Анотація до роботи:
Кулєшов В.П. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ СЛУЖБИ РАМ ВІЗКІВ ТЯГОВОГО РУХОМОГО СКЛАДУ. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.07 - рухомий склад залізниць і тяга поїздів. Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту, Дніпропетровськ, 2002. Захищається п’ять наукових праць, які містять дослідження з наукового обгрунтування подовження строку служби несучих конструкцій рам візків тягового рухомого складу та методики експериментального визначення границі витривалості їх несучих конструкцій. Значна частина тягового рухомого складу України вичерпала встановлені строки служби та згідно чинних нормативів має бути виключена з експлуатації. Забезпечити працездатність парку тягового рухомого складу можливо за рахунок подовження його строку служби, одначе, в Україні не існує сучасної нормативної бази для наукового обгрунтування вирішення проблеми подовження строку служби тягового рухомого складу. Метою даної роботи було наукове обгрунтування наднормативної експлуатації несучих конструкцій візків тягового рухомого складу з вичерпаним терміном служби й удосконалювання методики експериментальної оцінки характеристик їх опору втомі. В рамках досягнення мети досліджень проаналізовано стан парку тягового рухомого складу України, та доказана на прикладі електровозу ЧС-4 можливість та доцільність подовження строків його експлуатації, розроблено концепцію подовження строку служби несучих конструкцій тягового рухомого складу та засоби подовження строку їх експлуатації. Проведено аналіз математичних моделей опору втомі несучих конструкцій та обрана модель, придатна для використання як базова при розробці вітчизняної нормативної бази. Розроблено методику урахування відхилення границі опору втомі несучих конструкцій рам візків при проведенні їх стендових вібраційних випробувань. Досліджено залишковий ресурс рам візків пасажирського електровоза ЧС-4 та обрано засіб подовження їх строку експлуатації. Дослідження показали, що встановлення терміну служби локомотивів в основному базувалося не на їхньому фізичному ресурсі, а на інших причинах, наприклад, моральному старінні конструкції і підтримці темпу відновлення тягового рухливого складу. |