35 (P.112) (співавт.: Znamenskaya T.) (збір матеріалу, інтерпретація даних, підготовка до друку).
The influence of progestin’s treatment on the dynamics of GSH in newborns from mothers with habitual miscarriage: Abstracts of the 10th World Congress of Gynecological Endocrinology// The official Journals of the International society of Gynecological Endocrinology.- Wroclaw, 2002.-P.46 (співавт.: Znamenskaya T., Pisarev A., Zhdanovich A., Schevchenko L.) (формулювання висновків, підготовка до друку).
