Анотація до роботи:

Венгер О.О. Надання тканинам, що містять вовну, м’якого грифу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.19 - технологія текстильних матеріалів, швейних і трикотажних виробів. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2007.

Дисертація присвячена процесу надання тканинам м’якого грифу, а саме, розробці композицій на основі ПАР для тимчасового пом’якшення тканин з вовни та тканин з суміші вовняних і поліефірних волокон, які є високоефективними з точки зору якості одержаної після обробки продукції, а також технології стійкої модифікації грифу вказаних тканин, побудованої на використанні протеолітичних ферментів з відносною специфічністю.

Оскільки процес адсорбції ПАР протікає за електростатичним механізмом запропоновано композиції, до складу яких входять ПАР різні за іонним характером, що забезпечує хорошу адсорбцію пом’якшувача як гідрофільним вовняним волокном так і гідрофобним поліефірним.

Проведено комплексний аналіз якості оброблених тканин шляхом оцінки змін їх фізико-механічних характеристик, для чого використано такі показники як м'якість або зжатість, жорсткість нитки при крутінні, жорсткість при згинанні, коефіцієнт драпіруємості та зміна в часі деформації розтягнення ниток при постійному навантаженні та після нього. Показано, що застосовані характеристики добре відображають ефективність пом’якшувачів.

Розроблено технологію надання тканинам, що містять вовну, стійкого м’якого грифу на основі використання протеолітичних ферментів, для чого вивчено, як змінюється активність ферментів із зміною рН середовища, температури, з плином часу і встановлено умови, за яких ферменти, що досліджувались, проявляють максимальну активність до специфічної гідролітичної дії щодо кератину вовни.

Виконано економічні розрахунки ефективності використання ферментів в якості пом’якшувачів.

1. Запропоновано композиції на основі ПАР різних типів для надання тканинам, що містять вовну, тимчасового ефекту пом’якшення, а також технологію стійкої модифікації грифу вказаних тканин, яка побудована на використанні протеолітичних ферментів з відносною специфічністю.

2. Показано, що процес адсорбції ПАР тканиною протікає за правилом вирівнювання полярностей Ребіндера, тобто характеризується електростатичним механізмом, тому для тканин із суміші волокон, одне з яких є гідрофобним, а інше – гідрофільним, ефективний пом’якшувач на основі ПАР повинен представляти собою композицію із суміші різних за іонним характером речовин.

3. Розроблено нові теоретично обґрунтовані композиції для пом’якшення тканин, що містять вовну, які включають ПАР різної іонної природи.

4. Проведено комплексний аналіз якості пом’якшення тканин шляхом оцінки змін фізико-механічних властивостей тканин після обробки їх розробленими складами. Показано, що такі характеристики, як м'якість або зжатість, що характеризуються різницею товщин нестисненого і стисненого до межі можливого текстильного матеріалу, жорсткість нитки при крутінні, жорсткість при згинанні, драпіруємість тканин, яка визначається за коефіцієнтом драпіруємості, зміна в часі деформації розтягнення ниток після обробки пом’якшувачами при постійному навантаженні та після нього, яка характеризує пружність та еластичність ниток, добре відображають якість пом’якшення тканин і можуть бути використані у хімічній технології для оцінки ефективності пом’якшувачів і якості обробки ними тканин.

5. Розроблено технологію надання тканинам, що містять вовну, стійкого м’якого грифу на основі використання протеолітичних ферментів, для чого вивчено, як змінюється активність ферментів із зміною рН середовища, температури, з плином часу і встановлено умови, за яких ферменти, що досліджувались, проявляють максимальну активність до специфічної гідролітичної дії щодо кератину вовни.

6. Проведено виробничі випробування розроблених складів на основі сумішей ПАР різного типу на двох підприємствах: на суконній фабриці в м. Богуслав (березень 2005 р.) та камвольній фабриці концерну „Чексіл”, ТОВ „Суконна фабрика” (січень 2001 р.) в м. Чернігів. На виробництві пом’якшенню піддавали напіввовняні пледи та костюмну тканину, що складається з вовни на 52% та поліефіру на 48%. На зазначених виробах одержано якісний ефект м’ягчіння, який задовольняв усім вимогам споживачів, про що маються відповідні акти.

7. Зроблено розрахунки економічної ефективності технології, які показали, що витрати за статтею «Хімічні матеріали» на надання ефекту пом’якшення, зменшуються на 78 грн при використанні ферменту ELBRO SR та на 81 грн при використанні ферменту OROPON ON2 на 1000 м костюмної тканини.

Публікації автора:

1. Венгер Е.А., Костына М.В. Обзор препаратов для мягчения тканей // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – Херсон. – 2004. - №2 (9). – С. 103-106.

Особистий внесок: аналіз з асортименту пом’якшувачів та їх хімічної будови, виділення основних груп і класифікація цих текстильно-допоміжних речовин.

2. Венгер О.О., Міщенко Г.В. Вплив пом’якшувача ДГД на технологічні властивості текстильних матеріалів, які містять вовну // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины. - Херсон. – 2005. - № 1 (10). – С. 157 – 160.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень фізико-механічних властивостей текстильних матеріалів, що містять вовну після обробки пом’якшувачем ДГД, узагальнення висновків.

3. Венгер О.О., Міщенко Г.В. Дослідження впливу ферментної обробки на м'якість текстильних матеріалів, які містять вовну // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - Херсон. – 2006. - №1 (11). – С. 44 – 47.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень комплексної оцінки впливу ферментів на м'якість текстильних матеріалів.

4. Венгер О.О., Міщенко Г.В., Попович Т.А. Дослідження впливу ферментної обробки на гриф тканин в присутності солей металів як активаторів // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Харків. – 2007. - № 4/з (28). – С. 54 - 57.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень впливу солей металів на активність ферментів та оцінка грифу текстильних матеріалів після обробки ферментами в присутності солей металів.

5. Венгер О.О., Друзяк З.В. Покращення грифу тканин лапролом ДЗ // Матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів „Наукові розробки молоді на сучасному етапі”. – К. – 2005. - Т. І. – С. 153.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень гігроскопічних властивостей текстильних матеріалів та побудова кінетичних кривих сорбції води зразками тканин різного сировинного складу, оброблених лапролом ДЗ.

6. Венгер Е.А., Погорелая Е.В. Лапрол ДЗ как мягчитель тканей // Збірка тез доповідей VI Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів „Сучасні проблеми хімії”. – К. - 2005. – С. 186.

Особистий внесок: аналіз будови лапролу ДЗ та проведення експериментальних досліджень волого поглинання зразків тканин різного сировинного складу, оброблених лапролом ДЗ, побудова кінетичних кривих водопоглинання.

7. Венгер О.О., Міщенко Г.В. Вплив поверхневого натягу розчину пом’якшувача ДГД на якість обробки тканин з суміші вовняних волокон з поліефірними // Збірка тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток наукових досліджень”. – Полтава. – 2005. – Т. 6. – С. 54.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень поверхневих властивостей розчинів пом’якшувачів і оцінка якості обробки тканин з суміші волокон.

8. Венгер О.О., Міщенко Г.В. Застосування ферментів для обробки тканин із суміші целюлозних і білкових волокон // Тези доповідей IV Всеукраїнської конференції молодих вчених та студентів з актуальних питань хімії. - Дніпропетровськ. – 2006. – С. 139.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень ферментів у різних умовах (температура, час обробки, рН) і при різних концентраціях, оцінка дії ферментів за фізико-механічними показниками, узагальнення висновків.

9. Венгер О.О., Друзяк З.В. Надання тканинам стійкого ефекту пом'якшення // Тези доповідей IV Всеукраїнської конференціі молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі». - К. – 2007. – С. 196.

Особистий внесок: проведення експериментального дослідження впливу концентрації ферментів в розчині на м’якість тканин різного асортименту, вибір оптимальних умов обробки, оцінка грифу текстильних матеріалів до і після багаторазового прання.