На основі вивчення особливостей фізико-механічної будови стебел льону-довгунця та зміни їх хімічного складу в процесах перетворення лляної соломи в тресту і її механічної обробки здійснено теоретичне обґрунтування і вирішення проблеми розвитку наукових основ технологічних процесів одержання модифікованих лляних волокон з прогнозованими властивостями. Проведені комплексні дослідження з використанням хімічного аналізу для вивчення стану лляної сировини в процесі розстилання, які дозволили одержати функціональні залежності показників відокремлюваності і міцності лляного волокна від тривалості процесу розстилання і дозволили визначити необхідний ступінь підготовки трести для вибору технології подальшої механічної обробки. Визначено, що тривалість біохімічної обробки трести розстиланням становить 28-36 діб для модифікації волокна льону за умови формування сумішної пряжі з бавовною; 20-24 доби – для модифікації волокна льону за умови формування сумішної пряжі з вовною; 21-24 доби – для модифікації волокна льону за умови формування сумішної пряжі з хімічними волокнами.
Запропоновано нову фізико-механічну концепцію видалення волокон з лляної трести з урахуванням наявності різних за властивостями компонентів в складі лляної соломи: деревини і волокна. Вперше стебла лляної сировини запропоновано при механічній обробці розглядати як товстостінний циліндр, який складається з декількох шарів. З урахуванням закону Гука процес механічного руйнування лляної сировини на стадії плющення з метою отримання модифікованих лляних волокон теоретично представлено як трифазний: перша фаза – пластична деформація, що спричиняє витягування волокна; друга фаза – деформування структури за рахунок пружної та високоеластичної складової, внаслідок чого відбувається руйнування деревної частини; третя фаза – незворотні деформації і руйнування внутрішніх зв'язків волокнистої частини стебла. На основі теоретичних і експериментальних досліджень визначено, що технологічний процес руйнування деревної частини стебел трести, вибір устаткування і режим обробки знаходяться у функціональній залежності від жорсткості стебел льону, модуля пружності матеріалу і діаметра: ЕI=0,05d4. На цій основі встановлено оптимальні значення модуля пружності і тиску плющильних валків на сировину для одержання модифікованих лляних волокон. Встановлено, що в штапельній діаграмі довжина волокон, які утворюються в результаті механічної обробки відходів тіпання, залежить від швидкості руху волокнистої сировини у вузлах живлення при їх транспортуванні в тіпальних машинах КПА. На основі теоретичного аналізу і створення моделі руху волокнистого продукту в процесі витягування шару відходів тіпання одержано закономірність зміни якості волокон в процесі їх обробки в окремих вузлах КПА. Математичний опис технологій модифікації лляних волокон при їх обробці на трясильних, м'яльних і тіпальних машинах КПА дозволив знайти ряд експериментально-теоретичних залежностей, які визначають граничні значення параметрів налагодження окремих вузлів КПА і процесу обробки відходів тіпання: з метою одержання лляних волокон з прогнозованими властивостями швидкість обертання тіпальних барабанів повинна знаходитись в межах 800-850 хв-1, лінійна швидкість руху відходів тіпання – 30-35 м/хв, щільність шару відходів тіпання – 0,25-0,4 г/м2, частота коливань голок – 95-115 хв-1. Вперше запропоновано оцінювати якість модифікованих лляних волокон за показниками, які застосовуються для оцінки якості інших текстильних волокон, таких як бавовна і вовна: середня масодовжина Lg, модальна масодовжина Lm, штапельна довжина Lш, база В5 та рівномірність, а характер зміни засміченості лляних волокон в процесі обробки на тіпальних машинах КПА – визначати функцією Річардса типу У=а/(1+еb-cx)1/d. Здійснені теоретичні рекомендації з підвищення ефективності роботи тіпальних барабанів, які полягають в тому, що для двосторонньої обробки волокнистого шару відходів тіпання необхідно застосовувати пружки спеціального профілю синусоїдальної форми, які змінюють напрям переміщення волокон не лише паралельно руху потоку, але й перпендикулярно та відносно осі самих волокон. Таке чергування рухів волокон дозволяє найбільш ефективно піддавати обробці всі групи волокон, незалежно від місця їх розташування у волокнистому шарі. Теоретичні закономірності і положення, виведені автором, покладено в основу методології створення як окремих процесів, так і в цілому технології з модифікації лляних волокон. Результати дослідження хімічної і фізичної структури стебел дозволяють створити автоматизовані технології поглибленої обробки лляної сировини з прогнозованими властивостями, які забезпечують зниження енергетичних витрат на обробку відходів тіпання. Спеціальний синусоїдальний профіль робочої поверхні пружків тіпальних машин спонукає волокна в процесі обробки до постійного переміщення не лише в напрямку руху потоку, але й перпендикулярного та відносно вісі самих волокон. Таке чергування рухів волокон дозволяє найбільш ефективно піддавати обробці всі групи волокон, незалежно від місця розташування їх у волокнистому шарі. Досвід застосування розроблених способів виготовлення модифікованих лляних волокон високих номерів показав, що економічний ефект становить 85 грн. на 1 т лляної трести внаслідок підвищення якості волокон, а за умови впровадження нових технологій виробництва волокон довжиною 30-40 мм для змішування з бавовною становить 1,2 млн. грн. на рік.
Список опублікованих праць 1. Валько М.І., Чурсіна Л.А., Семченко В.І. Розв'язання сировинної проблеми – якісне льоноволокно // Легка промисловість.- 1995.- № 4.- С.29. Автору належать основні ідеї статті і узагальнення результатів. 2. Валько М.І., Чурсіна Л.А., Палійчук В.К. Підготовка короткого льняного волокна до прядіння в умовах льонозаводів // Легка промисловість.- 1996.- №1.- С. 56-57. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 3. Валько М.І. Вплив способу приготування трести на якість льняного волокна // Легка промисловість.- 1998.- № 4.- С.58. 4. Валько М.І., Литвин З.Л. Льон – гідна заміна бавовни // Легка промисловість.- 1998.- №2.-С.14. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 5. Антонов С.И., Валько Н.И., Чурсина Л.А. Теоретические предпосылки повышения качества короткого льняного волокна // Вестник Херсонского государственного технического университета.- 1997.- №1.- С.166-168. Автору належать основні ідеї статті і узагальнення результатів. 6. Валько М.І. Оцінювання якості льоносировини за кольором // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.- 1998.- №1.- С.159-161. 7. Валько М.І. Про характер дроблення льняних волокон в процесі котонізації // Вестник Херсонского государственного технического университета.-1998.- №2(4).- С.287-293. 8. Чурсіна Л.А., Валько М.І., Валько В.М., Кузьмич Н.В. Прогнозування технологічних показників роботи підприємств з допомогою ЕОМ // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы.- 1999.- №1.- С.115-119. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 9. Валько М.І. Прогнозування придатності волокнистих матеріалів до котонізації // Вестник Херсонского государственного технического университета.- 1999.- №3(6).- С.290-293. 10. Валько М.І. Про характер нерівноти льняних волокон в процесі куделеприготування // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.- 1999.- №2.- С.122-124. 11. Валько М.І. Застосування інформаційно – вимірювальної системи для визначення нерівності шару відходів тіпання // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы.- 1999.- №2.- С.72-79. 12. Валько М.І. Зміна хімічного складу льняної сировини під час її обробки // Легка промисловість.- 2000.- №1.- С.53-54. 13. Валько М.І. Оптимізація технології виготовлення льняного волокна з луб'яної стрічки // Легка промисловість.- 2000.- №2.- С.60-61. 14. Валько М.І. Прогнозування якості готової продукції за фізико-механічними показниками вихідної льоносировини // Вісник Технологічного університету Поділля.- 2000.- №1.- С.43-45. 15. Валько М.І. Потрібен досконалий вибір компонентів суміші // Вестник Херсонского государственного технического университета.- 2000.- №3.- С.59-62. 16. Валько М.І., Литвин З.Л. Порівняльна ефективність роботи тіпальних барабанів КПА // Вестник Херсонского государственного технического университета.- 2001.- №4(13).- С.286-290. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 17. Валько М.І. Розвиток теорії руйнування текстильної рослинної сировини // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.- 2001.- №5.- С.46-49. 18. Валько М.І. Автоматизоване управління технологічним комплексом льонозаводу на основі техніко-економічного аналізу його функціонування // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы.- 2002.- №1(10).- С.130-132. 19. Валько М.І. Модернізація устаткування – веління часу // Вісник Технологічного університету Поділля.- 2002.- Т.2, № 3.- С.202-206. 20. Валько М.І. Хімічна обробка короткого льняного волокна // Легка промисловість.- 2002.- №1.- С.54-55. 21. Валько М.І., Семченко В.І., Литвин З.Л. Прядіння котонізованих коротких волокон льону // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі. – К.: ІЗМН.- 1998.- С.14-15. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 22. Валько Н.И., Литвин З.Л. Использование короткого льняного волокна при производстве тканей бытового назначения // Научный прогресс в производстве натуральных волокон. – К.: ЦБТИЛегтекспром.- 1995.- С.3-5. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 23. Чурсина Л.А., Валько Н.И., Богданова О.Ф., Решетей А.А. Современный уровень использования отходов производства льно- и пенькозаводов // Ресурсосберегающие технологии. Тематический сборник научных трудов ХИИ.- К.:1993.-18 с. Автору належать основні ідеї статті і обробка результатів. 24. Валько Н.И., Семченко В.И., Скорченко А.Ф. Изменение прочности и отделяемости волокна льна в процессе приготовления тресты // Ресурсосберегающие технологии в первичной переработке натуральных волокон. Сборник научных трудов ХИИ, К.: 1995.-С.30-33. Автору належить теоретичне обґрунтування, аналіз і узагальнення результатів. 25. Валько Н.И., Палейчук В.К. Влияние конструктивных и технологических параметров оборудования на эффективность удаления костры из отходов трепания // Научный прогресс в производстве натуральных волокон.- К.: ЦБТИлегтекспром Украины.-1995. С.5-7. Автору належить теоретичне обґрунтування і аналіз результатів роботи. 26. Валько М.І. Кардочесання льняних сумішей // Ресурсосберегающие и энергосберегающие технологии. Тематический сборник научных статей.-К.:1996.- С.153-154. 27. Валько М.І. Низькономерне льоноволокно – в пряжу // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі.- К.: ІЗМН.- 1998.-С.12-14. 28. Валько М.І. Кінетика процесу руйнування структури технічних льняних волокон під час котонізації // Вестник Херсонского государственного технического университета.-1998.-№2 (4).-С.278-282. 29. Валько Н.И., Скорченко А.Ф., Палейчук В.К. Ткани из смесовой льно-хлопковой пряжи // Ресурсосберегающие технологии в первичной переработке натуральных волокон.- К.:1995.-С.33-36. Автору належать основні ідеї статті і висновки. 30. Валько Н.И., Семченко В.И. Выбор сырья для производства котонина // Научный прогресс в производстве натуральных волокон.- К.: ЦБТИлегтекспром Украины.-1995.-С.7-9. Автору належать основні ідеї статті і висновки. 31. Валько Н.И., Палейчук В.К. Исследование зависимости изменения закостренности и прочности короткого льняного волокна от основных факторов процесса с использованием математического планирования // Научный прогресс в производстве натуральных волокон.-К.: ЦБТИлегтекспром Украины.-1995.С.9-13. Автору належить теоретичне обґрунтування і узагальнення результатів роботи. 32. Валько Н.И., Хижняк С.Ю. Котонизация льняного волокна на текстильных предприятиях // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.-2001.-№5.-С.294. Автору належить теоретичне обґрунтування і аналіз результатів. 33. Валько Н.И. Исследование процесса мацерации стеблей льносоломы при повышенной влажности // Новое в технике и технологии льна. – Ярославль: КТИ.- 1984.-С.40-43. 34. Чурсина Л.А., Валько Н.И., Клевцов К.Н. Новый метод оценки качества льносырья // Ресурсосберегающие технологии в первичной переработке натуральных волокон.- К.: 1995.-С.39-40. Автору належать основні ідеї і узагальнення результатів. 35. Хижняк С.Ю., Валько М.І. Вибір оптимального процесу переробки натуральних волокон // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.-2000.- №4.-С.175-176. Автору належать теоретичне обґрунтування, аналіз і узагальнення результатів роботи, висновки. |