Анотація до роботи:

Галиця В.В. Нейропротективна дія конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів при моделюванні гострого порушення мозкового кровообігу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Державна установа ,,Інститут фармакології та токсикології АМН України”, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню нейропротективної активності серед конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів. У дослідах in vitro та in vivo було виявлено сполуку КО-17 (бензиловий естер 2-(3,4-дигідро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-с]хиназолін-4-іл)оцтової кислоти), яка за силою антиоксидантної, протигіпоксичної та антиамнестичної дії перевищувала фармакологічні стандарти – емоксипін, тіотриазолін та пірацетам. У результаті аналізу «структура-дія» було встановлено, що наявність та сила антиоксидантної, антиамнестичної та протигіпоксичної дії залежить від характеру замісника в триазиновому фрагменті молекули. Визначена ефективна доза (10 мг/кг), вивчена гостра токсичність сполуки КО-17 (ЛД₅₀ 2233 мг/кг при внутрішньошлунковому введенні). Курсове призначення КО-17 у дозі 10 мг/кг тварин з різними експериментальними моделями порушення мозкового кровообігу підвищувало активність СОД, гальмувало накопичення АФГ, КФГ, МДА та нітрит-аніону, збільшувало окислювальну продукцію АТФ у головному мозку (р<0,05). Введення КО-17 експериментальним тваринам зменшувало неврологічні порушення та загибель нейронів сенсомоторної зони кори (р<0,05). За силою нейропротективної активності сполука КО-17 в умовах моделювання порушень мозкового кровообігу вірогідно перевищує тіотриазолін та пірацетам за такими показниками, як зниження неврологічних порушень, емоксипін – за зниженням нітрит-аніону, а за такими показниками, як зниження загибелі нейронів, активність СОД та зниження маркерів ОМБ перевищує тіотриазолін, емоксипін та пірацетам.

У роботі, присвяченій актуальній проблемі сучасної фармакології – пошуку ефективних засобів терапії мозкових інсультів серед нових конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів, на основі експериментальних досліджень in vitro та in vivo встановлена доцільність застосування бензилового естеру 2-(3,4-дигідро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-c]хіназолін-4-іл)оцтової кислоти (сполуки КО-17) як потенційного нейропротективного засобу.

1. У скринінгових дослідженнях in vitro та in vivo серед 23 конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів виявлено сполуку – бензиловий естер 2-(3,4-дигідро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-c]хіназолін-4-іл)оцтової кислоти (КО-17), яка за силою антиоксидантної дії перевищує референтні препарати – тіотриазолін та емоксипін, а за ступенем вираженості протигіпоксичної та антиамнестичної активності – пірацетам та емоксипін.

2. Аналіз взаємозв’язку «структура-дія» серед 23 конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів показав, що наявність та сила антиоксидантної, протигіпоксичної та антиамнестичної активності залежить від характеру замісника у триазиновому фрагменті молекули. Так, введення у положення 4 молекули [1,2,4]триазино[4,3-с]хіназоліл-3-она бензилоксикарбонілметильного радикалу призводить до посилення активності.

3. Пероральне введення КО-17 (у дозі 10 мг/кг) протягом 4 діб щурам з двосторонньою оклюзією сонних артерій та внутрішньомозковим крововиливом призводило до вірогідного зниження (p<0,05) рівня МДА (54%-60%), АФГ (42,3%-70%), КФГ (40%-82%), нітрит-аніону (53,6%-44%), значному підвищенню активності СОД (у 2,5 рази), каталази (200%-112%) та глутатіонпероксидази (124%-56,6%) у головному мозку.

4. Введення КО-17 (у дозі 10 мг/кг) протягом 18 діб щурам з двосторонньою оклюзією сонних артерій, внутрішньомозковим крововиливом та впродовж 9 діб щурам з фотоіндукованим тромбозом судин лобної кори головного мозку призводило до вірогідного зниження летальності тварин на 30%-50%, зменшенню неврологічного дефіциту (на 4-12 балів за шкалою С.P. McGrow), зменшенню кількості апоптично та некротично змінених нейронів (у 2,33 й 1,67 рази) в сенсомоторній зоні кори головного мозку, підвищенню кількості (p<0,05) c-fos-позитивних клітин (у 3,5-2,4 рази).

5. Введення КО-17 (у дозі 10 мг/кг) протягом 4 діб гербілам з односторонньою перев’язкою загальної сонної артерії та щурам з внутрішньомозковим крововиливом призводило до збільшення (р<0,05) окислювальної продукції АТФ (на 53,3%-47%), вмісту малату (на 100%-80%), СДГ (132%-80%), активності цитохром-С-оксидази (на 26%-32%), ГАМК (160%-62%) в головному мозку.

6. За силою нейропротективної активності сполука КО-17 в умовах моделювання порушень мозкового кровообігу вірогідно перевищує тіотриазолін та пірацетам за такими показниками, як зниження неврологічних порушень, емоксипін – за зниженням нітрит-аніону, а за такими показниками, як зниження загибелі нейронів, активність СОД та зниження маркерів ОМБ перевищує емоксипін, тіотриазолін та пірацетам (р<0,05).

7. Механізм нейропротективної дії бензилового естеру 2-(3,4-дигідро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-с]хіназолін-4-іл)оцтової кислоти (КО-17) при експериментальному порушенні мозкового кровообігу, ймовірно, зумовлений здатністю інгібувати АФК, підвищувати активність СОД, знижувати загибель нейронів сенсомоторної зони кори та зменшувати прояви неврологічних порушень.

Публікації автора:

1. Бєленічев І.Ф. Вплив похідного [1,2,4]-триазинону та тіотриазоліну на показники окислювального метаболізму головного мозку за умов моделювання церебральної ішемії в гербілів / І.Ф. Бєленічев, В.В. Галиця, Н.В. Бухтіярова, С.І. Коваленко // Ліки. – 2006. – № 5-6. – С. 47-51. (Особистий внесок здобувача: моделювання гострого порушення мозкового кровообігу за типом ішемічного інсульту, визначення показників вуглеводно-енергетичного метаболізму у тканинах головного мозку, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

2. Губський Ю.І. Антиоксидантна активність конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів в умовах нітрозуючого стресу / Ю.І. Губський, І.Ф. Бєленічев, Є.Л. Левицький, В.В. Галиця, Н.В. Бухтіярова, С.І. Коваленко, Л.П. Бабенко, О.В. Задорина // Укр. біохім. журн. – 2007. – №5. – С. 159-164. (Особистий внесок здобувача: моделювання дослідів in vitro, дослідження антиоксидантної та антирадикальної активності синтезованих речовин, аналіз та узагальнення результатів, участь у написанні статті).

3. Галиця В.В. Похідні [1,2,4]-триазино[2,3-c]- та [1,2,4]-триазино[4,3-c]хіназолінів – перспективні сполуки з антиоксидантною і ноотропною діями / В.В. Галиця, О.Ю. Воскобойник, О.В. Кривошей, І.Ф. Бєленічев, С.І. Коваленко, О.В. Карпенко // Мед. хімія. – 2007. – Т.9, №2. – С. 50-54. (Особистий внесок здобувача: проведення біохімічних досліджень із вивчення антиоксидантної та антирадикальної активності синтезованих речовин in vitro, моделювання умовної реакції пасивного уникання в умовах антероградної амнезії, викликаної атропіном, моделювання та дослідження гіпоксії замкненого простору, аналіз та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку).

4. Бєленічев І.Ф. Експериментальна оцінка нейропротективної дії нового похідного [1,2,4]-триазино[4,3-c]хіназоліну (КО-17) в умовах фотоіндукованої ішемії головного мозку / І.Ф. Бєленічев, Н.В. Бухтіярова, В.В. Галиця, С.І. Коваленко, О.В. Кривошей // Клін. фармація. – 2007. – Т.12, №1. – С. 56-61. (Особистий внесок здобувача: моделювання гострого порушення мозкового кровообігу фотоіндукованою ішемією, проведення тесту УРПУ, «відкрите поле» в щурів з фотоіндукованою ішемією, дослідження неврологічного дефіциту, викликаного фотоіндукованою ішемією, аналіз та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку).

5. Галиця В.В. Вплив конденсованих похідних [1,2,4]-триазино[2,3-с]хіназолінів на деструкцію нейронів кори мозку щурів при моделюванні глутаматної ексайтотоксичності in vitro / В.В. Галиця, І.Ф. Бєленічев, С.І. Коваленко // Мед. хімія. – 2008. – Т.4, №10. – С. 46-51. (Особистий внесок здобувача: моделювання глутаматної ексайтотоксичності, виділення нейрональної суспензії, аналіз та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку).

6. Галица В.В. Сравнительная оценка антиоксидантного действия производного [1,2,4]-триазино[4,3-с]хиназолина, тиотриазолина и эмоксипина в условиях экспериментальной церебральной ишемии / В.В. Галица // Акт. пит. мед. та фарм. науки та прак. – 2008. – Т.2 – С. 196-199.

7. Галиця В.В. Вплив бензилового естеру 2-(3,4-дигідро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-c]хіназолін-4-іл)оцтової кислоти на морфофункціональні показники нейронів сенсомоторної зони кори в щурів з внутрішньомозковим крововиливом / В.В. Галиця // Вісник ЗНУ. Біологічні науки. – 2008. – Т.2. – С 53-58.

8. Галица В.В. Нейропротективные эффекты бензилового эфира 2-(3,4-дигидро-3-оксо-2Н-[1,2,4]-триазино[4,3-c]хиназолин-4-ил)уксусной кислоты (КО-17) в условиях моделирования внутримозгового кровоизлияния / В.В. Галица, И.Ф. Беленичев, С.И. Коваленко // Нейронауки: теор. та клін. аспекти. – 2008. – Т.4, №2. – С. 96-99. (Особистий внесок здобувача: моделювання внутрішньомозкового крововиливу, дослідження неврологічного дефіциту, викликаного ВК, проведення біохімічних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку).

9. Бєленічев І.Ф. Дослідження антиоксидантної активності конденсованих похідних [1,2,4]-триазинонів в умовах моделювання нітрозуючого та оксидативного стресу in vitro / І.Ф. Бєленічев, В.В. Галиця, М.О. Круглікова, С.І. Коваленко // Біологічне окислення в нормі і патології: матеріали міжнар. наук.-практ. конференції 21-22 вересня 2006 р. – Тернопіль, 2006. Т.8, №3. – С. 138.

10. Беленичев И.Ф. Производные [1,2,5]-триазинона – перспективные нейропротективные средства / И.Ф. Беленичев, В.В. Галица, И.В. Сидорова, С.И. Коваленко // Тези доповідей ІІІ Національного з’їзду фармакологів України «Фармакологія 2006 – крок у майбутнє». – Одеса, 2006. – С. 23.

11. Галиця В.В. Похідні [1,2,4]-триазино[2,3-с]- та [1,2,4]-триазино[4,3-с] хіназолінів – перспективні ноотропні засоби / В.В. Галиця, О.Ю. Воскобойнік, О.В. Кривошей, І.Ф. Бєленічев, С.І. Коваленко, О.В. Карпенко // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок. Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Харків, 12-13 жовтня 2006 р. – Харків, 2006. – С. 8-9.

12. Галица В.В. Поиск средств коррекции когнитивно-мнестических нарушений среди конденсированных производных [1,2,4]-триазинонов / В.В. Галица, И.Ф. Беленичев, С.И. Коваленко // Фармакология – практическому здравоохранению: матер. ІІІ съезда фармакологов России, Санкт-Петербург, 25-28 сентября 2007 г. – Санкт-Петербург, 2007. – Т.7. – С. 1652.

13. Галица В.В. Влияние производного [1,2,4]-триазинона (КО-17), пирацетама и эмоксипина на зону инфаркта мозга, память и поведение крыс при фотоиндуцированном тромбозе сосудов фронтальной коры головного мозга / В.В. Галица, Н.В. Бухтиярова // Вестник РГМУ. 2 Международная пироговская студенческая научная медицинская конференция, секция «Медико-биологичекие проблемы». – Москва, 2007. №2(55). – С. 258.

14. Галица В.В. Влияние конденсированного производного [1,2,4]-триазино[2,3-с]хиназолинов на гибель нейронов коры мозга крыс при моделировании глутаматной эксайтотоксичности in vitro / В.В. Галица, И.Ф. Беленичев, Н.В. Бухтиярова // Сборник материалов конгресса. Тезисы докладов XV российского национального конгресса «Человек и лекарство», Москва, 14-18 апреля 2008 г. – Москва, 2008. – С. 606.