Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і опрацювання наукової проблеми, що полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці методичного інструментарію удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку і розміщення олійно-жирового комплексу. На основі проведеного дослідження були зроблені наступні висновки: 1. Економіка України і, зокрема, її продовольчий сектор, в умовах ринку потребує корінних і радикальних реформ в управлінні, трансформації Таблиця 1 Фінансово-економічні показники діяльності ВАТ “Вінницький олійножировий комбінат” його галузевої і територіальної структури, створення раціональних економічних систем. В роботі в теоретико-методологічному і практичному плані розкрита соціально-економічна сутність олійно-жирового комплексу, закономірності і особливості, принципи розвитку і розміщення. Виробнича і територіальна організація олійно-жирового комплексу розглядається в динаміці, як процес територіального зосередження і взаємодії виробничих, ринкових і обслуговуючих структур. 2. На основі аналізу структурно-динамічних співвідношень виявлені основні проблеми олійно-жирового комплексу, серед яких найбільш гострими є падіння більшості економічних показників, зумовлене розривом господарських зв`язків, нестачею сировинних ресурсів, високим рівнем зношеності основних фондів, недосконалою ціновою і митно-тарифною політикою. Однак, починаючи з 2002 р. в ОЖК і, зокрема в системі асоціації “Укроліяпром”, спостерігається поступова стабілізація ситуації, підтвердженням чого може бути зростання експорту готової продукції, зменшення вивезення за рубежі країни насіння соняшнику. Реалізуються заходи щодо збереження конкурентних переваг України на ринку соняшникової олії. 3. В роботі по-новому, з позицій системного підходу, вирішуються проблеми ресурсного забезпечення і побудови сучасної системи регулювання, пов`язані з посиленням ринкової орієнтації олійно-жирового комплексу. Якісну перебудову структури і організації комплексу пропонується здійснювати в таких напрямах: подальшого розвитку сировинної бази, збереження і розвитку стійких позицій на внутрішньому і зовнішніх ринках, підвищення ефективності функціонування. 4. Запропонований в роботі організаційно-економічний механізм регулювання розвитку і розміщення ОЖК являє собою систему організаційних і економічних заходів, підпорядкованих сформульованій меті, які дадуть можливість спрямувати зусилля на підвищення ефективності функціонування олійно-жирового комплексу, задоволення потреб в його продукції. Доцільність і необхідність такого механізму обумовлена назрілими і наявними змінами в структурі комплексу. необхідністю поєднання галузевих і регіональних інтересів. 5. З метою удосконалення регулювання діяльності олійно-жирового комплексу, посилення його конкурентних переваг поряд з реформуванням організаційної і управлінської структури та системи взаємодії комплексу з регіонами в роботі обгрунтовано ряд заходів. До них відносяться: застосування високоефективних методів діяльності, технологій, нових товарів та послуг; поліпшення материально-технічної бази з використанням лізингових схем фінансування; вивчення стану і перспектив розвитку товарної кон`юнктури національного, регіональних і зовнішніх ринків; орієнтація галузі на вимоги ринку; активний вплив на формування ринку олійно-жирової продукції; стимулювання збуту. В роботі представлена розроблена система показників ефективності олійно-жирового комплексу, а також конкретні напрями дерегулювання діяльності. 6. Розроблено концептуальні основи удосконалення функціонування і розвитку олійно-жирового комплексу України. З метою використання ринкових механізмів при формуванні ефективної структурно-динамічної моделі олійно-жирового комплексу необхідним є дотримання концептуальних основ і принципів, у тому числі: створення сприятливого організаційно-правового і економічного середовища; цільова спрямованість і проблемний підхід у виборі і реалізації пріоритетів; інноваційний тип розвитку з опорою на власні ресурси; функціонально-галузева і функціонально-територіальна збалансованість структурної, промислової, регіональної і регуляторної політики; використання потенціалу інтеграційних процесів. 7. Виділені критерії оцінки ефективності розвитку та розміщення олійно-жирової промисловості і запропонована система економіко-математичних методів розрахунку відповідних показників. Отримані результати мають наукову новизну і рекомендуються для ведення розрахунків в програмному, а також плановому індикативному управлінні розвитком галузі на макро- і мікрорівні. 8. З урахуванням загострення конкуренції на світових ринках стратегія підвищення конкурентоспроможності вітчизняного олійно-жирового комплексу має базуватися на формуванні дієздатних кластерів, до складу яких залучаються підприємства-лідери і технологічно пов`язані з ними спеціалізовані виробництва цієї чи суміжної галузі. В роботі дається визначення поняття кластерів і формулюються перспективні завдання їх розвитку в регіонах України. 9. Як показали дослідження, основою забезпечення ефективного розвитку олійно-жирового комплексу є здійснення реструктуризації підприємств, систем управління та покращення фінансового стану. 10. Ефективність реструктуризації підтверджена на прикладі Відкритого акціонерного товариства “Вінницький олійножировий комбінат”. Економічні результати функціонування комбінату під час та після реструктуризації розраховані на основі використання запропонованої автором системи показників ефективності. |