У висновках узагальнено основні підсумки дисертаційного дослідження. Дисертація присвячена розвитку і діяльності національно-патріотичного підпілля в одному з регіонів Великої України – Уманщині - в період Другої світової війни. Підкреслено, що у праці над дослідженням використано нові методологічні підходи і, як складову використовуваної методології, сформульовано робочу концепцію, яка базується на теоретичних викладках відомих у світі теоретиків з міжнаціональних стосунків та соціологів-еволюціоністів. На підставі архівних документів визначено масштаби участі місцевого населення одного з регіонів Центральної України - Уманщині - у всеукраїнському визвольному національному русі. Діяльність національно-патріотичного підпілля Уманщини показано як складову загальноукраїнського природного процесу, правомірного з точки зору прав людини і моралі. Сьогодення поставило перед нашою молодою державою багато невідкладних завдань, у вирішенні яких важливу роль відіграє історична наука. Одним з головних питань, поставлених часом перед незалежною Україною, є проблема консолідації суспільства. Загальноприйнято вважати, що характерними ознаками політичної зрілості нації є суспільні консолідуючі чинники. Український народ в часі Другої світової війни переконливо довів, що патріотизм і прагнення до побудови своєї держави є головним консолідуючим чинником, спільним для всієї України. Наукове обгрунтування такого твердження на сторінках дисертації доводить, що поділ України на регіони за ознакою здатності до опору окупаційним режимам, під яким би прапором окупанти не були, є вигадкою зацікавлених в анексуванні життєвого простору України держав. Різниця в інтенсивності спротиву окупантам у різних регіонах України була зумовлена наслідками репресій і політикою геноциду міжвоєнного періоду. Винищування українців не торкнулися всіх регіонів України в однаковій мірі, і саме це було причиною різниці в інтенсивності спротиву загарбникам. Наукова констатація факту існування і функціонування на Уманщині ідеологічно невизначеного антинімецького підпілля змушує нас уважніше і критичніше ставитись до історіографічної спадщини, яка перейшла до нас з часів панування в Україні більшовицького режиму. У пропонованій дисертації проблему характеру діяльності ідеологічно – невизначеного підпілля піднято і розпочато її дослідження. Об’єктивні знання про національно-визвольну боротьбу українців в часі Другої світової війни дають змогу по новому оцінити морально-політичні якості українського народу і зрозуміти сутність впливу на суспільно-політичну поведінку широких верств населення України масових репресій і політики геноциду, яка була застосована Росією на початку 30-х років. Зі змісту пропонованого дисертаційного дослідження випливає, що різниця між регіонами України у здатності до організованого спротиву окупантам була не в ступені лояльності чи не лояльності до держав – агресорів, а у наслідках винищення українського населення репресіями за ознакою наявності ознак національної самосвідомості. Керуючись висновками з результатів даного дослідження та значною кількістю виниклих у процесі роботи невирішених наукових проблем, автор дисертаційного дослідження вважає доцільним використати право висунення рекомендацій, прийняття і позитивне вирішення яких, на думку автора дисертації, сприятиме процесу комплексних досліджень національно визвольного руху у період боротьби за незалежну Україну у 1940 – 50 - х роках і матиме загальнодержавне значення. Формулювання рекомендацій викладаємо у 3-х пунктах 1. Автор дисертаційного дослідження вважає необхідним започаткувати при НАН України окремий науково - дослідний інститут досліджень національно визвольного руху періоду Другої світової війни. 2. Необхідно започаткувати інститут усної історії України (як окрему установу) на зразок нині існуючого закладу такого профілю у Нью-Йорку. Пропонований заклад повинен бути центром збору і систематизації усних розповідей про події національно – визвольної боротьби в Україні. 3. За логікою розвитку української історичної науки давно назріла потреба започаткувати державну програму під назвою “Мартиролог учасників визвольного руху періоду Другої світової війни”. До практичного виконання такої програми повинна бути залучена, передусім, студіююча молодь історичних факультетів українських ВУЗів. Додатки: У додатках запропонованого дослідження подано тексти обвинувальних висновків трьох звинувальних справ (А,Б,В), які було заведено каральними радянськими спецслужбами на учасників національно-патріотичного підпілля Уманщини. |