Анотація до роботи:

Гайдаєв Ю.О. Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Міністерства охорони здоров’я України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню моделі впровадження Державних цільових програм. Визначено, що система охорони здоров’я потребує цілеспрямованого адресного впливу на вирішення найбільш актуальних проблем стану здоров’я з метою досягнення оптимальної ефективності шляхом розробки і впровадження Державних цільових програм, досвід яких накопичений протягом останнього десятиріччя. Досліджено, що прийняті Державні цільові програми хоча і внесли позитивний вклад у забезпечення медичної допомоги населенню, але лише зменшили темпи негативної динаміки стану його здоров’я, що свідчить про недостатню їх ефективність. Обґрунтовано Концепцію розробки та модель упровадження Державних цільових програм покращення рівня здоров’я і подовження середньої тривалості очікуваного життя громадян, у відповідності до якої обов’язковими складовими виступають: комплексний динамічний аналіз проблем стану здоров’я, епідеміологія і соціальна вага проблемного захворювання, кліматичні й екологічні особливості території та соціально-економічні особливості життя населення.

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена недостатня ефективність реалізації Державних цільових програм, яка підтверджується низьким рівнем здоров’я населення та повільним усуненням недоліків в організації медичної допомоги, що і стало підставою для наукового обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я народу, яка довела свою медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Показано, що за останні 10 років динаміка стану здоров’я населення України продовжує залишатися негативною: загальна захворюваність зросла на 10,6%, поширеність хвороб - на 38,9%, смертність збільшилась на 8,9%, природний приріст носить від’ємний характер і коливається від -5,8 до -7,8 на 1000, кількість населення скоротилась на 7,7%, що, вірогідно, загрожує національній безпеці держави.

2. Встановлено, що фінансування галузі охорони здоров’я залишається вкрай недостатнім, хоча за останнє десятиріччя воно зросло практично втричі, однак у доларовому еквіваленті є вдвічі меншим від рівня 1990 року та у 25-30 разів поступається такому в низці європейських країн.

3. Встановлено, що за 10 років прийнято 45 загальнодержавних програм та 10 затверджених на урядовому рівні комплексних заходів, спрямованих на покращання стану здоров’я і подовження середньої тривалості очікуваного життя громадян, які певною мірою дублюють або лише доповнюють одна одну, зокрема стосовно народження і формування здорового покоління їх прийнято 15, профілактики і лікування СНІД - 5, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 5, боротьби із туберкульозом - 4, розвитку медицини катастроф - 3, здоров’я літніх людей - 3, боротьби з наркоманією - 3, а також із низки інших проблем.

4. Показано, що обґрунтованість актуальності проблем Державних цільових програм стосовно покращання здоров’я населення не завжди відповідала їх першочерговому прийняттю, а окремі вагомі проблеми, що формують рівень здоров’я в цілому, не були враховані, зокрема: вплив на громадське здоров’я психічного здоров’я, поширеність розладів якого становить 2470 на 100 тисяч населення і за даними досліджень виявляється лише у половини хворих, а кількість самогубств досягла 300 випадків на 1 млн. жителів. Велику стурбованість викликає травматизм, який займає одне з провідних місць у структурі загальної смертності.

5. Доведено, що вкрай недостатнє ресурсне забезпечення виконання програм, оскільки 4% з них взагалі не фінансувались, 6% обмежувались на третину, а 10% - майже на половину, 26% фінансувались частково, наслідком чого стала низька ефективність їх впровадження.

6. Встановлено, що при формуванні Державних цільових програм специфічні особливості регіонів враховувались лише частково: у західному – на 49,5%, 53,3% - у східному, на 84% - у північному, 85% - центральному, 82% - на півдні України, у той час як першочергово потребують вирішення у західному регіоні 57,6% соціально-економічних проблем, 27,6% - медико-профілактичних та 14,8% - екологічних, а у промисловому східному - відповідно 39,2%, 27,9% та 37,9%.

7. Виявлено, що інформованість населення стосовно впровадження Державних цільових програм збереження і покращання здоров’я становить: у північному регіоні - 56%, східному - 69,3%, центральному - 65,8%, західному - 58,9%, південному - 84%; недостатнім є і рівень санітарно-освітньої роботи через засоби масової інформації у східних областях - 55,7%, центральних - 58,6%, північних - 70,4%, західних - 73,7%, південних - 100%.

8. Доведено, що розробка і впровадження Державних цільових програм є одним з основних напрямків покращання діяльності системи охорони здоров’я, однак суттєвими перешкодами на шляху їх упровадження залишаються недосконала законодавча база (21,9%), обмежене фінансування (60,3%) та відсутність комплексної взаємодії (13,8%).

9. Отримані результати засвідчили необхідність наукового обґрунтування концептуальної моделі впровадження Державних цільових програм покращання рівня здоров’я населення і подовження середньої тривалості очікуваного життя громадян, в основу якої покладений системний підхід до оцінки стану здоров’я населення та обов’язкове врахування регіональних особливостей адміністративних територій: кліматичних, соціально-економічних, екологічних, системи організації і надання медичної допомоги, наявність нормативної бази тощо.

10. Ефективність запропонованої моделі досліджена на прикладі розробленої та прийнятої 31 травня 2006 року Постановою Кабінету Міністрів № 761 Державної цільової програми «Запобігання і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2007-2010 рр.», а концепцію її розробки впроваджено при підготовці та прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 31.01.2007 р. щодо порядку та виконання Державних цільових програм.

Публікації автора:

1. Особливості організації лікувально-діагностичного процесу у осіб старших вікових груп, які отримали полісистемні та поліорганні пошкодження // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. - 2001. - Випуск 8. – С. 153-157 (співавтори С.О.Гур’єв, В.Ю.Кузьмін, Т.В.Гергая, С.В.Моцюк, І.Р.Трутяк).

2. Організаційні основи створення та перший досвід роботи науково-практичного центру політравми в системі Державної служби медицини катастроф України // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. - 2001. - Випуск 8. – С. 330-335 (співавтори Г.Г.Рощін, Н.М.Барамія, Я.Л.Заруцький).

3. Про систему надання невідкладної медичної допомоги постраждалим з травмою - підсумки досліджень // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. – 2001. – Випуск 11. – С. 199-206 (співавтори Ю.В. Поляченко, Г.Г.Рощін, О.В.Мазуренко, Н.М.Барамія, І.П.Шлапак, А.Д.Мудрицький).

4. Стратегия предупреждения развития стрессовых повреждений слизистой гастроинтестинального тракта у пострадавших с тяжелой политравмой // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2002. - Т. 3, №3.- С. 65-70 (співавтори Л.В.Згржебловская, И.Р.Малыш, И.П.Шлапак, В.И.Никишаев).

5. Діагностико-лікувальні аспекти поранення серця та перикарда // Клінічна хірургія. - 2005. - № 1 (743). - С. 47-50 (співавтори О.В.Воробей, Н.М.Барамія, Б.І.Слонецький, С.О.Гур’єв, І.О.Воробей, С.П.Сацик, В.Ю.Кузьмін, Т.В.Гергая, С.Г.Білогривенко).

6. Стан ендокринологічної служби України та перспективи розвитку медичної допомоги хворим з ендокринною патологією // Международный эндокринологический журнал. - 2006. - №2(4). - С. 9-14 (співавтори Р.О.Моїсеєнко, М.П.Жданова, Н.М.Бондарук, В.І.Паньков).

7. Проблеми здоров’я і подовження середньої тривалості життя // Зб. наук. пр. співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2007. – Випуск 16, книга 2. – С.3-17.

8. Шляхи покращення рівня здоров’я населення // Зб. наук. пр. співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2007. - Випуск 16, книга 3. – С. 3-19.

9. Державна політики у галузі охорони здоров‘я // Укр. медичний часопис. – 2007. - №4(60). – С. 4-8.

10. Дослідження демографічних процесів та проблем системи охорони здоров’я України // Укр. медичний часопис. – 2007. - №4(60). – Т. VII/VIII. – С.1-5.

11. Розробка і впровадження Державної програми профілактики та лікування серцево-судинної і судинно-мозкової патології // Український кардіологічний журнал. – 2007. - №. 4 – С. 8-12.

12. Наукове обґрунтування Концепції розробки та моделі впровадження Державних програм із найбільш актуальних проблем здоров’я народу // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - 2007.

13. Концепція обґрунтування цільових державних програм на покращення рівня здоров’я народу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. - 2007. - №2.

14. Проблеми здоров’я та напрямки його покращення в сучасних умовах //Український кардіологічний журнал. – 2007.

15. Щодо мінімізації найбільш актуальних проблем стану здоров’я населення (аналітичний огляд наукової літератури) // Зб. наук. пр. Українського інституту громадського здоров’я. - К.: Міжрегіональний видавничий центр «Медінформ», 2007. - С. 65-80.

16. Наукове обґрунтування методології розробки та впровадження державних програм із найбільш актуальних проблем охорони здоров’я // Охорона здоров’я України (науково-практичний журнал). - 2007. - № 2(26). - С. 4-9.

17. Добір тактично-організаційних впливів задля вдосконалення медичного обслуговування та динамічна оцінка їх дієвості та ефективності // Охорона здоров’я України. - 2007. - №1(25). - С. 7-8.

18. Впровадження сімейної медицини виведе охорону здоров’я на якісно новий рівень // Зб. наук. пр. співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2007. – Випуск 16, книга 1. – С. 3-7.

19. Стратегічні складові удосконалення медичного обслуговування та оцінка їх пріоритетів // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007. - №1(49). - С. 3-7.

20. Відновлення фізичної роботоздатності хворих на ішемічну хворобу серця на санаторно-курортному етапі як пріоритетний напрямок медичної реабілітації // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007. - №2(50). - С. 3-6 (співавтори О.Г.Юшковська, Р.Н.Шульга).

21. Актуальні питання рівня здоров’я і подовження середньої тривалості якісного життя населення України // Одеський медичний журнал. - 2007. - №4(102). - С. 4-7.

22. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію, МОЗ України, Український інститут громадського здоров’я «Динаміка стану здоров’я населення старших вікових груп» (2006 рік).

23. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію «Основи державної політики в галузі охорони здоров’я на 2007 рік» (Київ, 2006 рік).

24. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію «Програмно-цільовий метод планування видатків системи охорони здоров’я як один із стратегічних напрямків її реформування» (Київ, 2006 рік).

Результати досліджень співавторів у дисертаційній роботі не використовувались.