Косенко Надія Павлівна. Насіннєва продуктивність цибулі ріпчастої залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин в умовах південного Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.14 - 2008.
Анотація до роботи:
Косенко Н.П. Насіннєва продуктивність цибулі ріпчастої залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин в умовах південного Степу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню питань розробки й удосконалення елементів технології вирощування насіння цибулі ріпчастої. У результаті досліджень визначено можливість вирощування насіння цибулі ріпчастої за осіннього строку садіння маточників порівняно з весняною висадкою. Вивчено особливості росту й розвитку насіннєвих рослин, формування генеративних органів залежно від строків садіння, маси маточних цибулин і площі живлення рослин.
Для одержання високої врожайності насіння цибулі ріпчастої з високою якістю й отримання найбільшого прибутку в умовах південного Степу України на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті рекомендується висаджувати маточні цибулини крупної фракції (100-120 г) за осіннього садіння в ІІ–ІІІ декаді жовтня з площею живлення 560 см2 (70 х 8 см). Обов’язковим прийомом підготовки садивного матеріалу повинно бути добір більш крупних маточних цибулин масою 100-120 г.
За умов весняного садіння крупних маточних цибулин (100-120 г) доцільним є розміщення їх з площею живлення 700 см (70 х 10 см).
У дисертації представлено результати науково-дослідної роботи з вирішення питання оптимізації технологічних прийомів вирощування насіння цибулі ріпчастої на темно-каштанових ґрунтах південного Степу України з метою підвищення урожайності та покращення якості насіння за умов весняного й осіннього садіння маточників.
Агрокліматичні умови південного Степу України дозволяють отримувати урожай насіння цибулі ріпчастої як за осіннього, так і за весняного строків садіння маточних цибулин. Маточники осіннього садіння повніше використовуючи запаси вологи ґрунту, навесні відростали на 12- 25 діб раніше, ніж за весняного садіння. Стрілкування у рослин осіннього садіння відбувалось на 12-18 діб, цвітіння – на 3-8 діб раніше.
Перезимівля маточників осіннього садіння значно залежала від погодних умов у зимовий період і становила в середньому за роки досліджень 82-85%, виключаючи 2003 рік. У 2003 році середня температура в зимовий період складала – 6,30С, що призвело до загибелі 98-100% маточних цибулин. У сприятливі 2001 та 2005 рр. після зими збереглось 93-96% та 90-98% маточних рослин.
На час закладки досліду з весняним строком садіння маточників масою 50-60 г, висаджені восени мали 9,5-10 листків довжиною 14,6-16,2 см; у маточних цибулин масою 100-120 г було 12,8-15,7 листків довжиною 17,1-21,6 см. Маточні рослини, сформовані з крупних цибулин мали в середньому на 42% і 48% більшу кількість зачатків і листків та на 28,9% довщі листя порівняно з дрібними маточниками. За максимального загущення (70 х 8 см) кількість зачатків, листків та їх довжина збільшувались на 10,7%, 14,9% та 18,1% порівняно з найбільшою площею живлення рослин 840 см2 (70 х 12 см).
Встановлено, що осіннє садіння сприяло збільшенню висоти квітконосів на 25,1%, довжини листа на 13,8%, коефіцієнту стрілкування на 8,7%, діаметру суцвіття на 19,6% порівняно з весняним садінням маточників. При садінні крупних маточних цибулин кількість насінних стрілок та діаметр суцвіть у порівнянні з дрібними маточниками збільшувались відповідно на 22,7 та 2,7 %. При максимальному загущенні (70 х 8см) висота квітконосів та діаметр суцвіття були на 1,1 та 3,6 % менше, ніж при більш розрідженому розміщенні рослин (8 х 12 см).
Дослідженнями встановлено, що за умов осіннього садіння маточників спостерігалось зменшення поширення несправжньої борошнистої роси на 5,4%, розвитку хвороби – на 4,9% порівняно з весняним садінням. Крупні маточники (100 – 120 г) уражались менше на 2,7%, розвиток хвороби знизився на 1,8%, ніж у насінників від дрібних маточних цибулин. За найменшою площею живлення рослин 560 см2 (70 х 8 см) відзначено збільшення поширення і розвитку хвороби на 4,4% та 5,3%.
Урожайність насіння за осіннього садіння маточників була на 39,3% більшою, ніж за весняного садіння. Садіння крупних маточних цибулин забезпечило урожайність насіння на 19,7% вищу порівняно з дрібними цибулинами. Зменшення площі живлення з 840 см2 (70 х 12 см) до 560 см2 (70 х 8 см) сприяло збільшенню урожайності насіння на 11,1%.
Насіннєва продуктивність однієї рослини та суцвіття була вищою відповідно на 39,6% та 31,8% у маточних рослин осіннього садіння, у порівнянні з весняним. Висаджування маточників масою 100 – 120 г сприяло збільшенню насіннєвої продуктивності рослини на 17% та суцвіття та 4% у порівнянні з дрібними цибулинами. При найменшій площі живлення рослин 560 см2 урожайність з однієї рослини знижувалась на 30% та з одного суцвіття – на 8,3% порівняно з контролем. Кореляційний аналіз показав, що між урожаєм насіння з однієї рослини і діаметром суцвіття існує прямий позитивний зв'язок, що характеризується коефіцієнтом кореляції від 0,610 ± 0,277 до 0,756 ± 0,229. Між насіннєвою продуктивністю рослини та кількістю насінних стрілок відзначено пряму позитивну залежність, коефіцієнт кореляції становив від 0,830 ± 0,195 до 0,896 ± 0,155.
Насіння, вирощене за весняного та осіннього садіння маточників, характеризувалось високими і практично рівноцінними показниками якості. За умов весняного садіння маса 1000 насінин, енергія проростання та лабораторна схожість становили відповідно 3,64 г; 73,8% та 92%, за умов осіннього садіння відповідно – 3,82 г; 74,5% та 94%. Сортова чистота насіння за весняного садіння становила 97-99% і 95-97% за осінньої висадки маточних цибулин.
Залежно від строків садіння змінювався і фракційний склад насіння. За осіннього садіння, порівняно з весняним, частка крупного насіння збільшувалась з 22,6 до 24%, а частка дрібного насіння зменшувалась з 19,4% до 14,7%. За максимального загущення насіннєвих рослин формувалось більш вирівняне насіння: частка насіння середньої фракції збільшувалась з 58,5% до 63% порівняно з розміщенням рослин з площею живлення 840 см2 (70 х 12 см).
Максимальну економічну ефективність вирощування насіння цибулі ріпчастої одержано за осіннього садіння крупних маточних цибулин з найменшою площею живлення 560 см2 (70 х 8 см): рівень рентабельності становив 186%, чистий прибуток 57,9 тис. грн./га, собівартість 1 т насіння – 34,9 тис. грн. при цьому рівень рентабельності і чистий прибуток були на 106% і 90% вище, ніж в контролі. Весняне садіння маточників забезпечило рівень рентабельності виробництва 74-91%, чистий прибуток - 20,0-30,5 тис. грн./га, собівартість 1 т насіння - 52,3-57,5 тис. грн. Найбільшими витратами сукупної енергії на 1 га (398 тис. МДж) характеризувався варіант з осіннім садінням маточників масою 100 – 120 г за найменшою площею живлення рослин 560 см2, при цьому енерговитрати на вирощування 1 т насіння були на 14,4% менше, ніж в контролі.
