Анотація до роботи:
Кулікова Т.М. Мультикультуралізм: соціально-методологічний аспект. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії. – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2006. Дисертація присвячена вивченню методологічного аспекту соціокультурної множинності. На підставі онтологічного аналізу множинності періодів модерну та постмодерну, запропоновано нове розуміння мультикультуралізму як соціокультурної моделі модернізації постмодерну, що полягає в ідеологічній спробі встановити симетрію між соціокультурною множинністю постмодерну. Цей підхід допомагає провести демаркаційну лінію між спонтанною гетерогенною множинністю та множинністю, що стає результатом дії мультикультуралістських політичних ініціатив, отже пояснити причини загострення міжкультурної інтеракції в суспільствах, що практикують мультикультуралістські заходи. Підставою для виникнення гетерогенної множинності у соціокультурній сфері (постмодерної множинності на відміну від модерної) власне стає дереалізована, десубстанціалізована культура, котра постає як відкритий ціннісний горизонт, що все більше втрачає ієрархічний та системний характер організації та набуває сітьового характеру самоорганізації. На підставі розробленого методологічного підходу до вивчення процесів множення та культурної інтеракції запропоновано для використання термін “мультикультурація”, більш адекватний для характеристики рухомої множинності постмодерну. Аналіз постмодерної рухомої множинності (мультикультурації) допоміг розкрити нові можливості емансипації (гетерогенної свободи), яка на відміну від попередніх форм позитивної та негативної свободи демонструє можливість подолання двотактності звільнення (відчуження/засвоєння) в історичному процесі, що має відбуватися з єдиного центру. |