Анотація до роботи:

Даниленко В.П. Науково-практичне обґрунтування методів формування високопродуктивного стада молочної худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2007.

У роботі викладені результати досліджень щодо впливу генетичних і середовищних факторів на формування високопродуктивного рентабельного стада молочної худоби.

Проведено випробування УЧРМ і голштинської порід в умовах СТОВ „Агросвіт” за показниками молочної продуктивності, відтворної і адаптаційної здатності, будови тіла, стійкості корів до маститу, тривалості продуктивного використання, економічної оцінки, на основі чого доведена доцільність використання УЧРМ породи.

Вивчено вплив інтенсивності вирощування ремонтного молодняку на їх подальшу молочну продуктивність та на основі науково-практичного досліду доведена ефективність новітньої технології вирощування ремонтних теличок методом автоматизованого випоювання телят молоком і використання спеціальних комбікормів „Малюк” і „Бузівок”.

Встановлено частку вкладів 4-х категорій племінних тварин на середньорічний генетичний прогрес у стаді за надоєм корів УЧРМ і голштинської порід, а також вплив на фенотипічні зміни паратипових факторів.

Визначені форми успадкування племінної цінності за надоєм корів голштинської і УЧРМ порід: проміжна -23,6-35,7%; домінування батька – 9,3-13,9%; домінування матері – 23,2 – 27,1%; понаддомінування – 4,3-7,2% і регресія – 23,6-32,1%. Встановлено, що кращі генотипи отримані при понаддомінуванні, домінуванні батька та проміжному успадкуванні. Понаддомінування проявляється переважно при кросах ліній, а домінування батька та проміжне успадкування – при внутрілінійному підборі.

1. У результаті проведених досліджень нами встановлені фактори як позитивного так і негативного впливу на формування високопродуктивного і рентабельного стада молочної худоби, оптимізація яких дасть змогу підвищити темпи поліпшення стада за господарськи корисними ознаками.

2. Використання бугаїв голштинської породи для осіменіння маточного поголів’я за типом вбирного схрещування зумовлює збільшення генетичного потенціалу до 9500 кг молока та фактичного надою корів-первісток на 214 кг (Р < 0,95). Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм корів становить лише 63,5%, що свідчить про значні резерви для підвищення молочної продуктивності стада та про значний вплив на неї умов зовнішнього середовища.

3. Випробування у господарстві впродовж чотирьох років української чорно-рябої молочної та голштинської порід показало, що голштинські корови мали невірогідну перевагу над ровесницями української чорно-рябої молочної породи за надоєм на 234 кг молока та кількістю молочного жиру на 4,7 кг, але водночас поступаються за жирністю молока на 0,06% (Р <0,95), мають гірші показники сервіс-періоду на 22 дні (Р >0,95), міжотельного періоду на 23 дні (Р >0,95), коефіцієнтів відтворної здатності на 0,04 (Р >0,95) та індексів адаптації на 0,1-6,1(Р <0,95).

4. Встановлена залежність рівня молочної продуктивності корів-первісток від інтенсивності їх вирощування. Коефіцієнт кореляції між живою масою і надоєм корів-первісток становить 0,44-0,47 (Р > 0,99). Середній рівень середньодобових приростів живої маси від народження до першого отелення у корів-первісток голштинської породи на 49 г (Р > 0,95) більший порівняно з ровесницями української чорно-рябої молочної породи, а надій відповідно більший на 234 кг (Р < 0,95), що підтверджує важливість цілеспрямованого інтенсивного вирощування ремонтних телиць.

5. Впровадження автоматичної станції програмованого випоювання молоком ремонтного молодняку з 7 до 75-денного віку та підгодівлі вволю спеціалізованим комбікормом “Малюк” і високоякісними сіном і силосом, а в період з 76 до 180-денного віку при нормованій годівлі з використанням комбікорму “Бузівок” дає змогу вирощувати теличок, які за живою масою переважають вимоги стандарту в 3- та 6-місячному віці на 4,4-9,4 кг, відповідно (Р > 0,999), мають добрий розвиток і стан здоров’я.

6. Оцінка ефективності селекції у стаді показала, що збільшення надоїв корів стада до 7050 кг молока на корову в рік досягнуто за рахунок селекції чотирьох категорій племінних тварин при адекватному поліпшенні рівня годівлі, які забезпечили середньорічний генетичний прогрес за надоєм 85,54 кг молока (голштинська порода) та 14,03 кг (українська чорно-ряба молочна порода). Із чотирьох категорій племінних тварин найбільший вклад в генетичний прогрес за надоєм стада голштинської породи внесли батьки бугаїв (37,8%) та батьки корів (37,6%) з високою племінною цінністю, визначеною на основі високовірогідної оцінки за потомством, а корів стада української чорно-рябої молочної породи батьки корів (57,1%) та матері бугаїв (39,8%).

7. Інтенсифікація виробництва молока в господарстві у зв’язку з впровадженням нової технології (безприв’язно-боксове утримання, доїння в залі з використанням доїльної установки “Паралель” фірми “Dе Laval”) зумовлює підвищення продуктивності праці операторів машинного доїння, продуктивності корів стада та якості молока, зниження вдвічі частки корів, вибувших із-за хвороб вим’я та низької продуктивності. Водночас, супроводжується збільшенням частки вибувших корів з 29 до 35,8% в рік та змінами в структурі причин вибуття корів із стада. Значно підвищилась частка вибракуваних корів із-за низької відтворної здатності, хвороб органів розмноження і хвороб кінцівок, що пояснюється відсутністю індивідуального догляду, складністю визначення тварин в охоті, утриманням корів в приміщеннях на протязі лактації без вигулів на майданчики і пасовище, недостатньою кваліфікацією обслуговуючого персоналу та неефективним використанням автоматизованої системи управління стадом.

8. Частота захворювання на мастит корів стада становить 22,4%, у тому числі серед корів української чорно-рябої молочної породи – 24,1%, корів голштинської породи 16-18%, що свідчить про кращу відселекціонованість корів голштинської породи за стійкістю до маститу.

9. Частота захворюваності на мастит дочок різних бугаїв коливається від 7,1 до 57%, корів різних ліній – 15,7-53,8%, тому технологічний добір серед маточного поголів’я та підбір бугаїв-плідників, оцінених за формою, розвитком вим’я та стійкістю до маститу дочок, буде сприяти формуванню високопродуктивного і стійкого до цієї хвороби стада.

10. У корів голштинської і української чорно-рябої молочної порід встановлені форми і частоти їх успадкування племінної цінності за надоєм: проміжна – 35,7-23,6%; домінування матері – 27,1-23,2%; домінування батька – 9,3-13,9%; понаддомінування – 4,3-7,1% і регресія 23,6-32,1%. Кращі показники племінної цінності виявлені у дочок за понаддомінування, домінування батька та проміжного успадкування за умов переваги племінної цінності батьків над матерями, що підтверджує надзвичайну важливість правильної оцінки, добору і підбору бугаїв-плідників.

11. Дослідження тривалості продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід показали, що тварини голштинської породи мають кращі показники надоїв за першу лактацію на 657 кг молока (Р > 0,99), прижиттєвого надою на 1050 кг (Р > 0,95), надою на один день життя на 1,09 кг (Р > 0,95), але мають нижчі на 0,04 показники коефіцієнта господарського використання (Р > 0,95) та на 0,24 лактації тривалості продуктивного використання (Р < 0,95). Вірогідні відмінності за показниками тривалості продуктивного використання між дочками окремих бугаїв свідчать про можливість селекції за цією ознакою, особливо за добору потенційних батьків бугаїв, батьків корів та матерів бугаїв.

12. Корови голштинської породи за результатами першої лактації є збитковими (-1015 грн. на корову), а за термін їх продуктивного використання від них отримують прибуток величиною 3094,9 грн., тоді як від корів української чорно-рябої молочної породи за першу лактацію отримують прибуток 4146 грн. на корову, а за термін використання в господарстві 9203,8 грн., що свідчить про економічну доцільність розведення та конкурентоспроможність вітчизняної української чорно-рябої молочної породи.

Публікації автора:

1. Рудик І.А., Судика В.В., Даниленко В.П. Генетичні та паратипічні фактори формування високопродуктивного стада молочної худоби / Аграрні вісті.– Біла Церква – 2005. – №4. – С.6-8. ( Дисертантом зібрано і проаналізовано матеріал, написана стаття ).

2. Даниленко В.П. Фактори поліпшення стада молочної худоби / Матеріали ІV конференції молодих вчених і аспірантів. – Київ. Аграрна думка. – 2006. – С.22-23.

3. Даниленко В.П. Ефективність використання корів молочних порід вітчизняної та зарубіжної селекції. // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – 2006. - №2.– С.98-100.

4. Даниленко В.П. Особливості вирощування ремонтного молодняку у СТОВ „Агросвіт” / Тези V держ. наук. – практ.конференції „Аграрна-наука виробництву” 23-25 лист. – 2006. – Біла Церква.– С.84.

5. Даниленко В.П., Рудик І.А. Особливості формування високопродуктивного стада /Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції молодих вчених аграріїв –Дніпропетровськ – 2006. – С.233-234 (Дисертантом зібрано матеріал, підготовлено тези).

6. Даниленко В.П., Рудик І.А., Микитюк Д.М., Судика В.П., Борщ О.В. Удосконалення системи вирощування ремонтного молодняку молочної худоби. // Вісник Білоцерківського ДАУ. – 2006.- Вип.42 – С.69-73. ( Дисертантом організовано дослід, проведено контроль за ростом телят, зроблено висновки).

7. Рудик І.А., Борщ О.В., Кудлай І.М., Черненко Р.В., Даниленко В.П. Технологічний відбір корів в умовах новітніх технологій виробництва молока / Аграрні вісті – Біла Церква. – 2006. - №4.– С.4-6. (Дисертантом проведені дослідження, проаналізовані дані стосовно стада СТОВ „Агросвіт”).

8. Рудик І.А., Судика В.В., Даниленко В.П. Вклад категорій племінних тварин в генетичний прогрес за надоєм в стаді молочної худоби // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького – 2006.– Т.8, №2 (29), ч.3. – С.164-169. (Дисертантом зібрані матеріали, проведені розрахунки та зроблені висновки).

9. Рудик І.А., Судика В.В., Даниленко В.П. Ефективність використання бугаїв-плідників для поліпшення стада./ Зб. наук. праць „Аграрний вісник Причорномор’я ” – Одеса. – 2006. – Вип.32.– С.10-12. (Дисертантом зібрано та проаналізовано матеріали, узагальнено висновки).

10. Даниленко В.П. Тривалість використання корів при формуванні високопродуктивного стада // Розведення і генетика тварин. Міжвід. тем. наук. зб. – 2007. – Вип. 41.– С.308-314.