Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2008.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних основ, методичних підходів та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення маркетингової доступності протигрибкових лікарських препаратів.
У роботі описана існуюча структура доступності лікарських препаратів, що доповнена та удосконалена складовими маркетингової та технологічної доступності. Узагальнено чинники та встановлено рівень їх впливу на доступність протигрибкових лікарських препаратів. Запропоновано розподіл забезпечення доступності ліків на основні рівні управління: державний, рівень регіону і рівень фармацевтичної організації. Проведено сегментацію населення регіонів України за демографічними показниками, захворюваністю та рівнем платоспроможності населення. Розроблено та опрацьовано алгоритм проведення сегментації ринку з використанням методу типологічних угрупувань. Розроблено методику розрахунку рівня попиту для аптечних закладів за показником кількості звернень за протигрибковими лікарськими препаратами. Здійснено прогноз обсягів продажу лікарських препаратів в регіонах України на основі штучної нейтронної мережі та обґрунтовано доцільність її використання.
Обґрунтовано науково-методичні підходи до визначення маркетингової доступності ПГЛП на підставі результатів досліджень законодавства України та рекомендацій ВООЗ щодо існуючих поняття та структури доступності ЛП, захворюваності населення України на грибкові інфекції, сучасного стану та тенденцій розвитку ринку ПГЛП, проведеної експертної оцінки ПГЛП фахівцями, споживацької поведінки на даному сегменті ринку, демографічної структури населення України та рівня його платоспроможності, фармакоекономічних показників раціональності використання ПГЛП, динаміки рівня цін на ПГЛП.
Проаналізовано сучасний стан захворюваності населення грибковими інфекціями. Встановлено, що зараз в Україні не ведеться моніторингу кількості випадків захворювання на грибкові інфекції. В той же час дані інших країн, насамперед Великобританії, свідчать про те, що кожен п’ятий мешканець планети є носієм грибкової інфекції. В цих умовах визначено роль і значення соціально-економічної, у тому числі маркетингової доступності протигрибкових лікарських засобів та її зв’язок з прогнозуванням попиту на ПГЛП.
Досліджено вітчизняне і міжнародне чинне законодавство в сфері регулювання доступності ЛП. Здійснено аналіз чинників, що впливають на рівень доступності та доповнено і обґрунтовано структуру доступності ЛП, що запропонована ВООЗ, маркетинговою і технологічною складовими. Запропоновано розділення забезпечення доступності відповідно до трьох рівнів управління: державного, регіонального та рівня підприємства.
Обґрунтовано, що на державному рівні при забезпеченні доступності ліків доцільно приділяти увагу: регулюванню фармацевтичної діяльності; реєстрації лікарських засобів; підтримці вітчизняного виробника; державному забезпеченню якості ЛП; моніторингу і регулюванню цін на ОЛЗ. На регіональному рівні система забезпечення доступності потребує: посилення контролю якості ЛП; введення стандартів лікування і формулярів; посилення контролю за цінами на ЛП; проведення моніторингу лікарських призначень. На рівні аптек значну увагу необхідно приділяти формуванню асортименту ЛП, ціновій політиці, мерчандайзингу, фармацевтичній опіці та додатковим послугам. На рівні виробничого підприємства – введенню нових технологій, управлінню збутом, просуванню продукції та формуванню цін.
Досліджено особливості та тенденції розвитку ринку ПГЛП. Проведена класифікація виділеної групи відповідно АТС-класифікації та хімічної структури. Встановлено співвідношення вітчизняних і зарубіжних компаній, що пропонують ПГЛП українським споживачам. Визначено, що на цей час у світі виробляється понад 300 ПГЛП на базі 86 діючих речовин; в Україні зареєстровано 172 ПГЛП, які представляють 29 країн-виробників, із них лідерами є індійські (28,3%) та українські компанії (24,52%); найбільш поширеними лікарськими формами є креми, таблетки і капсули.
Розроблено і опрацьовано алгоритм вивчення споживчих переваг. Проведена експертна оцінка ПГЛП фахівцями та встановлені основні джерела інформації про них; задоволеність існуючим попитом; чинники, що впливають на вибір фахівцем того чи іншого препарату; виділені ЛП, що користуються найбільшим попитом. Визначені чинники, що впливають на споживчий вибір і проведено їх аналіз. Побудована і обґрунтована модель споживчої поведінки на ринку безрецептурних ПГЛП. Проаналізовано чинники, що впливають на поведінку споживача при виборі ПГЛП.
Обґрунтовано науково-практичне використання методу типологічних угрупувань для сегментації ринку споживання ПГЛП та розроблено алгоритм його проведення. Сформовано чотири типи областей України за рівнем середньодушового споживання ПГЛП та здійснено їх порівняльний аналіз із захворюваністю населення за регіонами. Розроблено методику визначення рівня попиту на ПГЛП з урахуванням демографічних чинників, рівня захворюваності населення і інтенсивності попиту та виділені регіони, де рівень фізичної доступності ЛП низький.
Проаналізовані показники цін на ПГЛП як складові маркетингової доступності ліків. Розрахована цінова еластичність попиту, виділені препарати з коефіцієнтами еластичності попиту, коливання значень яких характеризуються різкими змінами. Розраховані коефіцієнти адекватності платоспроможності і ліквідності цін у Харківському регіоні. Виділені препарати, динаміка зміни ціни на які відрізняється від загальної.
Запропоновано методику розрахунку рівня попиту для аптечних закладів. З її використанням спрогнозована кількість звернень в аптечні заклади м.Харкова за ПГЛП в період 2007-2011 рр..
Обґрунтовано науково-практичне використання методу нейронного прогнозування для прогнозування попиту на ПГЛП. Обґрунтовано, що ШНМ можуть використовуватися для визначення змін обсягів продажу ЛП та інших маркетингових показників. Розраховані прогнози обсягів продажу ПГЛП на основі ШНМ та лінійної регресії. Показана ефективність застосування нейронного прогнозування. Встановлено, що використання нейромережевого прогнозування дає можливість отримувати результати з помилкою нижче за 2%.
За результатами досліджень розроблено і впроваджено в діяльність фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів методичні рекомендації, затверджені ПК „Фармація” МОЗ та АМН України і узгоджені МОЗ України.
