Хрипаченко Ігор Анатолійовіч. Нейрогуморальна регуляція та оптимізація її оцінки у хворих на синдром поліорганної недостатності : Дис... д-ра наук: 14.01.30 - 2006.
Анотація до роботи:
Хрипаченко І.А. Нейрогуморальна регуляція та оптимізація ії оцінки у хворих на синдром поліорганної недостатності.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертація є клініко-експериментальним дослідженням, присвяченим контролю ефективності інтенсивної терапії хворих на синдром поліорганної недостатності, що базується на оцінці особливостей нейрогуморальної регуляції. Нейрогуморальну регуляцію оцінювали за допомогою спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, що адаптований для хворих з критичними станами.
Встановлено, що переважання вагальних впливів супроводжується зміною балансу цитокінів у бік про- запальних. Холінергічна стимуляція призводить до стримування парасимпатичних впливів та виділення про-запальних цитокінів і підвищує пропорцію виживання тварин в умовах моделі синдрому поліорганної недостатності.
Виявлено, що зміщення регуляторних впливів у бік високочастотних коливань є патогномонічнною ознакою критичного стану. Доведено, що ефективність лікування залежить від міри виявлення синдрому системної запальної відповіді. Розроблена математична модель прогнозу несприятливого наслідку захворювання має точність передбачання 82,1 %.
У дисертаційній роботі наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми – оптимізації оцінки нейрогуморальної регуляції хворих на синдром поліорганної недостатності з використанням технології спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму. На підставі розкриття механізмів вегетативних розладів та встановлення їх ролі у реалізації синдрому системної запальної відповіді встановлені фактори, що визначають опірність хворих до стандартної терапії та імовірність несприятливого наслідку, які дозволяють стратифікувати хворих за погрозою розвитку синдрому поліорганної недостатності, експериментально та клінічно обґрунтовані перспективні підходи щодо моніторингу та удосконалення терапії хворих з синдромом системної запальної відповіді та поліорганної недостатності.
1. Нейрогуморальна регуляція експериментальних тварин у відповідь на індукцію в модель синдрому поліорганної недостатності характеризується збільшенням потужності регуляторних впливів усіх відділів вегетативної нервової системи – гуморально-метаболічної ланки (потужність ДНЧ-діапазону), симпатичної (потужність НЧ-діапазону) й парасимпатичної (потужність ВЧ-діапазону) та зміщенням балансу нейрогуморальної регуляції у бік симпатотонії, що супроводжується зростанням рівня сироваткового лактату та концентрації про- та протизапальних цитокінів. Переважання у тонусі вегетативної регуляції вагусних впливів супроводжується зміщенням балансу цитокінів у бік протизапального ІЛ-10, та більш ніж дворазовим зростанням концентрації сироваткового лактату.
2. Фармакологічна стимуляція холінергічної системи в умовах моделі поліорганної недостатності призводить до статистично значущого пригнічення потужності високочастотних (парасимпатичних) регуляторних впливів на ритм серцевої діяльності, стримує синтез та виділення до крові прозапального цитокіну ІЛ-6, не впливає на рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 та збільшує 15-годинну виживаність експериментальних тварин з 90% до 100 % (р<0,01), а 36 годинну виживаність з 0 % до 26 % (р<0,01).
3. Стан нейрогуморальної регуляції, що відрізняється слабкістю «гуморальної» ланки (ДНЧ-діапазон) та відносним переважанням «симпатичних» впливів (НЧ-діапазон) на серцевий ритм характеризує тварин з низькою стійкістю до умов експериментального синдрому поліорганної недостатності. Реактивність нейрогуморальної регуляції у відповідь на стимуляцію -адренорецепторів, що відрізняється вірогідно більшим зростанням спектральної потужності варіабельності серцевого ритму у низько- та високочастотному діапазонах характеризує тварин з високою стійкістю до умов експериментального синдрому поліорганної недостатності
4. Міра виявлення системної запальної відповіді незалежно від віку, статі та основного діагнозу, що формалізований за органним принципом, визначає прогресію у синдром поліорганної недостатності. Величина суми критеріїв синдрому системної запальної відповіді позитивно корельована з кількістю органів, що зазнали недостатності.
5. Ефективність лікування хворих на синдром поліорганної недостатності залежить від міри виявлення системної запальної відповіді, що реєструється при надходженні до відділення інтенсивної терапії. Величина суми критеріїв синдрому системної запальної відповіді позитивно корельована з летальністю та тривалістю лікування (р<0,05). Летальність перевищує 50 % у хворих з сумою критеріїв ССЗВ більше 3. У третини хворих, що вижили, тривалість лікування в умовах відділення інтенсивної терапії перевищує 5 діб. В структурі померлих більшість хворих (73 %) має суму критеріїв ССЗВ більше 3, а у структурі тих, що вижили, більшість хворих (68 %) мали суму критеріїв менше 4 (р<0,05).
6. Під час критичних станів у 88 % хворих реєструються потужні регуляторні впливи на серцевий ритм, які виявляються на частотах від 0,4 до 0,75 Гц. Ступінь зміщення спектральної потужності регуляторних впливів в діапазон понад 0,4 Гц позитивно корельований з наслідком лікування, що обґрунтовує урахування даного вперше нами виявленого явища у якості прогностичного критерію. Зміщення піків спектрограми у діапазон понад 0,4 Гц – патогномонічна ознака, що відображає наявність у пацієнтів критичного стану. Об’єктивними критеріями зміщення регуляторних впливів у зону «ультрависоких частот» є переважання дисперсії кардіоінтервалів над показником загальної спектральної потужності; невідповідність вигляду скатерограм (розсіяні, багатоцентрові) та гістограм (мультимодальність) низьким показникам загальної спектральної потужності регуляції.
Проведення спектральних перетворень варіабельності серцевого ритму у хворих з синдромом поліорганної недостатності у двох діапазонах частот (НЧ- від 0,04 до 0,15 Гц та УВЧ – від 0,15 до 0,75 Гц) дозволяє отримати кількісні спектральні характеристики регуляторного контуру, що відзначаються важливою інформативною ємкістю щодо вирішення завдань прогнозування ефективності лікування.
7. Пацієнти з синдромом системної запальної відповіді, незалежно від його ґенезу, характеризуються 3-6-разовим падінням спектральної потужності регуляції в обох виділених частотних (НЧ та УВЧ) діапазонах. Розвиток церебральної недостатності супроводжується більш вираженим зниженням спектральної потужності регуляторних впливів; хворі з оцінкою за шкалою ком Глазго менше 5 балів характеризуються слабкою потужністю ультрависокочастотних впливів; критерій «симпатовагального балансу» перевищує такий у пацієнтів з оцінкою за шкалою ком Глазго більше 4 балів. Потужність нейрогуморальної регуляції залежить від міри виявлення системної запальної відповіді; при наявності 3 критеріїв ССЗВ показник спектральної потужності низькочастотних ритмічних впливів на серцевий ритм характеризується більшими абсолютними значеннями.
8. Для хворих, що вижили, під час виникнення синдрому системної запальної відповіді властива концентрація гармонічних регуляторних впливів у діапазоні ультрависоких частот та менші, у порівнянні з загиблими, показники спектральної потужності впливів у діапазоні низьких частот; у хворих, що вижили, з синдромом системної запальної відповіді неінфекційного ґенезу, навпаки, регуляторні впливи сконцентровані у діапазоні низьких частот; показник симпатовагального балансу майже у 3 рази вище, ніж у підгрупі померлих пацієнтів.
9. При надходженні до ВІТ пацієнти з синдромом поліорганної недостатності та значеннями симпатовагального балансу більш 2,8 у.о. характеризуються відносно низькою продукцією як про- так и протизапальних цитокінів; помірне підвищення у сироватці крові рівнів ІЛ-6 (до 705 пг/мл) та ІЛ-10 (до 204 пг/мл) властиво пацієнтам з переважанням потужності регуляції симпатичної ланки за відносною слабкістю парасимпатичної ланки автономної регуляції. Для пацієнтів з симпатотонією характерний високий вміст лактату у сироватці крові (більш 9,9 ммоль/л) та, напроти, хворі з поліорганною недостатністю та переважанням у вегетативному контурі ультрависокочастотних коливань характеризуються помірною лактатемією (менш 2,6 ммоль/л)
10. Найбільшою практичною значущістю щодо прогнозу наслідків синдрому поліорганної недостатності відзначається показник спектральної потужності варіабельності серцевого ритму у низькочастотному діапазоні та показник співвідношення спектральних потужностей варіабельності серцевого ритму у низькочастотному та ультрависокочастотному діапазонах. Урахування під час прогнозування спектральних показників варіабельності серцевого ритму, дозволяє підвищити точність прогнозу з 64,1 % до 82,1 %.
Публікації автора:
Хрипаченко И.А. Неинвазивная оценка особенностей вегетативной регуляции у больных реанимационного профиля // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 5. - С. 41-43.
Хрипаченко И.А. Определение оптимального диапазона спектрального преобразования сердечного ритма у больных с критическими состояниями // Збірник статей "Питання експериментальної та клінічної медицини". - 2005. - Т. 9, № 2. - С. 284-289.
Хрипаченко И.А. Характеристика нейрогуморальной регуляции здоровых добровольцев в терминах спектрального анализа вариабельности сердечного ритма // Збірник статей "Питання експериментальної та клінічної медицини". - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 23-29.
Хрипаченко И.А. Спектральный анализ вариабельности сердечного ритма при гиперлактатемии в экспериметальной модели полиорганной недостаточности // Патология. - 2006. - Т. 3, № 1. - С. 33-38.
Хрипаченко И.А. Влияние исходного состояния вегетативной регуляции на выраженность лактатемии у крыс при перевязке и пункции слепой кишки // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - Т. 35, № 2. - С. 109-113.
Хрипаченко И.А., Зинкович И.И. Возможность использования технологии спектрального анализа вариабельности сердечного ритма в оценке нейрогуморальной регуляции у больных с искусственной вентиляцией легких // Травма. - 2003. - Т. 4, № 2. - С. 168-174. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Хрипаченко И.А., Курапов Е.П., Демина Т.В. Нейрогуморальная регуляция у критически больных пациентов в зависимости от выраженности синдрома системного воспалительного ответа // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - № 2 (д). - С. 85-87. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Хрипаченко И.А., Савустьяненко А.В., Бессмертный С.А., Зинкович И.И. Стандартизация подходов к спектральному анализу вариабельности сердечного ритма у крыс // Збірник статей "Питання експериментальної та клінічної медицини". - 2005. - Т. 9, № 1. - С. 166-170. (Ідея та планування дослідження, проведення експериентів, статистична обробка та оформлення публікації).
Хрипаченко И.А., Зинкович И.И., Савустьяненко А.В., Бессмертный С.А., Бурда И.Ю. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в модели синдрома полиорганной недостаточности у крыс // Клiнiчна та експериментальна патологiя. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 198-199. (Ідея та планування дослідження, проведення експериментів, статистична обробка та оформлення публікації).
Хріпаченко І.А., Савустьяненко А.В., Кеденко Л.А., Зінкович І.І. Аналіз варіабельності серцевого ритму в оцінці барорефлекторної чутливості наркотизованих щурів // Фізіологічний журнал. - 2005. - Т. 51, № 2. - С. 46-50. (Ідея та планування дослідження, проведення експериментів, статистична обробка та оформлення публікації).
Зинкович И.И., Хрипаченко И.А. Спектральный анализ вариабельности сердечного ритма наркотизированной крысы: требования к продолжительности регистрации кардиосигнала // Збірник статей "Питання експериментальної та клінічної медицини". - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 25-27. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Курапов Е.П., Хрипаченко И.А., Зинкович И.И. Нейрогуморальная регуляция у больных с синдромом системного воспалительного ответа неинфекционного генеза // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 196-204. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації)
Яблучанский Н.И., Зинкович И.И., Хрипаченко И.А. Состояние нейрогуморальной регуляции животных при экстремальных воздействиях // Вісник Харківського Національного Університету ім В. Н. Каразіна, серія «Медицина». - 2002. - Т. 3, № 545. - С. 85-90. (Виконання експериментів, обробка отриманих даних, підготовка публікації).
Курапов Е.П., Хрипаченко И.А., Демина Т.В. Синдром системного воспалительного ответа – анализ 1002 случаев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - № 2 (д). - С. 61-63. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Курапов Е.П., Хрипаченко И.А., Якубенко Е.Д., Зинкович И.И. Вегетативная регуляция у больных с гиперлактатемией // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 1 (д). - С. 186-187. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Савустьяненко А.В., Хрипаченко И.А., Кеденко Л.А., Зинкович И.И. Вегетативная регуляция устойчивости к экстремальным факторам // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 4. - С. 44-46. (Ідея та планування дослідження, статистична обробка та оформлення публікації).
Зинкович И.И., Хрипаченко И.А., Кеденко Л.А., Савустьяненко А.В. Роль вегетативной регуляции в развитии аллоксан-индуцированного сахарного диабета у крыс // Эндокринология. - 2005. - Т. 10, № 1. - С. 35-40. (Виконання експериментів, статистична обробка та оформлення публікації).
Курапов Є.П., Мініна К.З., Хрипаченко І.А., Гончаров В.В. Нейрогуморальна регуляція у хворих на хімічну травму, яка зумовлена отруєнням неуточненою речовиною // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2002. - Т. 3, № 1. - С. 36-40. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Зинкович И.И., Яблучанский Н.И., Якубенко Е.Д., Хрипаченко И.А. Патофизиологические механизмы устойчивости при экстремальных состояниях // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 112-114. (Планування та проведення експерименту, статистична обробка даних, підготовка до публікації).
Савустьяненко А.В., Хрипаченко И.А., Зинкович И.И., Городецкий О.Ю., Вислый А.А. Влияние общей анестезии на вариабельность сердечного ритма в эксперименте // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2004. - Т. 5, № 1 (д). - С. 100-104. (Ідея та планування дослідження, статистична обробка та оформлення публікації).
Хрипаченко И.А., Курапов Е.П., Минина К.З., Гончаров В.В., Азарова Т.П. Новый неинвазивный метод оценки нейрогуморальной регуляции - перспективы использования в мониторинге интенсивной терапии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 2 (д). - С. 135-136. (Ідея та планування дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка та оформлення публікації).
Курапов Е.П., Минина К.З., Гончаров В.В., Хомяков А.Н., Заклицкий Ю.В., Иващенко О.В, Труфанова Т.А., Москаленко С.В., Суслов Д.С., Хрипаченко И.А. Состояние нейрогуморальной регуляции и эффективность терапии у больных с отравлениями неуточненной этиологии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2001. - № 2 (д). - С 60-61. (Ідея та планування дослідження, обробка даних та підготовка до публікації).
Яблучанский Н.И., Мартыненко А.В., Исаева А.С., Зинкович И.И., Хрипаченко И.А. Исследуем регуляторные процессы. – Донецк.: ЧП Бугасова, 2005. – 196 с. (Інформаційний пошук та оформлення публікації).
Хрипаченко И.А., Зинкович И.И., Савустьяненко А.В., Бессмертный С.А., Бурда И.Ю. Вариабельность сердечного ритма в модели септического шока // Новые технологии в медицине: Сб. докл. Первой международной дистанционной науч. - практ. конф., 15 - 30 марта 2004 года. - 2004. - С. 66-67
Уманский В.Я., Хрипаченко И.А., Зинкович И.И. Тонус вегетативной регуляции у лабораторных крыс в свете технологии спектрального анализа вариабельности сердечного ритма // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 1 (Приложение). C. 51.
Хрипаченко И.А., Курапов Е.П. Состояние тонуса вегетативной регуляции у реанимационных больных // Тези доповідей. Гомеостаз: фізіологія, патофізіологія, фармакологія і клініка. – Одесса; 2003.- С. 33-34.
Хрипаченко І.А., Курапов Є.П., Зінкович І.І. Можливість використання технології спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму щодо оцінки нейрогуморальної регуляції у хворих зі штучною вентиляцією легенів // Всеукраїнська конференція з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти травматичної хвороби” 5-6 червня 2003 року. - Донецьк, 2003. – С. 23.
Хрипаченко И.А., Савустьяненко А.В., Зинкович И.И., Безсмертный С.А. Нейрогуморальная регуляция при экспериментальном эндотоксикозе // Бюллетень Волгоградского научного центра РАМН.- 2005.-№ 1.-С.38-39.
Уманский В.Я., Савустьяненко А.В., Зинкович И.И., Кеденко Л.А., Хрипаченко И.А., Антонов Е.В. Вегетативная регуляция устойчивости к экзотоксинам // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.- 2005.- Том 1, № 1.(Д). - С.126-127.
Хрипаченко И.А., Зинкович И.И., Савустьяненко А.В. Наркозные средства как модуляторы вариабельности сердечного ритма // ІІ міжнародна наукова конференція «Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка», тези доповідей. – 2005.- С. 209-212.
Khripachenko I., Zinkovych I., Savustyanenko A. Heart rate variability at early stage of multiple organ dysfunction syndrome experimental model // Abstracts 6 -th European Trauma Congress, May 16-19.2004, #168.
Khripachenko I., Savustyanenko A., Zinkovych I. Role of autonomic nervous system in systemic inflammatory response syndrome // Chinese Journal of Pathophysiology. - 2006. - V. 22, № 13. - P. 99-100.
Savustyanenko A., Khripachenko I., Kedenko L., Zinkovych I. Autonomic nervous system in experimental diabetes mellitus // Chinese Journal of Pathophysiology. - 2006. - V. 22, № 13. - P. 290.
