Показано, що характер деформування і вичерпання несучої здатності сталебетонних плит, які згинаються в двох напрямках з різними умовами обпирання під дією навантаження досліджено недостатньо. Це в першу чергу стосується до впливу граничних умов, розташування армувальних листів, товщини сталевих листів, піддатливості об'єднання сталевого листа і бетону.
Розроблено методику розрахунку сталебетонних плит з різними умовами обпирання з урахуванням особливостей деформування сталевого листа (робота за межею пружності) і бетону (нелінійність деформування в умовах плоского напруженого стану і тріщиноутворення) під впливом короткочасного навантаження.
Розроблено обчислювальний апарат розрахунку напружено-деформованого стану сталебетонних плит у вигляді програми, реалізованої в середовищі Borland Pascal 7.0. Як числовий метод розв’язання даної задачі використовується метод скінченних різниць.
Розроблено методику визначення зрушувальних сил між бетоном і сталевим листом із знаходженням необхідного числа зв'язків зрушення.
Проведено чисельні дослідження напружено-деформованого стану сталебетонних плит, що показали:
несуча здатність плит визначається граничними деформаціями стиснутої зони бетону, межею міцності сталевого листа, граничними прогинами плити, а також міцністю контакту сталевого листа і бетонного шару;
збільшення класу бетону (В 20 - В 60) підвищує несучу здатність сталебетонних плит з різними граничними умовами в 2 – 2.3 рази;
збільшення товщини сталевого листа (0.3 - 0.7) см підвищує несучу здатність сталебетонної плити в 2 – 2.5 рази;
піддатливість зв'язків зрушення в сталебетонних плитах збільшує прогини, тому недоцільно допускати об'єднання зовнішньої листової арматури з бетоном зв'язками малої твердості, тим більше допускати в цих зв'язках пластичні деформації.
Результати порівняння сталебетонних і залізобетонних плит свідчать про те, що застосування листового армування в плитах приводить до збільшення їхньої несучої здатності в 2.2 – 3.2 рази, економія становить 35.7%, трудомісткість 1.2 - 20.9%.