Анотація до роботи:

Міхєєв О.М. Надклітинні механізми онтогенетичної радіоадаптації у рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.01- радіобіологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

У дисертації представлені результати досліджень надклітинних механізмів радіоадаптивних реакцій рослинних об’єктів та їх зв’язок з радіогормезисною дією стресорів. Радіогормезисна дія вивчена для об’єктів різного рівня інтеграції в умовах гострого та хронічного опромінення. Показана транзитивність цього явища. На основі результатів вивчення гормезисної дії різних факторів запропонована принципово нова технологія дезактивації середовищ, які забруднені радіонуклідами.

Експериментально обґрунтовано існування багаторівневої індуцибельної системи, яка забезпечує багаторівневі механізми адаптивних реакцій.

Вивчення різних схем впливу на вихідну радіорезистентність рослинних об’єктів дозволило показати часову симетричність радіоадаптуючої дії. Опромінення проростків дозами, відповідними за величиною адаптуючим після застосування тестуючих доз, показало їх значний радіозахисний ефект, який перевищував прямий ефект дії адаптуючих доз.

1. Теоретичною основою роботи є положення щодо можливості визначального зв’язку стану адаптації біологічних систем зі станом їх стимульованості та існування багаторівневих механізмів радіоадаптивної відповіді.

2. Вивчено ефекти гормезисної дії разового та хронічного опромінення з урахуванням характеру розподілу радіоактивності в критичних тканинах рослин. Встановлено, що при хронічній дії іонізуючого випромінювання від інкорпорованих в тканинах радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, проростки, що ростуть на радіоактивному розчині, послідовно піддавались впливу іонізуючого випромінювання від нейтральних доз, через стимулюючі (гормезисні) їх ріст дози і закінчуючи дозами, що тимчасово пригнічують, та летальними. Виявлені відмінності (на два порядки) ізоефективних питомих активностей ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr пояснюються різними значеннями коефіцієнтів накопичення цих радіонуклідів кореневою системою проростків і різними ділянками кореня, в яких відбувається переважне накопичення радіоізотопів цезію (у меристематичній зоні кореня) і стронцію (у зоні розтягування кореня).

3. Виявлено вертикальну гетерогенність розподілу радіоцезію в головному корені проростків, що дозволило істотно уточнити величину поглинених меристемою кореня доз від інкорпорованого радіоцезію. Встановлено також подібний характер розподілу радіоцезію по зонах кореня проростків, що культивувались в умовах водної і ґрунтової культур. Встановлено, що коефіцієнт накопичення радіоцезію в меристематичній зоні може досягати декількох десятків тисяч одиниць, що вказує на можливість формування своєрідних біологічних "гарячих частинок" в апікальних кореневих меристемах.

4. Встановлено можливість на організменно-популяційному рівні прояву гормезисних ефектів посилювати (стимулювати) здатність рослин накопичувати радіонукліди за допомогою варіювання щільності вирощування рослин, передпосівного гострого гамма-опромінення насіння та обробки його солями стабільних аналогів радіонуклідів.

5. На основі даних про можливість керування (зокрема підсилення) процесом нагромадження радіонуклідів рослинними структурами запропоновано новий метод очищення водних середовищ, забруднених радіонуклідами, заснований на використанні значної поглинальної здатності кореневої системи наземних рослин в умовах водної культури. Запропонований спосіб був випробуваний у лабораторних умовах і в умовах натурного експерименту в 10-км зоні ЧАЕС. Метод виявився ефективним для очищення води від радіостронцію і радіоцезію. Показана ефективність відповідно адаптованого методу для деконтамінації радіонуклідних забруднень ґрунтів.

6. Встановлено, що стимуляцію (гормезис) слід розглядати як одну з фаз реакції біологічного об'єкта на пошкоджуючу дію чинника. Для стимуляції є характерним транзитивний характер і відносність за параметрами. Фазі стимуляції передує період інгібування функціональної (ростовою, проліферативної тощо) активності, що дає підставу розглядати його як результат надвідновлювального (гіперкомпенсаторного) процесу.

7. Основним теоретичними положеннями для вивчення стану радіоадаптованості стало, по-перше, визначення онтогенетичного стресу як процесу і результату взаємодії біологічного об'єкта з чинником, доза якого перевищує поріг чутливості/стійкості об'єкта, і що виявляються в стимуляції/індукції в ньому перехідного процесу, і, по-друге, встановлення того, що в конкретний момент часу після дії якого-небудь модифікуючого чинника об'єкт може перебувати в одному з наступних станів: початковій адаптації (конститутивний рівень адаптованості); стані адаптивної відповіді; дезадаптації.

8. Для експериментального вивчення явища радіоадаптації розроблено метод реєстрації стану біологічних об'єктів в умовах разової або хронічної дії стресорів - метод визначення залишкової радіоактивності, який базується на вимірюванні поточної радіоактивності культурального середовища в процесі інкубації на ньому рослинних об'єктів. Запропонований метод дозволив оцінити в динаміці інтегральний стан кореневої системи, що була опромінена в стимулюючих та інгібуючих дозах гамма-випромінювання.

9. Встановлено, що радіоадаптивна відповідь виявляється в момент, коли під впливом адаптуючої дози біологічний об'єкт знаходиться в стані стимуляції (надвідновлення). Виявлено явище радіоадаптації, викликане неспецифічним чинником, у якості якого була використана гіпертермічна обробка насіння і яка в певних режимах (дозах) стимулювала ростові процеси у проростків.

10. Встановлено зв'язок радіоадаптації із станом стимульованості в експериментах з опромінюванням проростків з декапітованим корінням. Застосування тест-опромінення в момент стимуляції утворення бічних коренів виявило їх суттєво підвищену радіорезистентність в порівнянні з радіорезистентністю бічного коріння інтактних проростків.

11. Встановлена подібність динаміки реагування адаптованих (декапітованих) і неадаптованих (інтактних) рослин на дію іонізуючої радіації підтвердила припущення про принципову незмінність (неіндукційність, стимульованість) механізмів реагування адаптованих рослин. У адаптивній відповіді задіяні ендогенні механізми, які під впливом екзогенних чинників підсилюють або послабляють свій вплив на кінцевий результат реагування.

12. Встановлені механізми адаптації, в основі яких лежать гіперкомпенсаторні процеси, є універсальними для будь-якого рівня інтеграції біологічних об’єктів. Онтогенетична (фенотипічна, епігенетична) адаптація - це процес досягнення стану і сам стан біологічного об'єкту, що є фазою надвідновлення в перехідному процесі, який індукується надпороговим рівнем дії будь-якого чинника. В цій фазі збільшується рівень початкової стійкості об'єкта до повторної дії того ж або іншого чинника (перехресна або множинна адаптація). Параметри онтогенетичної адаптації змінюються в просторово-часових координатах, і характеризується певною неспецифічністю до подальших впливів; тривалість онтогенетичної адаптації визначається тривалістю фази стимуляції (надвідновлення).

13. Обґрунтовано існування багаторівневої системи відновлення, яка, при відповідних дозах стрес-фактора, реалізується у вигляді багаторівневої системи надвідновлення і яка, у свою чергу, є основою багаторівневих адаптаційних механізмів (репараційних, репопуляційних, регенераційних). Так, було встановлено визначальну роль стимуляції клітинної проліферації в забезпеченні адаптивної відповіді рослин при дії хронічного опромінення (обумовленого інкорпорованими в їх тканинах радіонуклідами) та регенерації в забезпеченні адаптивної відповіді декапітованих проростків на дію гострого гамма-випромінювання.

14. На основі отриманих експериментальних даних про незмінність розміру клітин меристеми, вищий мітотичний індекс її клітин і її більший об'єм, відсутність ефекту фракціонування дози гострого опромінення і факт збільшення плеча на дозовій кривій залежності ростових параметрів бічних коренів декапітованих проростків зроблено висновок про існування надклітинних механізмів радіоадаптації в умовах стимуляції клітинно-репопуляційних і регенераційних процесів, що забезпечують рослинний об'єкт додатковим числом реагуючих елементів.

15. Показано існування відносної часової симетричності сумісної дії двох чинників, один з яких є радіоадаптуючим. Це означає можливість застосування радіоадаптуючого впливу не тільки як профілактичного засобу, внаслідок чого підвищується вихідний рівень радіоадаптованості, але і можливість застосування радіоадаптуючих доз як терапевтичних, тобто таких, які знижують рівень радіаційного пригнічення при застосуванні у післярадіаційному періоді.

Публікації автора:

1. Антропогенная радионуклидная аномалия и растения: Монография / Д.М. Гродзинский, К.Д. Коломиец, Ю.А. Кутлахмедов и др. – К: Лыбидь, 1991. – 160 с. (Особисто дисертантом проведені дослідження впливу хронічного опромінення на ростові і репараційні процеси у рослин, а також дослідження по науковому обґрунтуванню методів фітодезактивації забруднених радіонуклідами територій, сформульовані висновки, приймав участь у написанні глав 3-5).

2. Віддалені радіобіологічні та радіоекологічні наслідки Чорнобильської аварії: Монографія / Кутлахмедов О.О., Давидчук В.С. Зезіна Н.В. и др. – К.: “МЕДЕКОЛ”, Укр. РНВФ “Медицина – Екологія”, 1996. – 208 с. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь у написанні гл. 2).

3. Медико-биологические последствия Чернобыльской аварии: Ч. 1. Долгосрочные радиоэкологические проблемы Чернобыльской аварии и контрмеры: Монография / Ю.О. Кутлахмедов., Г.Г. Поликарпов, В.П. Зотов, Н.В. Зезина, А.Н. Михеев – Киев: МЕДЭКОЛ, 1998. – 172 с. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, зроблено їх узагальнення, сформульовано висновки до роботи; примав участь у написанні 1-4 глав).

4. Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы: Отдаленные радиоэкологические и радиобиологические проблемы и анализ эффективности контрмер по защите био- и экосистем от последствий Чернобыльской катастрофы (в 2-х частях): Монография / Ю.А. Кутлахмедов, Г.Г. Поликарпов, В.П. Зотов, Н.В. Зезина, А.Н. Михеев.– Киев: МЕДЭКОЛ, 2000. – 293 с. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь у написанні глав 1-4 частини 1 та глав 1-3 частини 2).

5. Застосування рослинних тест-систем для оцінки комбінованої дії факторів різної природи / Д.М. Гродзинський, Ю.В. Шиліна, Н.К. Куцоконь та ін. – К: Фітосоціоцент, 2006. – 60 с. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, написано відповідний розділ монографії).

6. Методи управління радіоємністю екосистем / Гродзинський Д.М., Кутлахмедов Ю.О., Міхєєв О.М. та ін.: Монографія. - К: Фітосоціоцент, 2006. – 172 с. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь у написанні розділов 1 та 3).

7. Михеев А.Н., Голубкова М.Г., Гродзинский Д.М и др. Взаимодействие клеток в трихоме как Anabaena cylindrica фактор, модифицирующий их реакцию на гамма-облучение // Доклады АН УССР. – 1988. Сер. Б. – № 6. – С. 72–74. (Здобувач особисто склав план проведення експериментів, особисто виконав експериментальні дослідження, взяв участь в обробці та аналізі результатів, формулюванні висновків і написанні статті).

8. Михеев А.Н., Савчук С.А. Восстановительные процессы остро облученных растений в условиях хронического облучения // Радиобиологические аспекты Чернобыльской аварии. Ч. II Экологические и радиобиологические проблемы. – Киев, 1989. – С. 96 – 101. (Здобувач особисто склав план проведення експериментів, особисто виконав експериментальні дослідження, взяв участь в обробці та аналізі результатів, формулюванні висновків і написанні статті).

9. Костюк О.П., Михеев А.Н., Гродзинский Д.М. др. Модификация способности растений накапливать радионуклиды // Доклады АН Украины. – 1993, № 8. – С. 162–165. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки і написано статтю).

10. Михеев А.Н., Костюк О.П., Зорин В.В. и др. Изучение вертикального распределения радиоцезия в главном корне водной культуры проростков // Доклады АН Украины. – 1994, № 2. – С. 175–177. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульвані висновки і написано статтю).

11. Міхєєв О.М., Костюк О.П., Кутлахмедов Ю.О. та ін. Індукція перехідних процесів як механізм модифікації нагромаджувальної здатності рослин // Доповіді АН України. – 1995, № 5. – С. 143–145. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки і написано статтю).

12. Гродзинский Д.М., Душенков С., Михеев А.Н. и др. Ризофильтрация как способ очистки загрязненных вод от радионуклидов // Доповіді НАНУ. – 1997. - № 8. - С. 189–192. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки; приймав участь в написанні статті).

13. Гродзинский Д.М., Душенков С., Михеев А.Н. и др. Модификация доступности почвенного цезия-137 для растений // Доповіді НАНУ. – 1997. - № 10. - С. 179–182. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки; приймав участь в написанні статті).

14. Костюк А.Н., Михеев А.Н. Проблема фенотипического стресса и адаптации у растений // Физиология и биохимия культурных растений. – 1997. – Т. 29, № 2. – С. 81–92. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, зроблено їх узагальнення, сформульовано висновки до роботи; приймав участь в написанні статті).

15. Михеев А.Н., Гуща Н.И., Малиновский Ю.Ю. и др. Роль пролиферативной активности меристематических клеток в обеспечении радиоадаптивного ответа растений // Доповіді НАНУ. – 1998. - № 10. - С. 174–177. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульвані висновки, написано статтю).

16. Михеев А.Н. Гетерогенность распределения ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr и обусловленные ими дозовые нагрузки на критические ткани главного корня проростков // Радиационная биология. Радиоэкология. – 1999. – Т. 39, вып. 6. – С. 663–666.

17. Михеев А.Н., Гуща Н.И., Малиновский Ю.Ю. Эпигенетические реакции клеток на действие ионизирующей радиации // Радиационная биология. Радиоэкология. – 1999. – Т. 39, вып. 5. – С. 548–556. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, зроблено їх узагальнення, сформульовано висновки до роботи; написано статтю).

18. Мiхєєв О.М., Гуща М.I., Шилiна Ю.В. Дослідження структури гіпо- і гіперкомпенсаторних фаз відповіді рослинних об'єктів на дію гамма-випромінювання з метою виявлення їх зв'язку зі станом радіо адаптованості // Вісник Київського Університету. Біологія. – 2000. – Вип. 32. – С. 47–48. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

19. Шиліна Ю., Гуща М., Міхєєв О. Дія гострого гамма-опромінення на агресивність та виживання бактерій Erwinia carotovora // Науковий вісник УжНУ. Сер. Біологія. – 2001. – № 10. – С. 150–152. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

20. Міхєєв О.Н., Гуща М.І., Шиліна Ю.В Ендогенні та екзогенні фактори реалізації фенотипічного адаптаційного потенціалу рослин (теоретичні та експериментальні аспекти) // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. Т. 2. – Київ, 2002. – С. 82–87. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

21. Сорочинський Б.В., Міхєєв О.М., Гродзинський Д.М. Застосування рослинних технологій для деконтамінації ґрунтів і водних об’єктів, що забруднені радіонуклідами після Чорнобильської аварії // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. Т. 2. – Київ, 2002. – С. 107–110. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

22. Гродзинський Д.М., Сорочинський Б.В., Михєєв О.М. Рослинні технології для деконтамінації ґрунтів і води, забруднених радіонуклідами після Чорнобильської аварії // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 45. – С. 32–40. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

23. Міхєєв О., Криворотько В. Рослинні технології для деконтамінації ґрунтів, забруднених радіонуклідами після Чорнобильської аварії // Чорнобиль і соціум (випуск сьомий). – К.: Стилос, 2001. – С. 292–300. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, написано статтю).

24. Шиліна Ю., Гуща М, Міхєєв О. Дія гострого гамма-опромінення на агресивність та виживання бактерій Erwinia carotovora // Науковий вісник УжНУ. Сер. Біологія. – 2001 – Вип. 10. – С. 150–152. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь у написанні статті).

25. Міхєєв О.Н., Гуща М.І., Шиліна Ю.В. Зв’язок гіпо- і гіперкомпенсаторних фаз відповіді рослин на дію гамма-випромінювання зі станом радіоадаптованості // Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 2002. Т. 34, № 2. – С. 127–131. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

26. Шиліна Ю.В., Гродзинський Д.М., Міхєєв О.М. Механізми регуляції монокарпічного старіння рослин // Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 2003 – Т. 35, № 3. – С. 187–199. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

27. Міхєєв О.Н., Гуща М.І., Шиліна Ю.В. Клітинні механізми радіозахисної дії іонів кадмію на проростки гороху // Цитологія і генетика. – 2003. – Т. 37, № 4. – С. 26–32. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

28. Гродзінський Д.М., Міхєєв О.М., Кравець О.А. та ін. Генотоксичний вплив радіонуклідного забруднення ґрунтів на меристеми рослин // Зб. Наукових праць Інституту ядерних досліджень. – 2003. – №2 (10). – С. 61–71. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульовані висновки, приймав участь в написанні статті).

29. Михеев А.Н., Гуща Н.И., Шилина Ю.В. Состояние радиоадаптированности на разных стадиях индуцированного острым г–облучением переходного процесса у бактерий Escherichia coli JM 101 // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2004. – Т. 44, № 3. – С. 324–327. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульвані висновки, написано статтю).

30. Шилина Ю.В., Михеев А.Н., Гуща Н.И. Генетическая адаптация фитопатогенных микрорганизмов // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр.– К.: КВІЦ, 2004. – Т. 2. – С. 320–326). (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи).

31. Гродзинський Д.М., Шиліна Ю.В., Міхєєв О.М., Гуща М.І. Радіаційний гормезис – peтроспектива і сучасність // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. - Вип. 3, частина 2. – С. 17–28. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

32. Гродзинський Д.М., Шилина Ю.В., Коломиец О.Д. и др. Радиобиологические эффекты распада икорпорированных радионуклидов в клетках растений и микроорганизмов // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3, частина 2. – С. 166–178. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

33. Михеев А.Н., Шилина Ю.В., Гуща Н.И. Механизмы биологического усиления у растений и микроорганизмов в норме и патологии // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3, частина 2. – С. 29–35. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

34. Михеев А.Н. Классификация радиобиологических адаптаций // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3, частина 2. – С. 36–41.

35. Кутлахмедов Ю.А., Глазко В.И., Михеев А.Н. Нерешенные проблемы современной радиоэкологии // Агроекологічний журнал. – 2005. – Вып. – С. 83–86. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

36. Mikhyeyev A.N., Guscha M.I., Shilina Y.V. The endogenic and exogenic factors of the realization phenotypic adaptation // Equidosimetry – Ecological Standardization and Equidosimetry for Radioecology and Environmental Ecology, ed. By F. Brechignac and G. Desmet. – Springer, 2005. – Р. 409–417. (Особисто дисертантом сплановані і проведені експериментальні дослідження, оброблено результати, проведено узагальнення, сформульвані висновки, написано статтю).

37. Міхєєв О.М., Шиліна Ю.В., Гуща М.І. та ін. Застосування рослинних тест-систем для оцінки комбінованої дії стресорів різної природи на екосистеми // Наукові праці. Науково-методичний журнал Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія. – 2006. – Т. 53, Вип. 40. – С. 56–64. (Особисто дисертантом проведено підбір літературних даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовано висновки до роботи, приймав участь в написанні статті).

38. Mikhyeyev A. Phylogenetic stress // Modern problems of radiobiology, radioecology and evolution, dedicated to centurary of N.W.Timofeeff-Ressovsky (Sept. 6 – 9, 2000). – Dubna, 2000. – Р. 130–131.

39. Sorochinsky B.V., Mikheev A.N., Grodzinsky D.M., Kozyrovska N.A. The use plant technologies for the clean-up of contaminated soils and aquatic systems. // Modern problems of radiobiology, radioecology and evolution, dedicated to centurary of N.W.Timofeeff-Ressovsky (Sept. 6 – 9, 2000). – Dubna, 2000. – Р. 202.

40. Mikhyeyev О., Guscha M., Shilina Y. Analysis of the hypo- and hypercompensatory phases of plant reaction on gamma-irradiation in the relations with radioadaptation response // 12^th Congress of the FESP (21-25 Aug. 2000). – Budapest, 2000. – Р. 215.

41. Mikhyeyev O., Sorochinsky B., Ruchko M. Et al. Phytoremediation for the Cleaning of Radioactive-Contaminated Water // Fifth International Simposium and Exhibition on Contamination in Central and Eastern Europe (12-14 September 2000). – Prague, 2000. – P. 106.

42. Михеев А.Н., Гуща Н.И., Шилина Ю.В. Сравнительное исследование радиоустойчивости популяций ослинника, сформированных в условиях разных уровней радионуклидного загрязнения // Международная конференция БИОРАД-2001. Биологические эффекты малых доз ионизирующей радиации и радиоактивное загрязнение среды (20 – 24 марта 2001 г.). – Сыктывкар, 2001. – С. 75.

43. Михеев А.Н., Шилина Ю.В. Радиотерапевтическое действие острого гамма-облучения // Медико-биологические проблемы противолучевой и противохимической защиты. – Санк-Петербург: ООО "Издательство Фолиант", 2004. – С. 313–314.

44. Михеев А.Н. Классификация радиобиологических адаптаций // Матеріли Київської філії науково-практичної конференції "Парадигми сучасної радіобіології" (27 вересня – 1 жовтня 2004 р.) – Київ–Чорнобиль – Чорнобиль, 2004. – С. 46.

45. Михеев А.Н., Шилина Ю.В., Гуща Н.И. Роль механизма усиления сигналов в функционировании биологических систем в норме и при радиационном стрессе // Матеріали Київської філії науково-практичної конференції "Парадигми сучасної радіобіології" (27 вересня – 1 жовтня 2004 р.) – Київ–Чорнобиль – Чорнобиль, 2004. – С. 47.

46. Mikhyeyev A., Ovsyannykova L., Sytnyk S., Lozovaya Т., Dyachenko A., Vasylenko Т. Non-repair mechanisms of radioadaptive answer // European radiation research 2006. The 35th Annual Meeting of the European Radiation Research Society and The 4th Annual Meeting of the Ukrainian Society for Radiation Biology (22nd to 25th August 2006). – Kyiv, 2006. – P. 103.

47. Mikhyeyev A., Shilina Y., Guscha N., Ovsyannykova L. The plant radioadaptation at sharp and chronic irradiation // European radiation research 2006. The 35th Annual Meeting of the European Radiation Research Society and The 4th Annual Meeting of the Ukrainian Society for Radiation Biology (22nd to 25th August 2006). – Kyiv, 2006. – 107.