Гінзбург Валентина Григорівна. Наукове обґрунтування ведення жінок зі звичною втратою плоду, профілактика перинатальних ушкоджень з метою збереження репродуктивного здоров'я : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2006.
Анотація до роботи:
Гінзбург В. Г. Наукове обґрунтування ведення жінок зі звичною втратою плоду, профілактика перинатальних ушкоджень з метою збереження репродуктивного здоров’я. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01–акушерство та гінекологія. -Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.
Робота присвячена розробці шляхів удосконалення якості перинатальної допомоги жінкам із ЗНВ, яке зумовлене АФС і ГГ, гіперандрогенією, хронічним запаленням геніталій.
У хворих із ГА, в залежності від ґенезу, застосування регуляторів нейро-медіаторного обміну, глюкокортикоїдних препаратів дозволило досягнути відновлення системи репродукції у 35,5% хворих.
Встановлено, що головною причиною розвитку прееклампсії у пацієнток із НВ є аутоімунний процес в організмі матері, який супроводжується значними порушеннями стану фетоплацентарної системи, гемостазіологічних показників, що впливає на процес розвитку і росту плода. Розроблена прогностична програма визначення ризику виникнення пізніх гестозів у вагітних з АФС на підставі участі аутоімунних механізмів з уточненням рівня АФА і антитіл до 2 ГП-1 у формуванні груп високого ризику розвитку прееклампсії.
Проведення перинатального аудиту позитивно впливало на зменшення гінекологічної захворюваності, акушерських та перинатальних ускладнень, що дозволило зберегти репродуктивне здоров’я.
На підставі вивчення патогенетичних особливостей НВ з урахуванням ендокринних показників, системи гемостазу та наявності АФС, проведено теоретичне узагальнення і отримано нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства – попередження невиношування у жінок зі звичною втратою плода, розроблено і впроваджено в практику нові методи клінічного прогнозування, профілактичного лікування НВ.
У (52%) жінок зі звичною втратою плода з дитинства відзначався високий інфекційний індекс, в 62% пацієнток виявляли. умовнопатогені та патогенні мікроорганізми у цервікальному каналі та уретрі, у 81% жінок перебіг вагітності супроводжувався загрозою переривання вагітності, в 22,6%- пізнім гестозом, в 22,2% у новонароджених діагностовано ВУІ.
В лікувальний комплекс у жінок із ГА та НВ з високим індексом маси тіла необхідно включати редукційну дієту та препарати, які мають здатність знижувати рівень інсулінорезистентності та гіперінсулінемії у цих хворих. Корекція метаболічних порушень комплексним впливом препаратів метморфін та авандія дозволили знизити масу тіла на 40% на 4-5кг, рівень Т у середньому з 5,2±0,17 до 3,2±0,25 нмоль/л, рівень ІР в 1,5 рази, домогтися відновлення репродуктивної функції у 35,5% хворих. Така терапія впливала не тільки на ступінь клінічних проявів ГА, але й на ефективність лікування жінок із НВ.
Для жінок зі звичним невиношуванням вагітності, зумовленим АФС, характерні: підвищений рівень аутоімунної патології, хронічних запальних захворювань статевих органів вірусної етіології, висока частота синдрому втрати плода, а також коагуляційних порушень (зниження АТ-ІІІ з 84,2% до 66,6%), що потребувало проведення антиагрегантної та антикоагуляційної терапії. У пацієнток з АФС встановлено підвищений рівень аутоантитіл до фосфоліпідів АФА, антитіл до 2 ГП-1 IgG до 16,2±0,7 Од/мл, антитіл 2 ГП-1 IgM до 13,4±1,5 Од/мл. Найбільш виражені зміни в системі гемостазу відмічені з циркуляцією АФА класу IgG.
При АФС в поєднанні з геніальним герпесом виникають порушення у розвитку плаценти, характерні для герпес-вірусної інфекції (тромбоз спіральних судин, матково-плацентарний васкуліт), які зумовлюють високий ризик розвитку плацентарної дисфункції, ВУІ, що визначає доцільність проведення комплексної антивірусної терапії.
У жінок із НВ та НЛФ виявлені в 52,8% неврастенічний, а в 18,9%-сенситивний типи особистостей, що потребувало проведення корекції не тільки гормонального, але й психосоматичного стану, шляхом впровадження нових перинатальних технологій ( підготовка під час вагітності подружжя до проведення партнерських пологів в індивідуальних та сімейних пологових залах, в умовах наближених до домашніх, із забезпеченням теплового ланцюжка).
Впровадження розробленого диференційованого діагностичного та лікувального алгоритму ведення жінок із НВ різного ґенезу до та під час вагітності дозволило завершити вагітність своєчасними пологами в 63,9% пацієнток.
Публікації автора:
Гинзбург В.Г., Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Коротич С.Е., Дубоссарская Ю.А., Гончаренко Е.Н., Лебедюк В.В.,Жержова Т.А., Алексенко А.Г. Теория и практика гинекологической эндокринологии / Под ред. проф. З.М.Дубоссарской.- Днепропетровск: „Лира ЛТД”,-2005. – 412 с.
(Пошукач підготувала до друку розділ „Невиношування вагітності”).
Гинзбург В.Г., Веропотвелян П.Н., Лунгол В.Н., Арсентьева С.В., Веропотвелян Н.П. Медико-социальная характеристика гинекологических больных, нуждающихся в реабилитационном лечении в условиях дневного стационара / ПАГ.- 2001. - №5.- с. 96-99.
(Пошукачем проаналізовано результати лікування хворих, підготовлено до друку).
Гинзбург В.Г., Веропотвелян П.Н. Веропотвелян Н.П., Пивнева Н.В., Авксентьева Ю.В. Медико-социальные аспекты возрастных первородящих и их репродуктивная функция. / Зб. наук. пр. -Київ: Інтермед, 2003. – с. 34-38.
(Пошукач провела статистичну обробку отриманих результатів).
Гинзбург В.Г.,Дубоссарская З.М., Падалко Л.И. Роль оперативного родоразрешения в улучшении перинатальних исходов / Зб. наук. пр.- Київ: Інтермед, 2004. – с.143-146.
(Пошукач підсумувала отримані результати, провела статистичну обробку).
Гинзбург В.Г., Дубоссарская З.М., Коротич С.Е., Одинцова Г.Н.Факторы перинатального риска – мифы или реальность? / Зб. наук. пр.- Київ: Інтермед, 2005.-с. 140-143.
(Пошукач підсумувала отримані результати, провела статистичну обробку).
Гінзбург В.Г. Психоемоційний стан вагітних зі звичним невиношуванням / Медичні перспективи.- 2005.- Т. Х. - №3. – с. 79-84.
Гінзбург В.Г., Веропотвелян П.М., Веропотвелян М.П., Авксентьєв О.М., Кліпова Л.В., Кодунов Л.О. Аналіз частоти та структури вроджених вад розвитку в Дніпропетровській області. //Матеріали ІІІ з’їзду медичних генетиків України.-Львів, 2002р. – с. 46.
(Пошукачем написано обговорення результатів дослідження і зроблено висновки).
