Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої проблеми – формування оптимальної моделі організації регіональної системи охорони здоров’я. Проведене дослідження дозволило сформулювати ряд наукових положень та практичних рекомендацій, спрямованих на покращання медико-демографічної ситуації. До основних результатів роботи належать такі: 1.Зважаючи на необхідність підвищення якості та доступності медичної допомоги населенню, особливу увагу приділено теоретичним питанням формування оптимальної моделі системи охорони здоров’я регіону, зокрема, - удосконаленню понятійного апарату. Запропоновано застосовувати дефініцію “регіональна система охорони здоров’я”, уточнено зміст поняття „територіальна організація системи охорони здоров’я регіону”, розглянуто сутнісні характеристики функціонування та розвитку цієї сфери. Це в подальшому було використано при проведенні аналізу, розробці методичних рекомендацій щодо діагностики поточного стану та визначенні стратегії розвитку системи охорони здоров’я Хмельницької області. 2.Ефективна стратегія регіональної системи охорони здоров’я має враховувати територіальні особливості медико-демографічної ситуації, забезпечувати попередження структурних та просторових деформацій, підвищення доступності та якості медичного обслуговування населення. Зважаючи на це, уточнено сутність і перелік принципів формування такого роду стратегії, опрацьовано методичний інструментарій її обґрунтування, наголошено на необхідності використання методів дослідження, адаптованих до специфіки та завдань цієї сфери. 3.Аналіз динаміки показників медико-демографічної ситуації свідчить про їх внутрішньорайонну варіацію та вказує на наявність певних деформацій у функціонуванні регіональної системи охорони здоров’я. Зокрема, спостерігаються суттєві відмінності за рівнем народжуваності, смертності, захворюваності населення, мають місце диспропорції у територіальній організації та розвитку лікувально-профілактичних закладів. Це підтверджує необхідність проведення комплексної діагностики з урахуванням багаточинниковості при аналізі системи охорони здоров’я конкретних районів. 4.Встановлено, що комплексна діагностика з використанням кластерного аналізу має забезпечувати вибір найінформативніших показників, за якими здійснюється розподіл адміністративно-територіальних одиниць регіону на групи. На основі визначених комплексних показників діяльності лікувально-профілактичних установ та демографічної ситуації оцінюється поточний стан системи охорони здоров’я, пропонуються відповідні стратегії та напрями розвитку. 5.За результатами комплексної діагностики стану системи охорони здоров’я Хмельницької області, проведеної на засадах авторської методики, виділено три групи районів з різними рівнями інтегральних показників демографічної ситуації та діяльності медичних установ. Це дозволило обґрунтувати для кожної з них окрему стратегію - інноваційну, інтенсивного розвитку та покращання демографічної ситуації, запропоновувати набір пріоритетів і базових завдань на коротко- та середньострокову перспективу. Впровадження цих стратегій забезпечить оптимальний розподіл та найбільш ефективне використання фінансових ресурсів (зокрема, бюджетних) при розробці комплексних програм регіонального розвитку, сприятиме попередженню територіальних і структурних деформацій. 6.Моделювання медико-демографічної ситуації регіону на середньострокову перспективу дало можливість оцінити майбутні параметри показників смертності та захворюваності населення Хмельницької області, побудувати два варіанти їх розвитку: при збережені наявних тенденцій (песимістичний варіант) та у разі реалізації заходів, спрямованих на усунення і попередження територіальних деформацій (оптимістичний варіант). Це дало можливість розрахувати економічний ефект від впровадження стратегій системи охорони здоров’я за допомогою показника “тягаря хвороб”, визначити очікуваний приріст ВДВ регіону за рахунок зниження смертності населення працездатного віку. 7.Опрацьовані теоретико-методичні положення щодо функціонування регіональної системи охорони здоров’я дозволяють здійснювати комплексну діагностику медико-демографічної ситуації, досліджувати характер територіальних особливостей та деформацій в організації цієї сфери, обґрунтовувати відповідні стратегії подолання існуючих диспропорцій та визначати соціально-економічну ефективність від реалізації запропонованих заходів. | 