1. На основі комплексних досліджень збереження в різних температурно-вологісних режимах свіжих яблук різних помологічних сортів та томатів різних ступенів стиглості, оброблених композиційними плівкоутворюючими складами, здійснено теоретичне обґрунтування та вирішено проблему розвитку наукових основ обробки та зберігання плодоовочевої продукції із застосуванням плівкоутворюючих композицій. 2. Науково обґрунтовано концентрації плівкоутворюючих речовин в композиційних складах. Експериментально встановлено оптимальний склад композиції Na-КМЦ – крохмаль – емульгована олія (у співвідношенні 1:0,7:1,2 г/100 см3 води) із додаванням сорбинової кислоти (0,1 г), хлориду кальцію (2 г) чи без нього, плівки з якого є функціонально діючими протягом терміну зберігання плодів незалежно від змін температурно-вологісних режимів. 3. Встановлено оптимальне використання складів: Na-КМЦ – крохмаль – емульгована олія – сорбинова кислота (одноразова обробка) при короткочасному зберіганні яблук та томатів у різних температурних режимах; Na-КМЦ – крохмаль – емульгована олія – сорбинова кислота – хлорид кальцію (дворазова обробка) при тривалому зберіганні яблук в умовах штучного охолодження та неохолоджених сховищах. Термін зберігання композиційних складів – до 17 діб при температурі 20оС і не більше 45 діб при 12оС. 4. Показано, що при обробці композиційними плівкоутворюючими складами в плодах утворюється модифікований внутрішньотканинний газовий склад, який характеризується підвищеним вмістом вуглекислого газу і зниженим – кисню, за рахунок обмеження надходження О2 і накопичення у ВТГС клітин СО2 у результаті дихання, що приводить до зниження активності протікання біохімічних процесів. 5. Для плодів, оброблених композиційними плівкоутворюючими складами, характерні більш низькі паропроникність шкірочки й інтенсивність дихання протягом усього терміну зберігання, їхня зміна носить хвилеподібний характер (два «піки» зниження інтенсивності дихання і паропроникності шкірочки в першому періоді зберігання), клімактеричний підйом дихання плодів менш виражений і зсунутий на більш пізній термін, у зв'язку з чим перестигання яблук настає пізніше. 6. Встановлено поліноміальну залежність зміни паропроникності шкірочки, інтенсивності дихання та вмісту СО2 і О2 ВТГС плодів від тривалості зберігання, що характеризується великим коефіцієнтом кореляції. Між показниками виявлено щільний взаємозв'язок – прямолінійна залежність інтенсивності дихання, вмісту О2 і СО2 ВТГС плодів від паропроникності шкірочки. 7. Встановлено загальні закономірності й особливості протікання біохімічних процесів у плодах, оброблених плівкоутворюючими композиціями, при зберіганні. Виявлено, що в оброблених і контрольних плодах спрямованість обмінних процесів однотипна, але в оброблених вони протікають менш активно – вміст білків, тригліцеридів і глюкози за однаковими періодами зберігання вище, зміни вмісту окремих іонів макро- і мікроелементів уповільнені, зростає вміст альбумінів у постклімактеричний період, що є однією з причин зростання паропроникності шкірочки; активність досліджених ферментів, у цілому, в оброблених плодах нижча; для оброблених плодів характерна менша втрата живильних речовин. 8. В уражених плодах активізуються обмінні процеси: вміст білків, тригліцеридів і глюкози знижується, змінюється співвідношення фракцій глобулінів, значно зростає активність трансфераз. 9. На основі комплексних досліджень встановлено загальні закономірності та особливості зміни якості різних помологічних сортів та товарних ґатунків яблук, ступенів стиглості томатів, оброблених плівкоутворюючими композиціями, при зберіганні в різних температурно-вологісних режимах: яблука першого товарного ґатунку мають меншу втрату маси – у 1,32-1,74 разів, більший вихід стандартної продукції – на 14,8-23,9% і термін зберігання – на 30-60 діб; для томатів термін зберігання подовжується на 4-8 діб. 10. Створено математичну модель, що описує залежність загальних втрат плодів від паропроникності шкірочки та дозволяє їх прогнозувати. Дослідження показали досить близькі значення розрахованих даних і фактично отриманих результатів. 11. Розроблено методологічні підходи до вибору плівкоутворюючих та інших компонентів складу, що підвищують захисні властивості плівки та знижують ураженість плодів мікробіологічними та фізіологічними захворюваннями. 12. На основі теоретичних обґрунтувань експериментальних досліджень, перевірки отриманих результатів у виробничих умовах запропоновано наукову концепцію збереженості плодів із застосуванням плівкоутворюючих композицій. 13. Результати наукових розробок використовуються в навчальному процесі, НДР і НДРС ДонДУЕТ. Наукові розробки зі зберігання плодів та овочів використано в бізнес-планах при реалізації проекту ЄС ТАСІС EDUR-9802. 14. Розроблено і затверджено «Технологічну інструкцію з обробки і зберігання плодів зерняткових культур із захисними харчовими плівками» і ТУ У 15.8-01566057-001-2003 «Композиційний склад для покриття яблук і томатів». Для обробки плодів розроблено лінію ЛНП-5,8 продуктивністю 5800 кг у зміну. 15. Економічний ефект в 36,8-45,8 тис. грн. на 100 тонн яблук при холодильному зберіганні та 28,0-33,7 тис. грн. при зберіганні без штучного охолодження при експериментальних дослідженнях підтверджено фактичним від використання технології, що склав 0,48-0,60 грн. на кілограм. Додатковий прибуток від впровадження технології обробки і зберігання плодів в агропромислових підприємствах Донецької області складає 1153,1 тис. грн. на 2,4 тис.тонн яблук. Проведено виробничі випробування збереженості томатів із застосуванням плівкоутворюючих композицій. |