Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Оториноларингологія


Розкладка Анатолій Іванович. Надпорогова аудіометрія в діагностиці порушень слухової системи людини: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2002. - 210арк. - Бібліогр.: арк. 180-210.



Анотація до роботи:

Розкладка А.І. Надпорогова аудіометрія в діагностиці порушень слухової системи людини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – Оториноларингологія. – Інститут невідкладної та відновної хірургії АМН України, Донецьк, 2002.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності діагностики порушень слухової системи людини шляхом визначення сутності та значимості тестів надпорогової аудіометрії при різноманітних порушеннях слуху.

Доведено, що в основі всіх тестів надпорогової аудіометрії лежать певні закономірності функціонування слухової системи людини.

Встановлено, що прояви тестів надпорогової аудіометрії залежать від стану функції гучності. Враховуючи, що кожній точці площини слухового поля відповідає певна гучність, оцінку стану функції гучності можна давати лише в координаті: “частота – рівень стимулу”, тобто лише в точці виміру.

Вихідною точкою відліку рівня звукового стимулу при надпорогових дослідженнях може бути лише поріг абсолютної слухової чутливості, тобто 0 дБ аудіометра. Оцінку результатів надпорогових досліджень необхідно проводити шляхом їх порівняння з даними, отриманими у людей з нормальним слухом на тій же частоті тестування і тих же рівнях акустичного стимулу над 0 дБ аудіометра.

Розроблено морфо-функціональну модель кодування амплітуди акустичного стимулу на периферії слухового аналізатора, що дало змогу розкрити механізм і сутність феномена нормалізації функції гучності.

Запропонована методика, алгоритм та комп’ютерна програма використання результатів надпоргової аудіометрії в топічній та диференційній діагностиці порушень слуху.

1. Наукові положення та отримані нові науково обґрунтовані результати у сукупності дали змогу розв’язати важливу науково прикладну проблему – визначення сутності та значимості надпорогової аудіометрії в діагностиці порушень слухової системи людини.

2. В основі проявів результатів будь-яких досліджень слухової системи з використанням стимулів надпорогової інтенсивності лежить стан функції гучності.

3. Всі патологічні стани слухової системи, які спричиняють порушення слуху, супроводжуються також і порушенням функції гучності, яке має свої особливості в залежності від характеру патології.

4. При кондуктивній та змішаній приглухуватості виявляється дефіцит гучності, який пов’язаний з величиною кістково-повітряного інтервалу.

5. Стан функції гучності при сенсоневральній приглухуватості залежить від рівня ураження слухового аналізатора: при частковому ураженні рецепторного апарата завитки на площині слухового поля спостерігаються три ділянки з різним станом функції гучності: ділянка нульової гучності - від нуля аудіометра до порогу слуху пацієнта, ділянка нормалізації функції - від порогу слуху до рівня нормальної функції, та нормальна функція гучності - на площині повного вирівнювання гучності.

6. Виявлена тенденція до нормалізації або нормальна функція гучності на площині слухового поля при підвищених порогах слуху є основною діагностичною ознакою порушення периферійного відділу слухового аналізатора.

7. При сенсоневральній приглухуватості внаслідок ретрокохлеарних ушкоджень слухової системи на всій площині слухового поля, як правило, спостерігається дефіцит гучності.

8. Амплітудно-тонотопічна організація ядерних та коркових утворів слухового аналізатора, аналогічна спіральному органу, зумовлює можливість виявлення феномена нормалізації функції гучності при часткових ушкодженнях цих структур.

9. Ушкодження спірального ганглію завжди супроводжується порушенням функції гучності у вигляді дефіциту гучності.

10. Кодування амплітуди акустичного стимулу в завитці здійснюється шляхом поступового переходу збудження волоскових клітин від першого до четвертого ряду, поширенням збудження клітин одного ряду вздовж спірального органа, а також обумовлено особливістю інервації зовнішніх і внутрішніх волоскових клітин та пов’язаною з цим щільністю потоку імпульсів до центральних відділів слухового аналізатора.

11. Наявність нормально функціонуючих клітин спірального органа при частковому його ушкодженні та поступовий перехід патологічного процесу від першого до четвертого рядів волоскових клітин зумовлює можливість виявлення нормальної функції гучності на площині слухового поля , свідченням чого є повний феномен нормалізації гучності.

12. В основі всіх психофізичних надпорогових тестів, які використовуються в аудіології, лежать ті чи інші відомі механізми функціонування слухової системи – оцінка частоти, амплітуди, часових характеристик, диференційна чутливість.

13. Залежність величини показників тестування від рівня звукового стимулу вимагає при оцінці результатів чіткого дотримання основного закону порівняння: точка відліку рівня звукового стимулу в умовах норми та патології повинна бути єдиною – абсолютний поріг слухової чутливості (0 дБ аудіометра).

Публікації автора:

  1. Профессиональная тугоухость при воздействии импульсного шума // В кн.: Оториноларингология. – Вып. 4: Здоров’я. – 1973. – С. 19-25 (Соавт.: В.И.Пальгов, П.Н.Дорошенко).

  2. Калибровка электронистагмограмм при вестибулометрии // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1974. - № 6. – C. 82-85. (Соавт.: В.Г.Базаров).

  3. Очки с электродами для электронистагмографии // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1975. - № 3. – C. 105-107 (Соавт.: В.Г. Базаров).

  4. Профилактика профессиональных поражений органа слуха у рабочих машиностроительных предприятий // Методические рекомендации. – Киев, 1975. – 22 с.

  5. Таблицы для определения угловой скорости медленной фазы нистагма // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1976. - № 2. – C. 85-91 (Соавт.: В.Г.Базаровым).

  6. Клинико-экспериментальное изучение поражения органа слуха при воздействии импульсных шумов // Гигиена труда и профзаболевания. – 1976. - №4. – C. 28-32 (Соавт.: В.И.Пальгов, П.Н.Дорошенко, Э.А.Бакай).

  7. Клиническое значение электростимуляции вестибулярного анализатора при отосклерозе. В кн.: Труды V съезда оториноларингологов Украины. Донецк, 1977. – C. 227-229 (Соавт.: В.Г.Базаров, Л.А.Овчаренко).

  8. Корреляция между тональным и речевым слухом при кондуктивной и нейросенсорной тугоухости // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1977. - №5. – C. 20-25 (Соавт.: Т.В.Шидловская).

  9. Импульсная электростимуляция вестибулярного анализатора больных отосклерозом // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1977. - № 2. – C. 16-21 (Соавт.: В.Г.Базаров, Л.А.Овчаренко).

  10. Корреляция между тональным и речевым слухом при различных заболеваниях органа слуха // В кн.: Труды V съезда оториноларингологов Украины. – Донецк, 1977. – С. 229 (Соавт.: Т.В.Шидловская).

  11. Метод дозированных вращательных стимулов в диагностике болезни Меньера // В кн.: Материалы У республиканской конференции оториноларингологов Литвы. – Вильнюс, 1978. – C. 46-47.

  12. Портативное электровращающееся кресло для исследования вестибулярного анализатора // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1978. – №1. - C. 113-116 (Соавт.: В.Г.Базаров, Б.С.Мороз, А.Н.Цисаренко).

  13. Пороги возбудимости купулярного аппарата при отосклерозе // Вестн. оториноларингол. – 1979. - № 6. – C. 24-27 (Соавт.: В.Г.Базаров, А.В.Братусь, А.Н.Цисаренко).

  14. Состояние функции громкости при профессиональных нарушениях слуха // Тез. докл. республиканской научной конф. “Роль профессиональных факторов в развитии ЛОР-патологии”. – Запорожье, 1980. – С. 60-61.

  15. Эффективность лечения рабочих машиностроительного производства, страдающих профессиональными невритами // Тез. докл. республиканской научной конф. “Роль профессиональных факторов в развитии ЛОР-патологии”. – Запорожье, 1980. – С. 127-128 (Соавт.: П.Н.Дорошенко).

  16. Результаты лечения поражения звуковоспринимающего аппарата // Вестн. оториноларинг. – 1980. - № 6. – C. 11-14 (Соавт.: А.И.Цыганов, Т.В.Шидловская, Л.Ф.Титаренко).

  17. Пороги вестибулярного нистагма при наследственной глухоте // Вестн. оториноларингол. – 1981. - № 2. – С. 24-28 (Соавт.: В.Г.Базаров, Л.С.Казимерчук).

  18. Оценка тестов Люшера и SISI при надпороговой аудиометрии // Тезисы докл. VIII съезда оториноларингологов СССР. – Суздаль, 1982. – C. 158-159.

  19. О трактовке результатов теста Люшера при нарушениях слуха // В кн.: VI съезд оториноларингологов УССР. – Киев, 1983. – C. 179-180.

  20. О состоянии функции громкости при болезни Меньера // В кн.: II съезд оториноларингологов Белоруссии. – Tезисы докладов. – Минск, 1984. – C. 210-211.

  1. Дифференциальные пороги амплитудной модуляции акустических стимулов при различных уровнях звукового давления у лиц с нормальным слухом // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1985. - № 3. – С. 61-62.

  2. Распознавание рекруитмента с помощью регистрации слуховых вызванных потенциалов // В сб.: Современные методы диагностики и лечения в медицине. – Полтава, 1986. – С. 158-160 (Соавт.: В.Г.Базаров, Л.А.Карамзина).

  3. К вопросу о возрастной инволюции слуха и слуховом комфорте // В кн.: Тезисы докладов V Всесоюзного съезда геронтологов и гериатров. – Киев: Институт геронтологии. – 1988. – С. 50 (Соавт.: В.Г.Базаров, Л.А.Карамзина).

  4. Оценка нарушения слуха в практике сурдоэкспертизы // В кн.: VII съезд оториноларингологов УССР. – Киев, 1989. – С. 15-16 (Соавт.: В.Г.Базаров).

  5. Оценка нарушения слуха при различных формах тугоухости // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1989. - № 3. – С. 28-33 (Соавт.: В.Г.Базаров).

  6. Значения SISI-теста у лиц с нормальным слухом при различных уровнях звукового давления акустических стимулов // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1994. - №2. – С. 10-12.

  7. Щодо периферійних механізмів формування відчуття гучності звуку // В кн.: VIII з'їзд оториноларингологів України. – Київ, 1995. – C. 284-285.

  8. Наследственные нарушения слуха среди учащихся специальных школ-интернатов для глухих и слабослышащих детей // VIII з'їзд оториноларингологів України. – Київ, 1995. – C. 285-286.

  9. Прояви найбільш поширених тестів надпорогової аудіометрії // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1995. - № 3. – С. 29-33.

  10. Актуальные проблемы медико-социальной экспертной помощи больным с патологией органа слуха // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1996. - №1. – С. 16-25. (Соавт.: Д.И.Заболотный, Д.И.Клименко, В.Г.Базаров).

  11. Організація роботи МСЕК і лікувально-профілактичних закладів з медико-соціальної експертизи і реабілітації інвалідів з патологією ЛОР-органів // Методичні рекомендації. – Дніпропетровськ, 1997. – С. 29 (Співавт.: Д.І.Заболотний, Д.І.Клименко та ін.).

  12. Методологічні питання оцінки функції гучності за даними надпорогової аудіометрії // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - № 1. – С. 15-20.

  13. До питання ідентифікації феномена нормалізації гучності за даними коротколатентних слухових викликаних потенціалів // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - № 3. – С. 5-11 (Співавт.: Л.А.Карамзіна).

  14. Механізм феномена нормалізації гучності та вірогідність його прояву при різних рівнях порушення слухового аналізатора // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - № 5. – С. 25-31.

  15. Гіпотеза периферійного механізму формування відчуття гучності звуку // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - № 4. – С. 30-34.

  16. Психофізична суть та патофізіологічні основи прояву тестів надпорогової аудіометрії при патології слухової системи // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - №6. – С. 20-23.

  17. Про функціональну та структурну організацію слухового аналізатора // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1998. - №2. – С. 13-16.

  18. Результати надпорогових досліджень слуху при хворобі Меньєра // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1998. - №6. – С. 61-63.

  19. Пороги дискомфорту при порушеннях слуху // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1999. - №4. – С. 22-26.

  20. Актуальные вопросы медико-социальной экспертизы при профессиональных заболеваниях органа слуха // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. - №5. – С. 15-19 (Соавт.: Д.И.Заболотній, Д.И.Клименко, В.Г.Базаров, В.М.Марченко, Н.Д.Безус).

  21. Визначення стану функції гучності за результатами тесту Luscher та SISI-тесту // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. - №6. – С. 34-39.

  22. Україномовні тести для аудіометрії // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2002. - №3-с. – С. 23 (Співавт.: В.Г.Базаров, А.Й.Багмут, Н.В.Римар).

  23. Деонтологічні проблеми на шляху впровадження стандартів медико-соціальної експертизи при кохлео-вестибулярних розладах // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2002. - №3-с. – С. 42-43 (Співавт.:
    А.В.Іпатов, Д.І.Заболотний, Д.І.Клименко, В.М.Марченко).

  24. Вибір лікувальної тактики хворих з сенсоневральною приглухуватістю // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2002. - №3-с. – С. 67.

  25. Сенсоневральна приглухуватість – симптом перебігу патологічного процесу в слуховій системі та його наслідків // Журн. вушних, носових і горлових xвороб. – 2002. - №3. – С. 51-55.