1. У забезпеченні сталого розвитку держави, створенні природного життєвого середовища, збереженні природних і антропогенних ландшафтів та примноженні біорізноманіття важливу роль відіграють природно-заповідні території та об'єкти, які виконують цілу низку екологічних, економічних і соціальних функцій та розглядаються як основа формування єдиної Всеєвропейської екологічної мережі. В Україні існує репрезентативна мережа природно-заповідного фонду, що становить 4,6 % від території держави та дає змогу зберегти в різних природно-географічних зонах України найцінніші природні територіальні комплекси та здійснювати на їхній базі постійні наукові дослідження. 2. У сучасних економічних умовах в Україні проблема забезпечення економічної діяльності та функціонування об'єктів ПЗФ і надалі залишається особливо нагальною та актуальною. Зростання площі природно-заповідного фонду України перших трьох категорій заповідання (1.01.1991 р. – 361,4 тис. га; 1.01.2006 р. – 1056,5 тис. га) призводить і до збільшення витрат на їх утримання (1996 р. – 5460,7 тис. грн.; 2005 р. – 55219,7 тис. грн.). 3. Основним джерелом цільових витрат на функціонування природно-заповідних об'єктів є державний бюджет України (у 2001 р. – 71,2 %, а у 2005 р. – 78,3 % всіх витрат на функціонування об'єктів ПЗФ). Частка витрат на функціонування з "інших джерел" (позабюджетні і благодійні фонди, місцевий бюджет, кошти підприємств, установ і організацій, кошти громадян, цільові екологічні фонди та власні кошти заповідних об'єктів) є незначною (найбільша частка у 2002 р. – 30,1 % загальних витрат). 4. Тенденція до збільшення витрат на функціонування заповідних території характерна для кожного об'єкта природно-заповідного фонду Західного макроекономічного регіону України, який, займаючи тільки 26,1 % від загальної земельної площі країни, зосереджує 62,0 % площі всіх заповідних об'єктів перших трьох категорій ПЗФ держави (1.01.2006 р. – 16 об'єктів перших трьох категорій заповідності загальною площею 654740,9 га). Загалом, витрати на функціонування об'єктів перших трьох категорій заповідання ПЗФ Західного макроекономічного регіону країни у 2005 р. становили 49,9 % від загальнодержавних витрат на утримання цих категорій заповідності (1996 р. – 41,1 %, 1999 р. – 52,2 %, 2001 р. – 53,1 %; 2003 р. – 56,2 %). 5. Схема моделювання забезпечення економічної діяльності ПЗФ України передбачає: загальну мету моделювання завдання моделювання рівні моделювання фактори, які істотно впливають на обсяги витрат на забезпечення економічної діяльності побудова економетричних моделей забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ. Створення економетричних моделей забезпечення економічної діяльності заповідних об'єктів передбачає п'ять етапів: 1. Встановлення еколого-економічних факторів, які найістотніше впливають на обсяги витрат на функціонування об'єктів ПЗФ; 2. Побудова економетричних моделей забезпечення економічної діяльності заповідних об'єктів; 3. Статистичний аналіз економетричних моделей та їхня оцінка; 4. Удосконалення економетричних моделей з достатньо високим рівнем довірчої ймовірності; 5. Прогнозування обсягів витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ та окремих заповідних господарств. 6. Моделі витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ України доцільно класифікувати за такими ознаками: 1. Рівні моделювання (макро- та мікромоделювання); 2. Напрями моделювання (аналіз та прогнозування); 3. Обсяги вибірки моделювання (5-річні та 10-річні спостереження); 4. Об'єкти моделювання (ПЗФ України, категорії заповідання, заповідні господарства); 5. Споживчі ціни (у діючих цінах; у порівняльних цінах; з урахуванням індексу інфляції). 7. Серед запропонованих 15 еколого-економічних факторів, які впливають на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ України перших трьох категорій заповідання (природні заповідники, біосферні заповідники та національні природні парки), найвагомішими є такі: площа заповідних об'єктів; середня номінальна заробітна плата; частка ВВП, яку розподіляють через державний бюджет; частка консолідованого бюджету України, яку спрямовують на економічне забезпечення об'єктів ПЗФ; індекс динаміки витрат на функціонування об'єктів ПЗФ за аналізований період. Найбільш істотними еколого-економічними факторами, що впливають на забезпечення економічної діяльності окремих заповідних господарств країни, крім вказаних вище, є ще такі: індекс рослинної цінності об'єкта ПЗФ; індекс тваринної цінності об'єкта ПЗФ; 8. Прогнозування витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ України, що базується на використанні адекватних економетричних моделей, які характеризуються високим рівнем довірчої ймовірності, доцільно здійснювати за трьома сценаріями розвитку економіки: за сприятливих умов (оптимістичний сценарій); за реальних умов (найбільш вірогідний сценарій); за несприятливих (кризових) умов (песимістичний сценарій). 9. Для забезпечення достовірності прогнозованих обсягів витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ, потрібно розробляти прогнози для окремих економічних факторів, які істотно впливають на обсяги витрат на функціонування заповідних об'єктів. Це передбачає створення допоміжних моделей часових рядів, які характеризуються високим рівнем довірчої ймовірності (наприклад: модель прогнозу збільшення площі ПЗФ; модель прогнозу збільшення номінальної середньої плати). 10. На основі запропонованої методики для розроблення та оцінювання макро- та мікроекономічних економетричних моделей витрат на забезпечення економічної діяльності заповідних об'єктів стає можливим прогнозувати на перспективу потрібні кошти на належне функціонування різних заповідних категорій природно-заповідного фонду України та будь-якого заповідного господарства. 11. Розроблені на основі економетричного моделювання прогнози дають змогу передбачити потрібні науково обґрунтовані обсяги витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів ПЗФ України, окремих категорій заповідності та окремих заповідних господарств до 2020 р., що забезпечить можливість ефективного їхнього функціонування та розвитку, враховуючи специфіку кожного заповідного об'єкта. Належну якість розроблених прогнозів забезпечує високий рівень довірчої ймовірності основних і допоміжних моделей та термін спостережень – 10 років. 12. Прогнози, зроблені за трьома сценаріями розвитку економіки України, дають змогу врахувати ймовірні, як найбільш вірогідні, так і оптимістичні та песимістичні сценарії витрат на забезпечення економічної діяльності об'єктів природно-заповідного фонду України та кожного заповідного господарства держави. |