Дисертаційна робота присвячена подальшому розвитку теорії систем нелінійних випадкових рівнянь над скінченними алгебраїчними структурами. В дисертаційній роботі отримані явні оцінки швидкості збіжності розподілу числа хибних розв'язків системи нелінійних випадкових рівнянь у полі до граничного пуассонівського розподілу, якщо число ненульових компонент правдивого розв'язку цієї системи зростає із ростом її розмірів (розділ 2). Доведена теорема про оцінку порядку швидкості збіжності розподілу випадкової величини до розподілу Пуассона, коли система має доданки з порядком нелінійності, що зростає при і є . У прикладах відображена залежність оцінки швидкості зближення розподілу випадкової величини та пуассонівського розподілу від кількості невідомих системи та сталої різниці між кількістю невідомих та числом рівнянь системи . Отримано оцінки швидкості та порядку швидкості збіжності розподілу числа хибних розв'язків системи нелінійних випадкових рівнянь у полі до розподілу Пуассона, коли у вихідній системі з додатною ймовірністю існує лінійна частина, а може не залежати від (розділ 3). Оцінки порядку швидкості зближення знайдені за умови, що система має доданки з порядком нелінійності, що зростає при і є . За допомогою прикладів проілюстровано нетривіальність отриманих в розділі 3 результатів. Знайдено дві явні оцінки швидкості зближення розподілу числа хибних розв'язків системи нелінійних випадкових рівнянь у полі з розподілом Пуассона, при додатковій умові на число ненульових компонент кожного з хибних розв'язків системи , а саме (розділ 4). Один з даних результатів отримано за умови, що розподіл коефіцієнтів системи змінюється в деякому околі точки , а інший коли , . За деяких умов на розподіли коефіцієнтів доведено дві теореми про оцінку порядку швидкості збіжності розподілу випадкової величини до граничного пуассонівського розподілу, коли система має доданки з порядком нелінійності, що зростає при і є . Усі отримані результати є новими і становлять внесок в розвиток теорії систем нелінійних випадкових рівнянь над скінченними алгебраїчними структурами. Вони можуть знайти практичне застосування в теорії кодування та захисту інформації від несанкціонованого доступу, теорії розпізнавання та ін. |