Анотація до роботи:

Кравченко Л.І. Можливості прогнозування і особливості розвитку катаракти при порушенні дезінтоксикаційної функції печінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2004.

Дисертаційна робота присвячена вивченню питань прогнозування і ролі факторів ризику появи вікової катаракти. Отримані результати доповнюють дані відносно механізму катарактогенезу, які полягають в зниженні в 2,8 рази активності глутатіон-S-трансферази (GST) у плазмі крові, як показника дезінтоксикаційної функції печінки. Розвиток катаракти під впливом 0,2% розчину 3-амінотриазолу та світла високої інтенсивності при порушеній дезінтоксикаційній функції печінки на 30 неділі експерименту було досягнуто в 91% випадків поряд зі зниженням активності GST у плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка і до 13,4 нкат/мг білка в кришталику. В клінічному розділі приведені результати довготривалого проспективного когортного дослідження пацієнтів з прозорими кришталиками. Встановлено фактори ризику та особливості появи вікової катаракти в залежності від соматичного стану осіб, рівня активності GST у плазмі крові, наявності катаракти у сімейному анамнезі та статі пацієнта. У хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, що супроводжуються зниженням активності GST у плазмі крові менше 19 нкат/мг білка ризик появи катаракти збільшується в 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту – лише в 2 рази. Запропоновано новий засіб індивідуального прогнозування імовірності виникнення катаракти залежно від наявності та поєднання встановлених факторів ризику. У переважної більшості хворих (75%) на хронічний алкоголізм ІІ ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки і зниженні активності GST у плазмі крові до 15 нкат/мг білка спостерігалось значне прогресування катаракти.

1. Зростання захворюваності віковою катарактою, особливо серед осіб працездатного віку, що приводить до втрати зору і втрати професії, обумовлює необхідність вивчення механізмів катарактогенезу для розробки можливих заходів її профілактики. Недостатньо вивченою є роль порушень процесів детоксикації в організмі у розвитку помутніння кришталика. Це обгрунтовує необхідність вивчення показника активності ключового дезінтоксикаційного ферменту глутатіон-S-трансферази, що може бути доцільним при прогнозуванні термінів імовірності появи катаракти.

2. При моделюванні катаракти в умовах порушеної дезінтоксикаційної функції печінки на 30 тижні в 91% кришталиків відзначено їх повне помутніння поряд з вираженим зниженням активності глутатіон-S-трансферази в плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка і в кришталику – до 13,4 нкат/мг білка.

3. У хворих на хронічний алкоголізм ІІ ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки початкова вікова катаракта прогресувала в 75% випадків поряд зі зниженням активності глутатіон-S-трасферази в плазмі крові до 15 нкат/мг білка.

4. Проспективними когортними дослідженнями встановлено, що наявність хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи, що супроводжується зниженням активності глутатіон-S-трансферази менше 19 нкат/мг білка в плазмі крові збільшує імовірність розвитку вікової катаракти в 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту – лише в 2 рази.

5. Вперше виявлено, що прогноз термінів появи катаракти залежить від поєднання вивчених чинників ризику – хронічної патології шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи, сімейної схильності до катаракти, зниження активності детоксикаційного ферменту глутатіон-S-трансферази менше 19 нкат/мг білка в крові (патент України 61621А від 17.11.2003г.).

Публікації автора:

1. Пучковская Н.А., Красновид Т.А., Усов Н.И. Кравченко Л.И. Диспансеризация больных возрастной катарактой – путь к снижению инвалидизации населения вследствие данной патологии // Офтальмол. журн. – 1992. - № 3. – С. 181-184.

   Пошукувачем проведене повне офтальмологічне обстеження 80% пацієнтів, з їх диспансерним спостереженням в подальшому, оцінка отриманих результатів.

   2. Кравченко Л.И., Метелицына И.П., Красновид Т.А. Развитие возрастной катаракты у лиц с заболеваниями желудочно-кишечного тракта, печени и артериальной гипертонией ІІ-ІІІ степени // Офтальмол. журн. - 1997. - № 6. - С. 425-428.

   Пошукувачем проводилось повне офтальмологічне обстеження 80% хворих, їх довготривале диспансерне спостереження, аналіз отриманих результатів.

   3. Кравченко Л.И., Красновид Т.А., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Динамика активности глутатион-S-трансферазы в крови, хрусталике и печени при различных условиях моделирования катаракты // Офтальмол. журн. - 2002. - № 6. - С. 49-55.

   Пошукувачем проводилося експериментально-клінічне вивчення змін кришталика, 70% біохімічних досліджень.

   4. Леус Н.Ф., Логай И.М., Красновид Т.А., Кравченко Л.И., Драгомирецкая Е.И. Возможность прогнозирования возникновения катаракты при исследовании некоторых факторов риска // Офтальмол. журн. - 2003.- № 2. - С. 53-58.

   Здобувачем проведено повне офтальмологічне обстеження, довготривале спостереження 98% осіб, які знаходились на диспансерному обліку, створена база даних.

   5. Логай І.М., Красновид Т.А.Леус М.Ф., Кравченко Л.І., Драгомирецька О.І. Спосіб прогнозування виникнення катаракти // Патент Украины 61621А від 17.11.2003 р. – Пром. власн. – 2003. - №11 - І. – 3 с.

   6. Кравченко Л.И., Метелицына И.П., Франчук А.А. Состояние хрусталика и сосудов сетчатой оболочки глаз при хроническом алкоголизме II стадии // Тези доповідей VIII міжнародної конференції офтальмологів Одеса – Генуя “Актуальні проблеми патології судинного тракту ока при захворюваннях та пошкодженнях”. – Одеса, 1993. – С. 93-94.

   7. Кравченко Л.И., Красновид Т.А., Леус Н.Ф. Энзиматическая система детоксикации плазмы крови у больных катарактой // Тези наукової конференцiї офтальмологiв, присвяченої 125 рiччю з дня народження академiка В.П. Фiлатова. – Одеса, 2000. - С. 70-72.

   8. Krasnovid T.A, Kravchenko L.I. General Regularities and Prognosticating of Dynamics of Senile Cataract Development // XIII Congress of the European Society of Ophthalmology. - Istanbul (Turkey). - 2001. - P. 229. SP. 037.

   9. Кравченко Л.И., Красновид Т.А., Леус Н.Ф. Экспериментальная катаракта при нарушенной дезинтоксикационной способности печени // Тезисы докладов VI конференции офтальмологов республики Молдова “Актуальные проблемы в офтальмологии”. – Кишинев, 2002. - С. 22.

   10. Кравченко Л.И., Красновид Т.А., Леус Н.Ф., Драгомирецкая Е.И. Прогнозирование и численная оценка факторов риска возникновения пре- и сенильной катаракты с использованием регрессионных моделей Кокса // Тези доповідей науково-практичної конференції з офтальмології “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології”. – Дніпропетровськ, 2003. - С. 113-135.