Вперше в Україні, науково-теоретично обгрунтовані, розроблені та запропоновані методи спрощеного ретроспективного, плинного та перспективного аналізу і прогнозування гармонізованих технологій управління та моделювання фармакоекономічних ситуацій, відповідно до міжнародних вимог GMP, GPP, GDP ЄС. Узагальнені результати аналізу літературних джерел, звітної документації офіційних органів управління фармації дозволили встановити, що, на теперішній час, не існує уніфікованої системи збору, накопичення, обробки та аналізу професійної інформації щодо діяльності аптечної мережі та промислової фармації. За результатами ретроспективного аналізу встановлено, що в 1971 –1988 рр. спостерігалося поступове збільшення обсягів оптової (з 53,8% до 57,8%) та відповідне зниження роздрібної реалізації лікарських засобів (46,2% - 42,2%).
Разом з тим, порівняльна характеристика фармакоекономічного показника товарообігу та каналів його розподілу за 1996 – 2000 рр. свідчить про значно помітнішу тенденцію. Так, роздрібна реалізація ліків зросла до 79,9% з одночасним зниженням оптового товарообігу до 20,1%. Встановлено, що середньозважений показник витрат обігу складав за 1971 – 1986 рр. 24,1%, а за 1996 – 2000 рік він знизився до 22,5%, що свідчить про позитивну тенденцію у фармацевтичному секторі охорони здоров”я, не зважаючи на ринкові стихії та економічну нестабільність в Україні.
Разом з тим, рівень рентабельності за 1996 – 2000 рр. у різних, за формою власності, суб”єктів фармацевтичної діяльності коливається від 2,2% до 12,1% (3,0% - 4,4% за 1971 – 1986 рік), який визначає рівень формування ціни медикаментів. 5. Форматні дослідження в області раціонального фармацевтичного менеджменту та маркетингу показали, що середня ціна вітчизняного Преднізолону 0.5 мг № 100 в табл. на ринку України така ж як і на ринку США - $ 1,04±0,1. Разом з тим, доведено, що вартість аналогічного імпортного преднізолону у 2,06 рази вища від ціни преднізолону власного виробництва ($ 2,92 та $ 0,97 – відповідно). В результаті цього теоретична нульова рентабельність (собівартість) виробництва досягається при кількісному показнику реалізації 14828 уп. вітчизняного преднізолону і 6672 уп. імпортного, що яскраво демонструє нерівність умов учасників фармацевтичного ринку України. Теоретично і практично доведено, що обсяги виробництва корелюються обсягами реалізації лікарських засобів і навпаки, як результат форматної гармонізації у негармонізованому середовищі. 6.Вперше в Україні, розроблені та науково обгрунтовані організаційно-правові принципи гармонізованих технологій управління фармації, на підставі яких нами підготовлено та запропоновано проект закону України “Про фармацевтичну діяльність”. 7. Вперше в Україні, нами науково-теоретично обгрунтовані та запропоновані інструктивно-методичні рекомендації щодо стандартних технологій нововведень з фармацевтичного права, Єдиної Системи Фармацевтичної Інформації, проведення рейтингових оглядів-конкурсів, втілення формалізованих електронних систем на основі смарт-карток як інформаційних інструментів. Показано, що на розвиток інформатизації фармації впливає ступінь фахової підготовки та удосконалення персоналу. Тому, вперше в Україні, на базі недержавного підприємства – Представництва заводу “Гедеон Ріхтер” в Україні - створено філію кафедри організації і економіки фармації КМАПО ім. П.Л.Шупика, де проводяться спільні наукові дослідження з інформатизації та навчання на створеному нами постійно-діючому семінарі.
В результаті спільної дослідної роботи встановлено, що лише 22,5% респондентів (лікарів, провізорів, інтернів) позитивно відносяться до реклами про лікарські засоби. Разом з тим, 57,4% опитаних довірливо ставляться до інформації, яка надається у матеріалах профільних фахівців на постійно діючому семінарі, філії кафедри організації і економіки фармації КМАПО ім. П.Л.Шупика на базі Представництва заводу “Гедеон Ріхтер” в Україні. Науково обгрунтована і запропонована концепція та модель реформування системи державного регулювання, нагляду, контролю, впливу на розвиток та вдосконалення діяльності фармацевтичного сектору охорони здоров”я України. Поглиблений аналіз переліків лікарських засобів (формулярів), затверджених Міністерством охорони здоров”я України, показав, що вони не гармонізовані до класифікатора лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ.
|