Результати дисертаційного дослідження дають змогу зробити висновки концептуального, теоретичного та практичного характеру щодо створення комплексного навчального атласу – „Географічного атласу для вчителів середніх загальноосвітніх закладів”. 1. Розроблені в дисертації концептуально-методичні положення містять: - основні принципи розробки атласу, що мають трирівневу структуру: 1) загальні є керівними для конструювання всіх комплексних географічних атласів різного призначення і визначають концепцію атласного картографування загалом (тематична повнота, детальність, наукова обґрунтованість, сучасність, наочність та доступність); 2) визначальні – окреслюють характеристики атласу з погляду його призначення і методичної спрямованості (відповідність шкільним програмам, рівномірне змістовне навантаження, стереотипність, стійкість до фізичного зношення); 3) уточнюючі – конкретизують і уточнюють зміст карт та специфіку цього атласу (пріоритетність, методична наочність, оптимальна інформативність); - систему інформаційно-методичних джерел, необхідних для створення цього твору, які доцільно поділити на три групи: 1) інформативно-конструктивні (атласи подібного призначення і змісту, аналіз яких дає змогу вивчити наявний досвід картографування, визначити у загальному вигляді зміст, структуру, теми окремих розділів та карт); 2) нормативно-інструктивні (документи методичного і технічного характеру, які регламентують основні параметри майбутнього атласу: шкільні програми, методична література з викладання географії, галузеві інструкції, настанови, норми та правила укладання навчальних картографічних творів); 3) реально-конструктивні (викладацький досвід стосовно використання карт у навчальному процесі, власний досвід, набутий під час виробничої діяльності та опрацювання картографічних джерел і науково-методичної літератури); - вивчення й узагальнення досвіду розробки комплексних навчальних атласів у колишньому СРСР, країнах СНД і за кордоном, що дає змогу визначити узагальнені риси структури і змісту навчальних атласів, а також уточнити методи проектування окремих тематичних карт; - результати розгляду картографічного забезпечення навчального процесу, коли паралельно піддаються аналізу навчальні програми з географії (і суміжних дисциплін) та атласи навчального призначення, що дає можливість усвідомити зв’язки між темами географічних предметів і виявити інтегративні зв’язки географії з іншими дисциплінами, а також зв’язки поміж відтвореними сюжетами атласу; - проведення маркетингових досліджень є корисним не стільки для аналізу ринку споживання, скільки для оцінки якості картографічної продукції фахівцями (викладачами-географами шкіл, ліцеїв, коледжів, вузів), уточнення змісту і структури майбутнього картографічного твору. Доведено, що маркетингові дослідження доцільно проводити за такою схемою: визначення кола респондентів (безпосередні користувачі атласу); визначення методів дослідження (анкетування); розробка тексту анкети; розповсюдження анкет поміж респондентами (шляхом листування, презентацій); збір та обробка результатів опитування; розробка узагальнюючих рекомендацій щодо удосконалення змісту та структури атласу. 2. Результатом науково-методичної розробки “Географічного атласу для вчителів середніх загальноосвітніх закладів” є наукове обґрунтування його створення, де зазначено призначення атласу, його структура і зміст, подано перелік карт, обґрунтовано їх поєднання в розділах та послідовність розміщення, окреслено конструктивні параметри та технічні характеристики атласу, математичну основу карт. Структура і зміст атласу остаточно визначилися на основі побудованої структурно-графічної моделі відображення інформації за певними територіальними рівнями, яка, насамперед, допомогла вирішити завдання системного упорядкування змісту карт і їх груп; визначення тематики карт і їхнього взаємного розташування у межах певної системи карт, а також визначення групування в розділах однотипних карт; виявлення елементів, які ще не відтворювалися в картографічних моделях; створення графіків залежності елементів змісту окремих розділів, підрозділів, що дало змогу узгодити карти атласу та упорядкувати інформацію під час розробки змістовної основи бази даних атласу. У практичній розробці атласу для вчителів визначилися нові розділи карт, що раніше не вміщувалися до навчальних атласів або були недостатньо детально представлені в них, та окремі карти, які вимагають нових методичних підходів до їх створення. Обґрунтовано доцільність створення нових за тематикою карт, зокрема: глобальних проблем людства (екологічних, продовольчих, демографічних, соціальних, а також проблем енергопостачання та водопостачання, війни та миру); політичної тематики (формування політичної карти світу, інтеграційних зв’язків між країнами); населення; природно-ресурсного потенціалу; зовнішньоекономічних зв’язків (світу та України). 3. Упорядкування методики створення тематичних карт для атласу спрямоване на точне відображення закономірностей поширення кожного явища по території, притаманних йому ознак і властивостей, і на відтворення природних та соціально-економічних зв’язків між ними, що реалізується в узгодженні карт у межах розділів, підрозділів, усього атласу. Серед прийомів узгодження карт виокремлено такі: використання класифікацій, які можна порівняти, та розробка на їхній основі легенд; проектування однакових умовних позначень для об’єктів, які повторюються на ряді карт; використання однакових картографічних способів зображення для взаємопов’язаних явищ; створення карти природних контурів для взаємопов’язаних явищ і процесів природи; використання типових основ для прив’язки статистичних показників; використання однакових або споріднених показників для характеристики взаємозалежних явищ; розробка порівняних кількісних показників; встановлення графічних норм генералізації для усіх карт. 4. Визначено такі правила проектування умовних знаків для навчальних карт, як урахування психофізичних аспектів сприйняття символіки карт читачами; усунення розбіжностей у графічній формі знаків та неоднорідності в типах знаків у межах однієї карти; дотримання певних традицій у знакових системах; організація та упорядкування знаків, що забезпечить їх логіку, компактність і гармонійність; оцінка, апробація та уніфікація знакових систем. Виробнича розробка системи картографічних умовних знаків має складатися з таких етапів: первинне визначення змісту показників картографування; розробка декількох варіантів систем умовних знаків; апробація їх на зразках карт; вибір оптимальної системи; її перевірка і оцінка; видозміни та уточнення форми, кольору, інших характеристик знаків системи; виправлення й остаточна оцінка системи знаків. Оцінку створених картографічних знакових систем здійснено за допомогою низки критеріїв, зокрема таких, як виразність умовних позначень (яка досягається правильною комбінацією кольору, розміру і форми графічних елементів, їх взаємною контрастністю та компактністю), можливість якісного сприйняття (читання) змісту карти (визначається правильним вибором розмірів знаків), адекватність відтворення ознак об’єкту картографування за ступенем асоціювання з об’єктом, швидке їх запам’ятовування, здатність збереження розуміння сутності об’єкта у змінених розмірах його позначення. 5. Опрацюванням за допомогою ГІС-технологій експериментальних зразків тематичних карт для атласу доведено, що такі технології надають усьому процесові створення атласу можливостей їхнього швидкого оновлення, зручного збереження електронного картографічного зображення та його наступного використання, збільшують можливості картографічного дизайну. Застосовані програмні пакети ГІС дозволяють змінювати масштаб, проекцію карти та її інформаційну ємність, накладати шари тематичної інформації, створювати карти щільності та анаморфовані зображення. Застосування комп’ютерних технологій у підготовці до видання атласу прискорює відповідні виробничі і редакційні процеси, полегшує процес перевидання. Загалом можна зробити висновок, що увесь комплекс розроблених теоретико-методичних положень і отриманих експериментально-практичних результатів становить наукову основу вирішення питання створення „Географічного атласу для вчителів середніх загальноосвітніх закладів”. |
